Київ – Український парламентаризм деградує: депутати більшість днів не працюють, втрачають довіру виборців, а підзвітні парламентові президент та міністри не вважають за потрібне навіть з’являтися у Верховній Раді. До таких висновків дійшли активісти мережі «Опора», проаналізувавши перші сто днів роботи Верховної Ради. Певні проблеми визнають і парламентарі з різних фракцій, однак вони вважають їх «хворобами росту».
Найактивнішим законотворцем українського парламенту нового скликання виявилися лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк та позафракційний Сергій Міщенко. А найбільша фракція, Партії регіонів, підготувала заледве чверть від усіх законопроектів. Фракція об’єднання «Свобода» до січня не написала жодного нормативного акту, однак виявилася найбільш дисциплінованою – всі її представники відвідували засідання та не голосували чужими картками.
За сто днів Верховна Рада ухвалила понад півтори сотні рішень, однак 117 із них стосувалися позачергових місцевих виборів. Щодо поданих законопроектів, то найчастіше вони стосувалися економіки, фінансів та політики. Європейська інтеграція, офіційний пріоритет зовнішньої політики – виявилася на останньому місці. Ці та інші дані дослідження «Перші сто днів парламенту» оприлюднила у п’ятницю громадянська мережа «Опора».
Що ж до відкритості політичних сил у Верховній Раді, то лише КПУ оприлюднила фінансові звіти партійних інституцій за попередній рік. Інші парламентські партії протягом півтора місяця не спромоглися цього зробити, заявляють в «Опорі».
При цьому сім народних депутатів досі не прозвітували перед ЦВК щодо своїх витрат на вибори: Юлія Льовочкіна, Борис Дейч, Микола Солошенко, Іван Бушко, Олександр Дудка, Олександр Пресман і Микола Кучерук.
Президент, міністри, генпрокурор не приходять звітуватися перед парламентом – Айвазовська
Це свідчить про низьку фінансову прозорість та дисципліну політичних партій і їхніх представників, вважають дослідники. Але найбільша небезпека – в тому, що український парламент втрачає свій вплив на ситуацію в країні, а представники інших гілок влади навіть не вважають за потрібне звітуватися перед ним, наголосила координатор мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
«Депутати менше впливають на зміст законопроектів, ніж за часів президентства Леоніда Кучми. Незважаючи на те, що депутати почали ходити на роботу, ефективність та впливовість їхня зменшилася. Згадаймо, президент не з’явився на присягу депутатів нового скликання. Сам він приймав присягу перед напівпорожнім залом. У дні запитань до уряду замість міністрів, урядовців, генпрокурора з’являлися перші чи другі заступники. Урядовці, яких перепризначили, не вважають за потрібне з’явитися у Верховній Раді», – наголошує дослідник.
Ольга Айвазовська прогнозує: якщо депутати будуть діяти в тому ж дусі, то вони остаточно втратять довіру громадян. А це, на її думку загрожує самим засадам демократичного ладу.
Проблеми нової Верховної Ради – це «хвороби росту»?
Депутати і від опозиції, і від влади оцінюють роботу нового парламенту більш оптимістично. Ударівець Павло Розенко наголошує, що не можна порівнювати весь час Верховної Ради попереднього скликання зі ста днями роботи нового парламенту.
«Треба зважити на те, що парламент тільки почав свою роботу. Іде фактичне структурування Верховної Ради України. Якщо порівняти перший місяць роботи нинішньої і попередньої Верховних Рад, то я думаю, що вони більш-менш однакові. Обличчя нинішньої Верховної Ради суттєво відрізняється від інших, попередньої. Адже минула мала стабільну пропрезидентську більшість і очевидно, що вона була повністю підзвітною та цілком залежала від президента. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Влада має щонайбільше 180–200 голосів, а це недостатньо для прийняття рішень. Тому очевидно, що парламент буде, з одного боку, більш конфліктним, з іншого – більш цікавим, і я думаю, врешті-решт – більш ефективним», – зазначив Павло Розенко.
Інший опозиційний депутат, свободівець Ігор Мірошниченко вважає дослідження «Опори» необ’єктивним. Він нагадав, що саме в цьому скликанні опозиція змусила депутатів дотримуватися закону в кількох аспектах, зокрема, працювати українською мовою та голосувати особисто.
Український парламент за час свого існування не раз бував у кризовому стані, але долав його, тож нині варто говорити не про деградацію вищого законодавчого органу України, а про хворобу росту, зауважує депутат-регіонал Анатолій Кінах.
«Добре пам’ятаю перший парламент нашої незалежної держави, я був у його складі, – каже він. – Коли ми розбудовували інститути незалежної Української держави, були суперечності, однак, незалежно від них, за найважливіші питання голосувала більшість депутатів. Зараз – інша ситуація. Триває структуризація суспільства, і саме з його станом пов’язана ситуація в парламенті. З точки зору впливовості парламент не втратив свого потенціалу. Проблема в тому, що рівень його політичної культури поки що не відповідає міжнародним стандартам. Має принципове значення, щоб представники різних політичних сил у Верховній Раді були спроможні об’єднуватися для ухвалення найважливіших рішень – щодо європейської інтеграції, енергетичної безпеки, прав людини… Цього зараз бракує».
За підрахунками громадянської мережі «Опора», зі ста днів нового парламенту 53 були вихідними, але навіть із 20 днів, відведених на пленарні засідання, – 10 Верховна Рада була заблокована.
На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року. Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.
