Прага – Західні оглядачі продовжують гостро критикувати в пресі двозначну позицію влади Президента Віктора Януковича щодо євроінтеграції. Експерти також вважають, що чільники ЄС граються тут у піддавки з українською владою та заплющують очі на багатомільярдні потоки до Європи від українських олігархів, на широкомасштабну корупцію в Україні, і таким чином в Брюсселі не дотримуються власних же цінностей. Чимало видань здивовані новою інформацією щодо нібито вже існуючої домовленості між Януковичем та Путіним про так зване «асоційоване членство» України в Митному союзі під егідою Росії, коли влада у Києві одночасно клянеться у вірності ідеям євроінтеграції, а ЄС вже висилає до Верховної Ради проект угоди про асоціацію, яку планують підписати сторони у Вільнюсі восени.
Британський аналітик з українським корінням Тарас Кузьо оприлюднив на сторінках брюссельського видання EUObserver оцінку нинішнього стану відносин між ЄС та Україною і закликає сторони покласти край «двозначним псевдо-відносинам» за Орвеллом. Тут Кузьо нагадує, як відомий англійський письменник Джордж Орвелл придумав в своєму романі-антиутопії «1984» термін «двомислення» – для характеристики одночасного сприйняття в політиці двох взаємно протилежних переконань як нібито правильну позицію.
Автор вважає, що в українському контексті це стало реальною політикою, коли, наприклад, колишній Президент Леонід Кучма випускав офіційні укази про свободу преси та вільні вибори, а насправді – впроваджував «темники» для прихованої цензури ЗМІ та допускав масовані фальшування виборів, що призвело до вибуху Помаранчевої революції.
Президент Янукович продовжив таку політику «двомислення», коли одночасно дозволив Генпрокуратурі висунути 13 лютого 2013 року нове звинувачення проти Юлії Тимошенко у вбивстві, а також програму євроінтеграції на поточний рік. Тарас Кузьо нагадує тут, що стара ще традиція Йосипа Сталіна – публічно мовити одне, а приховано робити інше – поглиблена з того часу у діях української політичної еліти, як в комуністичні часи, так і нині.
Автор також наголошує, що цинізм і демагогія нинішнього Києва доповнюється однаково глибокою демагогією в ЄС, коли обидві сторони «співіснують у непостійних, але в той же час зручних насправді відносинах». ЄС прикидається, як зауважує Кузьо, що Україна є його «стратегічним партнером», та робить вигляд, що колись вона стане членом європейської спільноти.
В ЄС, як пише аналітик, заплющують очі на багатомільярдні потоки до них коштів українських олігархів та миряться з широкомасштабною корупцією в Україні. «Це й не дивно, чому Янукович й інші пострадянські лідер так цинічно налаштовані щодо ЄС, бо сам Брюссель не в змозі відповідати його ж власним принципам», – резюмує Тарас Кузьо.
Аналітик пропонує ЄС нарешті вдатися до необхідних зусиль, на кшталт американських, у виясненні прозорості та чистоти корпоративних набігів українських олігархів у межі ЄС, не ігнорувати широкомасштабну корупцію в українському енергетичному секторі, виступити нарешті єдиним фронтом щодо чіткого визначення меж і вимог, без яких неможлива жодна угода про асоціацію з Україною. І, нарешті, як пропонує Тарас Кузьо Брюсселю, в разі невдачі з угодою ЄС має пригрозити заборонами на в’їзд та іншими санкціями українським офіційним особам в уряді, у правлячій політичній силі та впливовим олігархам на кшталт Ахметова чи Фірташа. Аналітик вважає тут, що в інтересах ЄС припинити оцю «орвелліану», двозначну гру в дурня з дійсністю, з Президентом Януковичем та його адміністрацією.
Польська Gazeta Wyborcza із здивуванням запитує: «Україна погодилася на асоційоване членство в Митому союзі з Росією?» Так видання з Варшави реагує на повідомлення в київській пресі, з посиланнями на неназваних речників українського уряду, щодо нібито готовності влади Віктора Януковича до «асоційованого членства» в Митному союзі з Росією, що подібне на початках до ролі спостерігача в цьому проросійському заполітизованому союзі.
Польське видання нагадує тут позицію ЄС про те, що Брюссель «не може мати асоційованих стосунків із партнером, який не має власного права трактувати торгові відносини з іноземними партнерами». Gazeta Wyborcza оприлюднила також спростування Міністерства закордонних справ України щодо наявних у пресі повідомлень про нібито готовність Києва до «асоційованого членства» в Митному союзі. МЗС у Києві заявив, що ще рано говорити про якусь існуючу домовленість сторін у цьому напрямку.
Агентство Reuters висловлює сумніви в успішності майбутніх, з кінця березня–початку квітня в Києві, переговорів між МВФ та Україною щодо відновлення кредитування (на 15 мільярдів американських доларів) української економіки. Видання нагадує, що проблема з вимогою МВФ до української влади щодо підвищення цін на газ для власних громадян залишається й на наступних переговорах сторін. Тут також йдеться про необхідність виплати Україною у цьому році 9 мільярдів доларів за борговими зобов’язаннями, про наростання дефіциту бюджету в державі та падіння курсу гривні.
