Доступність посилання

ТОП новини

Москва і Пекін – спільні інтереси, але різні цілі


Голова КНР Сі Цзіньпін, Пекін, 19 березня 2013 року
Голова КНР Сі Цзіньпін, Пекін, 19 березня 2013 року
Прага – Голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що стосунки Китаю та Росії переживають нині найкращий період в історії відносин цих країн. Про це китайський чільник зазначив на переговорах у п’ятницю в Кремлі з Володимиром Путіним. Російський президент закликав Сі Цзіньпіна зосередитися, насамперед, на розвитку торгово-економічних зв’язків двох країн та досягнути 100 мільярдного (у доларах США) товарообігу між ними. Та експерти кажуть, що між Китаєм і Росією в майбутньому наростатиме конкуренція, про що свідчать труднощі їхніх відносин на теренах Шанхайської організації співпраці, зокрема, щодо інвестицій в Середню Азію.

Сі Цзіньпін погодився з високої оцінкою Володимиром Путіним стосунків двох країн: «Шановний пане президент, я згоден з вашою високою оцінкою російсько-китайських стосунків. Сьогодні російсько-китайські взаємини переживають найкращий час з самого початку нашої співпраці. Ми маємо широкі взаємні інтереси».

Новий глава Китаю, який здійснює свою першу міжнародну поїздку до Москви, не приховує в Кремлі, що його країна шукає в Росії більшої «взаємної політичної підтримки у вирішенні міжнародних та регіональних проблем та розвитку співпраці у практичних сферах». Про це Сі Цзіньпін сказав на переговорах із президентом Росії.

Володимир Путін під час зустрічі з керівником Китаю оцінив, що той прибув у свою першу міжнародну поїздку саме до Москви: «Я від щирого серця вітаю вас із обранням на високу посаду голови Китайської Народної Республіки. Ми вдячні вам за те, що ухвалили рішення свій перший закордонний візит здійснити саме в нашу країну. Це наочно ілюструє, яка велика увага з боку Китаю і Росії у вибудовуванні стосунків один до одного».

Та оглядачі вважають цей візит голови КНР більше урочистим і церемоніальним, який не варто переоцінювати. Адже Сі Цзіньпін перебуває в Москві лише транзитом до Африки, де відвідає Танзанію і Конго, а 26 березня в ПАР розпочинається саміт країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка). Зрозуміло, що Росія і Африка навряд чи важливіші для Китаю за США і Європу.

Суперництво Росії з Китаєм у перспективі лише наростатиме – експерти

Кремль сподівається отримати від Китаю більше вигод у енергетичній сфері. Очікується, що сторони вже узгодили договір про постачання російської нафти до Китаю, але повинні все ж домовитися щодо цін на російський газ для Піднебесної.

Росія сподівається заробити на експорті свого сибірського газу до Китаю і пропонує Пекінові ціну у 300 доларів за тисячу кубів блакитного палива, але китайська сторона не бажає платити за російський газ більше ніж 250 доларів.

Окрім того, Москва й Пекін мають досить проблемні стосунки рамках Шанхайської організації співпраці через розбіжності в цілях у Середній Азії. Китай потребує для підтримки свого економічного зростання дешевий газ і метал із Середньої Азії. Росія ж, яка сама має сировину, прагне посилити свій політичний та економічний вплив в цьому регіоні та тримати під контролем шляхи транспортування нафти і газу. Тому, як вважає більшість західних експертів, суперництво Росії з Китаєм у перспективі лише наростатиме.

Росія хотіла б втягнути більше китайських інвестицій у Сибір і на Далекий Схід та отримати більше китайських технологічних товарів, які базуються на західних ліцензіях. Таким чином намагається діяти у відносинах з Китаєм і Україна.

Очікують, що Сі Цзіньпін та Володимир Путін обговорять у Кремлі ситуацію з Сирією та спільні кроки в ООН із блокування більшого втручання США і Європи, які виступають з намірами повалити режим Башара Асада.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG