Доступність посилання

ТОП новини

«Пральна машина» фінансів на Кіпрі зламана, а в Росії виникли сумніви


Прага – Канцлер Німеччини Анґела Меркель наголосила в середу, що Кіпр – член Євросоюзу і тому ЄС зобов’язаний разом знайти рішення з порятунку його банківського сектору. Німецький міністр фінансів Вольфґанґ Шойбле попередив перед цим, що банки Кіпру можуть ніколи вже не відкритися, оскільки міністр фінансів цієї країни Міхаліс Сарріс поїхав до Москви шукати фінансового порятунку від дефолту. Такий крок влади Кіпру став несподіваним для ЄС, котрий обіцяв кредит для порятунку банківської системи Кіпру в сумі 10 мільярдів євро. Йшлося, однак, про обов’язкову умову: якщо парламент у Нікосії ухвалить екстраординарний разовий податок на депозити – від 20 тисяч євро і вище. Депутати Кіпру проголосували проти цього податку. Відтак банкрутство загрожує низці кіпрських банків.

На Кіпрі тривають екстрені консультації політичних лідерів, які намагаються знайти шлях, котрий дав би Нікосії можливість отримати негайну фінансову допомогу ЄС та МВФ. Банки в цій країні будуть закриті, щонайменше, до 26 березня, з банкоматів вкладники на Кіпрі не можуть взяти більше ніж 200 євро на день. Такими є запобіжні заходи влади острова проти спроб «втечі капіталів» зі своєї країни, чия банківська система може зазнати повного краху в найближчі тижні.

У вівторок депутати парламенту Кіпру проголосували проти екстраординарного разового податку на вклади в місцеві банки, а це суперечить головній умові отримання рятівного, 10-мільярдного єврокредиту від Брюсселя для банків Кіпру.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила у середу, що шкодує з приводу рішення парламенту Кіпру, але бачить рішення проблеми лише у рамках ЄС.

«Стосовно Кіпру я хотіла б сказати, що шкодую з приводу голосування в парламенті вчора… Але хочу наголосити, що Європейська комісія, МВФ і Європейський банк – установи, до яких Кіпр звертався по допомогу, вирішать, що запропонувати на саміті міністрів фінансів ЄС як основу для відповідної програми… Сьогоднішній банківський сектор Кіпру не життєздатний… Німеччина бажає знайти рішення. Кіпр є партнером єврозони, і тому ми зобов’язані вийти тут на рішення разом», – зазначила Меркель.

У Росії «нічого конкретного» – міністр Сарріс

У ситуації, яка склалася після голосування в парламенті Нікосії, влада Кіпру намагається знайти підтримку в Москві. Напередодні, під час телефонної розмови президентів Кіпру і Росії – Нікоса Анастасіадіса та Володимира Путіна – Кремль нібито запропонував, щоб компанія «Газпромбанк» викупила банк Laiki, котрий перебуває на грані банкрутства. Але міністр фінансів Кіпру Міхаліс Сарріс відразу ж після прибуття до Москви сказав: «Не було ніяких пропозицій, нічого конкретного. Ми продовжуємо переговори. Ми раді доброму стартові і з нетерпінням очікуємо продовження цих переговорів у наступні кілька годин».

Президент Росії Путін не має намірів зустрічатися з Міхалісом Саррісом. У понеділок глава Кремля сказав, що намагання ухвалити екстраординарний разовий податок для вкладників банків на Кіпрі є «несправедливим, непрофесійним і небезпечним». Російські банки і приватні вкладники тримають у кіпрських банках, за різними даними, від 20 до 35 мільярдів євро. Це загрожувало б росіянам, у разі схвалення разового податку на депозити, втратою понад двох мільярдів, а це майже дорівнює сумі російського кредиту Кіпру в 2,5 мільярди євро, який Москва дала Нікосії у 2011 році.

Головний економіст російського Alfa Bank Наталія Орлова сказала Радіо Свобода, що державних грошей із Росії в банках Кіпру немає, але різка реакція Путіна на можливий податок на кіпрські депозити є зрозумілою, бо з російською присутністю на Кіпрі Москва очікувала попередніх консультацій на цю тему з місцевою владою та ЄС. Орлова також каже, що все ж різка реакція канцлера Меркель на останні дії Нікосії – консультації Кіпру з Москвою – означають, що логічніше вирішувати це в рамках єврозони: «Врешті-решт, Кіпр – частина єврозони… Таким чином, було б більш логічно для Кіпру, щоб домовлятися про всі умови безпосередньо з єврозоною».

Німецькі політики кажуть, що у даній ситуації проблема Кіпру однаково буде вирішуватися за участі кіпрських банків. Заступник керівника фракції блоку ХДС- ХСС у бундестазі Міхаель Майстер наголосив, маючи на увазі якісь фінансові поступки Москви Кіпру з виплатою по згаданому російському кредиту: «7 мільярдів євро Кіпру, так чи інакше, доведеться десь знайти».

Німецькі «зелені» в бундестазі заявляють, що допомога Кіпру прийде, якщо його банківська система стане прозорою, а у вирішенні кризи візьмуть участь ті, хто зараз отримує від її непрозорості найбільше вигод.

Європейська International Herald Tribune оприлюднила з цього приводу карикатуру: оголошення на дверях закритого банку в Нікосії «З депозитів буде знятий податок!». І якийсь «грошовий мішок» тут же телефонує: «Володимире? Пральна машина зламана!».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG