Порошенко про вибори в Києві, Данилишина і Межигір’я (ВІДЕО)

Позафракційний народний депутат Петро Порошенко заявив, що акція опозиції «Вставай, Україно!» не потребує його підтримки, але звернув увагу, що в ній бере участь його син (недавно обраний депутат Вінницької облради), вибір якого він підтримує. Про це він сказав у Празі, де перебував з візитом, а також зустрівся з президентом Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Кевіном Клоузом і дав інтерв’ю українській редакції корпорації. Політик також розповів про перспективи своєї участі у виборах мера Києва й оцінив виклики для підприємництва в Україні.

− Ми Вас раді вітати в штаб-квартирі Радіо Свобода у Празі. Прага останнім часом стала столицею українських політемігрантів. Скажіть, будь-ласка, чому Ви в Празі? Часом, не просити притулок?

– (Сміється) По-перше, я не думаю, що Прага є столицею політемігрантів. Хоча це не дуже добре характеризує Україну, бо ціла низка країн надала політичні притулки політичним діячам, які перебувають під пресом. Останній випадок – це Данія, яка надала притулок колишньому міністру Іващенкові, і це, на жаль, не характеризує дуже позитивно поточну ситуацію в демократією в Україні.

– Отже, з чим Ви приїхали до Чехії зараз?

– У мене були зустрічі на урядовому рівні. Ви бачите, що я був у вас гостем разом з Богданом Данилишиним, і я вважаю, що ця людина також має відігравати більш значну роль і в українській політиці, і в українській економіці. Особливо важливо зараз, що для України є визначними ці три місяці, це березень, квітень і травень, коли фактично визначається доля європейської інтеграції для України.

– Давайте зупинимося докладніше на ваших контактах з паном Данилишиним і з «Українською європейською перспективою». Що саме зараз Вас пов’язує?

– Звичайно, ми працювали спільно в уряді у 2009 році, і в нас там були і спільні проекти. І я дуже зворушений тією діяльністю, яку пан Богдан зараз веде в Чехії. Це і культурологічні проекти, це і об’єднання українців, це і активна економічна діяльність.

– Ви якось підтримуєте цю діяльність? Я запитую про Вашу конкретну підтримку.

– Якщо Ви говорите про фінансову підтримку, то ні.

– Чи будете мати якісь спільні проекти?

– Я є оптимістом. І мій оптимізм полягає в тому, що висока ймовірність того, що Україна все-таки зараз зробить необхідні кроки протягом двох-трьох місяців, зробить можливим прийняття рішення про підписання Угоди про асоціацію (з ЄС – ред.). Підписання Угоди про асоціацію дасть можливість пану Богдану повернутися в Україну. Підписання Угоди про асоціацію дасть можливість покращити ситуацію з вибірковим правосуддям в Україні і дасть можливість розвивати ці проекти всередині держави, де я впевнений в тому, що вони будуть мати і мою підтримку.

– З України, на думку західних спостерігачів, надходять суперечливі сигнали. З одного боку, Президент Віктор Янукович підписує указ про прискорення євроінтеграції, а з іншого боку, уряд говорить про асоційоване членство в Митному союзі, хоча такого членства за статутом не існує. На Вашу думку, куди зараз рухається Україна?

– Я Вам сказав, я є оптимістом і я буду робити все для того, щоб Україна рухалася в бік Європейського Союзу. На сьогоднішній день не існує документа, який би декларував у тій чи іншій формі асоційоване членство України в Митному союзі. Цього не існує. Це є провокація, качка, і ми в ніякому разі не повинні на це звертати увагу. Мова йде не про декларації. І Ви знаєте, декларацій в Україні було дуже багато. Був План дій щодо вступу в Євросоюз, План дій щодо асоціації. Була Програма, затверджена двома рішеннями Ради нацбезпеки і трьома указами Президента, а сьогодні треба дії.

– Про конкретні дії вже сказав Євросоюз. Але, з іншого боку, в Україні є потужні сили, які агітують за Митний союз. Наскільки ймовірним є винесення цього питання на референдум, як дехто прогнозує, уже влітку?

