Перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін пропонує знову запровадити в Україні кримінальну відповідальність за наклеп.
«На підставі аналізу статей про дифамацію кримінальних кодексів європейських держав й огляду проблем функціонування правосуддя України вважаю за доцільне запропонувати з метою практичного вирішення проблеми внесення статті про дифамацію до Кодексу про кримінальні проступки, прийняття якого, за словами Генерального прокурора Віктора Пшонки, очікується на початку 2014 року», – пише Кузьмін у статті для газети «Закон і бізнес».
За словами Кузьміна, він особисто зіткнувся з дифамацією – публічним поширенням дійсних або вигаданих відомостей, які принижують честь, гідність чи ділову репутацію громадянина або організації, зганьблення у пресі з метою вплинути на виконання ними своїх обов’язків – під час розслідування справ екс-прем’єра Юлії Тимошенко й екс-міністра Юрія Луценка.
Як заявляє перший заступник генпрокурора, «справу Тимошенко» справедливо відносять до розряду міфів і домислів, якими ЄС живе донині. «Причому самі представники ЄС вникати в суть проблем нашої держави, об’єктивних розслідувань діянь, учинених Тимошенко, не бажають. На жаль, вони теж удаються до дифамації», – мовиться у статті.
За словами Кузьміна, заяви соратників Тимошенко, європейських представників, які коментують її справу, а також «штучні акції протесту під гаслом «Волю Юлі», є яскравими прикладами «незаконного тиску на суд та прокуратуру з метою вплинути на рішення суду в інтересах Тимошенко».
У вересні минулого року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону, який передбачав запровадження кримінальної відповідальності за наклеп. Це викликало спротив громадськості і дало старт акції «Захисти своє право знати. Скажи «ні» законові про наклеп». Згодом депутати скасували своє рішення.
Кримінальна відповідальність за наклеп в Україні була скасована із запровадженням нині чинного Кримінального кодексу, ухваленого 2001 року. До того був чинний попередній Кримінальний кодекс іще з радянських часів, який містив статтю про кримінальну відповідальність за наклеп.
«На підставі аналізу статей про дифамацію кримінальних кодексів європейських держав й огляду проблем функціонування правосуддя України вважаю за доцільне запропонувати з метою практичного вирішення проблеми внесення статті про дифамацію до Кодексу про кримінальні проступки, прийняття якого, за словами Генерального прокурора Віктора Пшонки, очікується на початку 2014 року», – пише Кузьмін у статті для газети «Закон і бізнес».
За словами Кузьміна, він особисто зіткнувся з дифамацією – публічним поширенням дійсних або вигаданих відомостей, які принижують честь, гідність чи ділову репутацію громадянина або організації, зганьблення у пресі з метою вплинути на виконання ними своїх обов’язків – під час розслідування справ екс-прем’єра Юлії Тимошенко й екс-міністра Юрія Луценка.
Як заявляє перший заступник генпрокурора, «справу Тимошенко» справедливо відносять до розряду міфів і домислів, якими ЄС живе донині. «Причому самі представники ЄС вникати в суть проблем нашої держави, об’єктивних розслідувань діянь, учинених Тимошенко, не бажають. На жаль, вони теж удаються до дифамації», – мовиться у статті.
За словами Кузьміна, заяви соратників Тимошенко, європейських представників, які коментують її справу, а також «штучні акції протесту під гаслом «Волю Юлі», є яскравими прикладами «незаконного тиску на суд та прокуратуру з метою вплинути на рішення суду в інтересах Тимошенко».
У вересні минулого року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону, який передбачав запровадження кримінальної відповідальності за наклеп. Це викликало спротив громадськості і дало старт акції «Захисти своє право знати. Скажи «ні» законові про наклеп». Згодом депутати скасували своє рішення.
Кримінальна відповідальність за наклеп в Україні була скасована із запровадженням нині чинного Кримінального кодексу, ухваленого 2001 року. До того був чинний попередній Кримінальний кодекс іще з радянських часів, який містив статтю про кримінальну відповідальність за наклеп.