Московська «Независимая газета» цитує експертів, які вважають що ЄС сьогодні також дуже необхідна угода з Україною по торгівлі, насамперед, з метою виходу на величезний і перспективний ринок. Тут також оприлюднена інформація від єврокомісара Штефана Фюле, який пообіцяв, що Брюссель у найближчий час направить Верховній Раді України на схвалення проект угоди, яка має бути підписана сторонами на саміті у Вільнюсі в листопаді 2013 року.
Британський аналітик з українським корінням Тарас Кузьо оприлюднив на сторінках брюссельського видання EUObserver оцінку нинішнього стану відносин між ЄС та Україною і закликає сторони покласти край «двозначним псевдо-відносинам» за Орвеллом. Тут Кузьо нагадує, як відомий англійський письменник Джордж Орвелл придумав в своєму романі-антиутопії «1984» термін «двомислення» – для характеристики одночасного сприйняття в політиці двох взаємно протилежних переконань як нібито правильну позицію.
Автор вважає, що в українському контексті це стало реальною політикою, коли, наприклад, колишній Президент Леонід Кучма випускав офіційні укази про свободу преси та вільні вибори, а насправді – впроваджував «темники» для прихованої цензури ЗМІ та допускав масовані фальшування виборів, що призвело до вибуху Помаранчевої революції.
Президент Янукович продовжив таку політику «двомислення», коли одночасно дозволив Генпрокуратурі висунути 13 лютого 2013 року нове звинувачення проти Юлії Тимошенко у вбивстві, а також програму євроінтеграції на поточний рік. Тарас Кузьо нагадує тут, що стара ще традиція Йосипа Сталіна – публічно мовити одне, а приховано робити інше – поглиблена з того часу у діях української політичної еліти, як в комуністичні часи, так і нині.
Автор також наголошує, що цинізм і демагогія нинішнього Києва доповнюється однаково глибокою демагогією в ЄС, коли обидві сторони «співіснують у непостійних, але в той же час зручних насправді відносинах». ЄС прикидається, як зауважує Кузьо, що Україна є його «стратегічним партнером», та робить вигляд, що колись вона стане членом європейської спільноти.
В ЄС, як пише аналітик, заплющують очі на багатомільярдні потоки до них коштів українських олігархів та миряться з широкомасштабною корупцією в Україні. «Це й не дивно, чому Янукович й інші пострадянські лідер так цинічно налаштовані щодо ЄС, бо сам Брюссель не в змозі відповідати його ж власним принципам», – резюмує Тарас Кузьо.
Аналітик пропонує ЄС нарешті вдатися до необхідних зусиль, на кшталт американських, у виясненні прозорості та чистоти корпоративних набігів українських олігархів у межі ЄС, не ігнорувати широкомасштабну корупцію в українському енергетичному секторі, виступити нарешті єдиним фронтом щодо чіткого визначення меж і вимог, без яких неможлива жодна угода про асоціацію з Україною. І, нарешті, як пропонує Тарас Кузьо Брюсселю, в разі невдачі з угодою ЄС має пригрозити заборонами на в’їзд та іншими санкціями українським офіційним особам в уряді, у правлячій політичній силі та впливовим олігархам на кшталт Ахметова чи Фірташа. Аналітик вважає тут, що в інтересах ЄС припинити оцю «орвелліану», двозначну гру в дурня з дійсністю, з Президентом Януковичем та його адміністрацією.
Польська Gazeta Wyborcza із здивуванням запитує: «Україна погодилася на асоційоване членство в Митому союзі з Росією?» Так видання з Варшави реагує на повідомлення в київській пресі, з посиланнями на неназваних речників українського уряду, щодо нібито готовності влади Віктора Януковича до «асоційованого членства» в Митному союзі з Росією, що подібне на початках до ролі спостерігача в цьому проросійському заполітизованому союзі.
Польське видання нагадує тут позицію ЄС про те, що Брюссель «не може мати асоційованих стосунків із партнером, який не має власного права трактувати торгові відносини з іноземними партнерами». Gazeta Wyborcza оприлюднила також спростування Міністерства закордонних справ України щодо наявних у пресі повідомлень про нібито готовність Києва до «асоційованого членства» в Митному союзі. МЗС у Києві заявив, що ще рано говорити про якусь існуючу домовленість сторін у цьому напрямку.
Агентство Reuters висловлює сумніви в успішності майбутніх, з кінця березня–початку квітня в Києві, переговорів між МВФ та Україною щодо відновлення кредитування (на 15 мільярдів американських доларів) української економіки. Видання нагадує, що проблема з вимогою МВФ до української влади щодо підвищення цін на газ для власних громадян залишається й на наступних переговорах сторін. Тут також йдеться про необхідність виплати Україною у цьому році 9 мільярдів доларів за борговими зобов’язаннями, про наростання дефіциту бюджету в державі та падіння курсу гривні.
Московська «Независимая газета» цитує експертів, які вважають що ЄС сьогодні також дуже необхідна угода з Україною по торгівлі, насамперед, з метою виходу на величезний і перспективний ринок. Тут також оприлюднена інформація від єврокомісара Штефана Фюле, який пообіцяв, що Брюссель у найближчий час направить Верховній Раді України на схвалення проект угоди, яка має бути підписана сторонами на саміті у Вільнюсі в листопаді 2013 року.