– Перше. Я вважаю, що це фантастичний сценарій. Ніхто не буде виносити це на референдум. Друге. Я не боюсь референдумів і впевнений, що ідея європейської інтеграції сьогодні панує в умах українців, і якщо будуть винесені питання, чи в Європейський, чи в Митний союз, я переконаний, що однозначно переможе ідея Європейського Союзу. Тобто, ніколи не можна боятися власного народу і боятися референдумів.

– Українська опозиція почала в ці дні акцію «Вставай, Україно!». І почала з рідної для Вас Вінниччини. А Вас не було в цей день, Ви поїхали у відрядження. Чи Ви підтримуєте акцію «Вставай, Україно!»?

– Я не вважаю, що ця акція потребує моєї підтримки. Я в цей день був у Брюсселі і вважав, що кожен має робити свою справу. Я мав робити зусилля, які будуть сприяти європейській інтеграції держави. Але можу Вам відкрити таємницю, що в той день там очолював колону з району, де він був обраний, мій син, і він брав активну участь у цій акції. Це його політичний вибір, і я його підтримую.

– А яка ситуація з виборами в українській столиці? Вже лунають заяви, що опозиція узгодила єдиного кандидата на мера, та не хоче розголошувати його імені. Тим не менше, Ви на чільному місці серед можливих кандидатів від Об’єднаної опозиції. Чи готові колеги підтримати Вас?

– Я думаю, що це право політичних сил – висувати тих кандидатів, яких вони вважають за необхідне. Я думаю, що коментувати це рішення має Об’єднана опозиція, має блок Кличка і має «Свобода». Такі процеси, які зараз ідуть, є дуже позитивними. Те, що вистачає розуму, вистачає мудрості в політичних сил висувати єдиного кандидата – це є запорукою перемоги…

– Тобто, на сьогоднішній день Ви не знаєте, чи йдете на вибори мера Києва?

– На сьогоднішній день Об’єднана опозиція перебуває в активних переговорах щодо висунення єдиного кандидата. І якщо Об’єднана опозиція висуне єдиного кандидата Порошенка, то Порошенко піде на ці вибори і переможе. Друга позиція: треба організувати, щоб ці вибори відбулися. І це питання непросте. І саме тому сьогодні у вимогах Європейського Союзу, в частині, яка стосується демократії і виборчого законодавства, стоїть питання розблокування парламенту і голосування про дату і спосіб виборів міського голови Києва і Київради.

– Ви людина багата, одна з найбагатших в Україні, і для багатьох киян, коли вони підуть на вибори і якщо Ви будете, звичайно, балотуватися, виникне запитання, чи Ви готові пожертвувати інтересами свого бізнесу, коли настане дилема: ось тут мій бізнес, а тут інтереси киян.

– Я жертвую інтересами власними, починаючи від 1998 року, і в більшості українців цього питання не виникає. Ні в 2000 році, коли я очолив фракцію, ні в 2004-му, коли мої родичі сиділи по в’язницях, а я організовував Помаранчеву революцію, ні зараз. На сьогоднішній день для мене, безумовно, попереду інтереси держави, попереду інтереси демократії, і саме зараз я не підтримав голосування по уряду, не підтримав багатьох голосувань, які пропонує чинна влада, і саме зараз тому і стоїть питання висунення мене від опозиції. Так що в більшості українців цього питання просто не стоїть.

– Опозиція нині висуває різні гасла. Я не думаю, що це так актуально в контексті виборів мера Києва, але загалом одне з гасел, з яким деякі лідери гучно виступають, це «поверни Межигір’я народу». Чи Ви підтримуєте це гасло?

– Я за те, щоб будь-яка власність набувалася в Україні прозорим шляхом. Це велика проблема, і вона полягає не лише з Межигір’ям. Не треба cпрощувати ситуацію, що єдина проблема в нас взагалі – Межигір’я. Я думаю, що питання декларування чиновниками своїх видатків, питання прозорості доходної частини, питання сплати податків з усіх доходів, які сьогодні демонструють наші можновладці, і є відповіддю на питання, яке пухлиною паралізувало суспільство, це є корупція. І питання Межигір’я є лише складовою частиною цього. Ви знаєте, є таке ефектне гасло, яке можна кинути, а є питання системної боротьби з корупцією.

