Брюссель – У банківській сфері Кіпру ось вже третій день триває надзвичайний стан. Домашні та закордонні вкладники шоковані накладенням податку на депозити, на який погодився уряд цієї країни, щоб врятуватися від банкрутства. Втім, проголосити такий крок має парламент Кіпру, можливо, це станеться вже у вівторок, 20 березня. Тим часом обурення цим рішенням, назвавши його «несправедливим, небезпечним та непрофесійним», висловив і Володимир Путін – президент Росії, чиї багатії тримають на Кіпрі велику частину своїх статків.
Податок від 6 до 10 відсотків на кіпрські банківські внески – це неодмінна умова надання Кіпрові екстреного пакету допомоги від ЄС та МВФ у розмірі 10 мільярдів євро.
Однак це рішення викликало паніку серед громадян, які вишикувалися у черги під банками, щоб забрати з рахунків свої заощадження. Люди сприймають рішення кредиторів та уряду з обуренням, називаючи його зрадою та обманом.
Скандальним цей крок вважають і закордонні вкладники, зокрема, росіяни, які тримають у кіпрських банках, що вважалися безпечною офшорною зоною, багатомільярдні суми.
Президент Росії Володимир Путін також уважно стежить за розвитком подій на Кіпрі. Він у Кремлі заявив, що вважає накладення податку на депозити «несправедливим, небезпечним та непрофесійним кроком».
Тим часом президент Кіпру Нікос Анастасіадіс намагається виправдатися перед своїми громадянами, зазначивши: «Це рішення, безумовно, не таке, якого б ми хотіли, але воно за нинішніх обставин є найменш болючим, бо, попри все, воно залишає управління цією країною у наших руках».
Перенесення голосування: можливе пом’якшення шоку?
Втім, щодо цього вимушеного оподаткування ще мають висловитися кіпрські парламентарі, які вже вдруге відклали своє голосування, цього разу – на вівторок. Водночас деякі джерела у ЄС та у владі Кіпру зазначають, що таким чином уряд намагається знайти вихід, щоб дещо полегшити шок, принаймні відносно незначних заощаджень, водночас збільшивши податок на великі рахунки, можливо, піднявши аж до 12 відсотків податок на суми у понад півмільярда євро. У будь-якому разі, представники Європейського центробанку сьогодні зауважили, що владі Кіпру слід терміново знайти 6 мільярдів євро зі свого боку, щоб МВФ та Євросоюз розблокували обіцяні Нікосії ще 10 мільярдів допомоги.
На думку аналітиків, саме росіяни найбільше програють від ситуації, що склалася у кіпрській банківській сфері, бо ця податкова оаза притягнула, за деякими підрахунками, аж 35 мільярдів євро вкладів із Росії.
Натомість експерт із Московського центру Карнегі Микола Петров вбачає у цьому насильному оподаткуванні й «деякий позитив».
«Тепер умови для зберігання грошей на Кіпрі стануть суворішими й невигідними, а це збігається з ідеєю де-офшоризації, з якою Путін виступає вже доволі тривалий час», – каже аналітик.
Хвилюється не тільки вся єврозона
Кризова круговерть, в якій опинилися банки Кіпру, вочевидь, вплине і на економіку України, бо саме звідти, як кажуть економісти, до держави надходить найбільша частка прямих іноземних інвестицій.
Наразі банки цієї острівної країни зачинені й, можливо, не працюватимуть ще декілька днів, щоб уникнути масового відтоку коштів.
З огляду на хвилювання, викликані кіпрською кризою на світових ринках та в ЄС, у понеділок увечері може бути організована термінова телеконференція міністрів фінансів єврозони.
Тривогу висловлюють і громадяни інших держав єврозони: якщо кіпрська влада зважилася «перейти червону лінію», насильно обклавши податком заощадження своїх людей, то де гарантія, що така ж доля не спіткає банківські рахунки в решті держав ЄС, запитують європейці.
Податок від 6 до 10 відсотків на кіпрські банківські внески – це неодмінна умова надання Кіпрові екстреного пакету допомоги від ЄС та МВФ у розмірі 10 мільярдів євро.
Однак це рішення викликало паніку серед громадян, які вишикувалися у черги під банками, щоб забрати з рахунків свої заощадження. Люди сприймають рішення кредиторів та уряду з обуренням, називаючи його зрадою та обманом.
Скандальним цей крок вважають і закордонні вкладники, зокрема, росіяни, які тримають у кіпрських банках, що вважалися безпечною офшорною зоною, багатомільярдні суми.
Президент Росії Володимир Путін також уважно стежить за розвитком подій на Кіпрі. Він у Кремлі заявив, що вважає накладення податку на депозити «несправедливим, небезпечним та непрофесійним кроком».
Тим часом президент Кіпру Нікос Анастасіадіс намагається виправдатися перед своїми громадянами, зазначивши: «Це рішення, безумовно, не таке, якого б ми хотіли, але воно за нинішніх обставин є найменш болючим, бо, попри все, воно залишає управління цією країною у наших руках».
Перенесення голосування: можливе пом’якшення шоку?
Втім, щодо цього вимушеного оподаткування ще мають висловитися кіпрські парламентарі, які вже вдруге відклали своє голосування, цього разу – на вівторок. Водночас деякі джерела у ЄС та у владі Кіпру зазначають, що таким чином уряд намагається знайти вихід, щоб дещо полегшити шок, принаймні відносно незначних заощаджень, водночас збільшивши податок на великі рахунки, можливо, піднявши аж до 12 відсотків податок на суми у понад півмільярда євро. У будь-якому разі, представники Європейського центробанку сьогодні зауважили, що владі Кіпру слід терміново знайти 6 мільярдів євро зі свого боку, щоб МВФ та Євросоюз розблокували обіцяні Нікосії ще 10 мільярдів допомоги.
На думку аналітиків, саме росіяни найбільше програють від ситуації, що склалася у кіпрській банківській сфері, бо ця податкова оаза притягнула, за деякими підрахунками, аж 35 мільярдів євро вкладів із Росії.
Натомість експерт із Московського центру Карнегі Микола Петров вбачає у цьому насильному оподаткуванні й «деякий позитив».
«Тепер умови для зберігання грошей на Кіпрі стануть суворішими й невигідними, а це збігається з ідеєю де-офшоризації, з якою Путін виступає вже доволі тривалий час», – каже аналітик.
Хвилюється не тільки вся єврозона
Кризова круговерть, в якій опинилися банки Кіпру, вочевидь, вплине і на економіку України, бо саме звідти, як кажуть економісти, до держави надходить найбільша частка прямих іноземних інвестицій.
Наразі банки цієї острівної країни зачинені й, можливо, не працюватимуть ще декілька днів, щоб уникнути масового відтоку коштів.
З огляду на хвилювання, викликані кіпрською кризою на світових ринках та в ЄС, у понеділок увечері може бути організована термінова телеконференція міністрів фінансів єврозони.
Тривогу висловлюють і громадяни інших держав єврозони: якщо кіпрська влада зважилася «перейти червону лінію», насильно обклавши податком заощадження своїх людей, то де гарантія, що така ж доля не спіткає банківські рахунки в решті держав ЄС, запитують європейці.