– Ви працювали в уряді Азарова дев’ять місяців. Ви обіцяли, що наведете лад в державних закупівлях. Антикорупційні експерти кажуть, що ситуація погіршилася за минулий рік. Чому Вам не вдалося змінити цю систему?

– Перше. Мені вдалося ухвалити законодавство про електронні закупівлі. Я в уряді розробив цей проект, я подав його в парламенті, і він був проголосований. На сьогоднішній день є необхідність його запускати. Друга позиція. Я, як міг, протистояв звуженню способу застосування Закону про державні закупівлі. І вже після мене були виведені з-під дії Закону закупівлі державних підприємств, які викликають багато нарікань з боку експертів. Я також стояв на позиції, що державні підприємства треба приватизувати, а не створювати для них корупційний затишок, де вони зможуть закуповувати без дії Закону про державні закупівлі. Отже, я вважаю, що і прозорість щодо державних закупівель, і прозорість щодо тендерних процедур є позитивними результатами моєї діяльності.

– Чи Ви завжди дотримуєтеся свого слова і контролюєте те, що обіцяєте? Я маю на увазі конкретний приклад з етикетками. У листопаді Ви сказали про те, що етикетки на продукції ROSHEN стануть українськими. У грудні активісти «Відсічі» проводили моніторинг і сказали, що це неправда, сьогодні вони знову йдуть у супермаркети, щоб з’ясувати ситуацію в Києві. Чи Ви проконтролювали, щоб те, що Ви сказали в листопаді, було виконано?

– Ми з Вами почали наше інтерв’ю з того, що треба розділяти політику і бізнес. І моє втручання, і що стосується ROSHEN, і що стосується «5 каналу», і що стосується «Кореспондента», саме полягає в тому, щоб дотримуватися слова, з того, що Ви почали, і не втручатися в безпосередню діяльність будь-якого бізнесу. Це перше. Друга позиція. Після того, як до мене було звернення, я дійсно дав доручення Раді директорів, щоб вони уважно переглянули ситуацію з етикетками. Третя позиція. Скільки проміжку часу потрібно між тим, щоб виготовити етикетки, доставити їх на виробництво, виробити продукцію, доставити її в магазини – близько трьох-чотирьох місяців. Активісти «Відісічі» були запрошені в грудні, мені здається, 24 чи 25 грудня, для того, щоб самим переконатися, що вся продукція, яка випускається з цього числа, випускається українською мовою для українського ринку. І п’ята позиція: сьогодні цієї проблеми не існує. Кожен має можливість вибирати шоколад з тією обгорткою, і з тим смаком, який йому до вподоби. Сьогодні існує проблема виживання українського виробника, збереження робочих місць. А ця проблема використовується окремими працівниками в соцмережах для покращення власного іміджу. Я пропоную, хто хоче це робити: нехай шановні філологи започаткують кондитерське виробництво або візьмуть будь-яку з 40 збанкрутілих кондитерських фабрик і випускають ту продукцію, яка буде користуватися попитом, так само, як і ROSHEN.

– Після того, як Ви пішли з уряду, чи відчули тиск на свій бізнес?

– Я взагалі ніякого тиску не відчуваю і відчувати не буду. Сьогодні я кажу, що я дистанційований від бізнесу. Ви намагаєтеся вкотре повернутися, я б хотів, щоб Ви це зрозуміли з першого разу. На сьогоднішній день я політичний діяч, займаюся політичною діяльністю, займаюся європейським напрямком розвитку держави, і те, що відбувається з розвитком підприємств, де я створюю робочі місяця, де я плачу податки, де я намагаюся продемонструвати, що в Україні можна вести чесну, прозору виробничу політику, – це єдина мета для того, щоб просто бути прикладом, що в Україні можна бути прозорим, чесним, порядним платником податків, створюючи робочі місця.