Лондон – Провідні фахівці-економісти й аналітики лондонського Сіті вважають, що у 2013 році український уряд постав перед необхідністю вибору у низці ключових питань, від яких залежатиме економіка України на багато років уперед.
Під час обміну думками, організовуваному «Українсько-британським Сіті-клубом» співрозмовники вказували, що на тлі негативних показників економічного зростання Україна саме у найближчі місяці має визначитися з кроками, які дозволили б Києву отримати фінансову допомогу або від МВФ та Європейського Союзу, або від Росії, але кожна зі сторін оголосила українській владі свої умови.
У дискусії брали участь фахівці з Європейського банку реконструкції та розвитку, з комерційних банків (Morgan Stanley, Credit Suisse), з інвестиційного фонду Pioneer Investments, а також з аналітичної мережі Enquirisk.
Перед аудиторією кількох десятків інших зацікавлених українськими справами представників Сіті від майже усіх учасників дискусії повторювалася теза про вирішальність саме 2013 року для України.
На політичному вікні можливостей цього року для реформ та на нагальних економічних і зовнішньополітичних чинниках наголошував директор Eenquirisk Карло Ґалло.
«Вікно можливостей – це одне, а інше – це стан фінансів України. Як казали інші учасники дискусії, йдеться про фактично бомбу сповільненої дії. Годинник відраховує поглиблення бюджетного дефіциту та накопичення боргів. При цьому газотранспортна система України за останні роки втрачає вартість з огляду на планований початок експлуатації Південного потоку, щоб обходить Україну», – наголосив він.
«Низка чинників накладаються і змушують керівників держави братися за важкі рішення, коли йдеться про бюджетні питання, оподаткування, ціни для внутрішніх споживачів газу. Тому 2013 рік підштовхне певні рішення», – сказав Карло Ґалло, з яким погоджувалися й інші фахівці, які вказували, що вже наступного 2014 року українському урядові схвалювати непопулярні рішення буде ще важче, бо політики готуватимуться до президентської кампанії 2015 року.
Найнагальнішим непопулярним кроком постала потреба скасування субсидій на газ для внутрішніх споживачів, що називає своєю передумовою співпраці Міжнародний валютний фонд. Без зовнішньої позики, одностайно заявили лондонські фахівці, Україна не зможе обслуговувати вже існуючі борги, бо стан справ в українській економіці дуже поганий.
Янукович змушений визначитися
Певне фінансове полегшення могло би принести економічне зростання та допомога Євросоюзу у разі підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, але на перешкоді цьому також стоять політичні вимоги Брюсселя до президента Януковича, а крайній термін спливає вже у травні.
З другого боку, Росія обіцяє економічні вигоди та фінансове сприяння у разі, якщо Україна піде на участь у пострадянському Митному союзі. Економіст ЄБРР Олександр Пивоварський сказав, що Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану вже приніс короткотермінові вигоди, полегшивши торгівлю між тими країнами.
Але економіст також погоджувався з іншими учасниками дискусії, що співпраця з Євросоюзом мала би більшу довготермінову вигоду для України і політичну, і економічну. «Євросоюз це дуже великий ринок – набагато більший, ніж ринок Євразійського союзу, і це ринок більш диверсифікований, більш стабільний. По-друге, це стимулювання інституційної інтеграції і перетворення України на нормально європейську державу. Це буде тривалий процес – 10-15 років, але в рамках договору про асоціацію це все обговорено, і, на жаль, такого нема у рамках Євразійського союзу, бо усі країни в тому союзі самі мають дуже слабкі інституції», – каже він.
«Там немає країни-двигуна, яка би могла підтягнути інституції в інших країнах, і я думаю, що на перспективу це буде проблемою Євразійського союзу, окрім, звичайно, якщо не буде вольового політичного рішення про покращення інституційного середовища в усіх тих трьох країнах», – прокоментував Радіо Свобода думки з дискусії економіст ЄБРР Олександр Пивоварський.
Учасники також висловлювали незгоду з монетарною політикою уряду та Національного банку України, вказуючи, що на підтримку високого обмінного курсу гривні витрачаються національні резерви, і що сама міцна гривня заохочує імпорт в Україну замість того, щоб стимулювати внутрішнього виробника.
Під час короткого голосування за підсумками розмови усі фахівці сказали, що сподіваються на поновлення співпраці України з МВФ, висловили сумніви щодо того, що Україна зможе у листопаді підписати Угоду про асоціацію з ЄС і говорили про потребу досягнення домовленості з Росією про модернізацію та використання української газотранспортної системи.
Під час обміну думками, організовуваному «Українсько-британським Сіті-клубом» співрозмовники вказували, що на тлі негативних показників економічного зростання Україна саме у найближчі місяці має визначитися з кроками, які дозволили б Києву отримати фінансову допомогу або від МВФ та Європейського Союзу, або від Росії, але кожна зі сторін оголосила українській владі свої умови.
У дискусії брали участь фахівці з Європейського банку реконструкції та розвитку, з комерційних банків (Morgan Stanley, Credit Suisse), з інвестиційного фонду Pioneer Investments, а також з аналітичної мережі Enquirisk.
Перед аудиторією кількох десятків інших зацікавлених українськими справами представників Сіті від майже усіх учасників дискусії повторювалася теза про вирішальність саме 2013 року для України.
На політичному вікні можливостей цього року для реформ та на нагальних економічних і зовнішньополітичних чинниках наголошував директор Eenquirisk Карло Ґалло.
«Вікно можливостей – це одне, а інше – це стан фінансів України. Як казали інші учасники дискусії, йдеться про фактично бомбу сповільненої дії. Годинник відраховує поглиблення бюджетного дефіциту та накопичення боргів. При цьому газотранспортна система України за останні роки втрачає вартість з огляду на планований початок експлуатації Південного потоку, щоб обходить Україну», – наголосив він.
«Низка чинників накладаються і змушують керівників держави братися за важкі рішення, коли йдеться про бюджетні питання, оподаткування, ціни для внутрішніх споживачів газу. Тому 2013 рік підштовхне певні рішення», – сказав Карло Ґалло, з яким погоджувалися й інші фахівці, які вказували, що вже наступного 2014 року українському урядові схвалювати непопулярні рішення буде ще важче, бо політики готуватимуться до президентської кампанії 2015 року.
Найнагальнішим непопулярним кроком постала потреба скасування субсидій на газ для внутрішніх споживачів, що називає своєю передумовою співпраці Міжнародний валютний фонд. Без зовнішньої позики, одностайно заявили лондонські фахівці, Україна не зможе обслуговувати вже існуючі борги, бо стан справ в українській економіці дуже поганий.
Янукович змушений визначитися
Певне фінансове полегшення могло би принести економічне зростання та допомога Євросоюзу у разі підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, але на перешкоді цьому також стоять політичні вимоги Брюсселя до президента Януковича, а крайній термін спливає вже у травні.
З другого боку, Росія обіцяє економічні вигоди та фінансове сприяння у разі, якщо Україна піде на участь у пострадянському Митному союзі. Економіст ЄБРР Олександр Пивоварський сказав, що Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану вже приніс короткотермінові вигоди, полегшивши торгівлю між тими країнами.
Але економіст також погоджувався з іншими учасниками дискусії, що співпраця з Євросоюзом мала би більшу довготермінову вигоду для України і політичну, і економічну. «Євросоюз це дуже великий ринок – набагато більший, ніж ринок Євразійського союзу, і це ринок більш диверсифікований, більш стабільний. По-друге, це стимулювання інституційної інтеграції і перетворення України на нормально європейську державу. Це буде тривалий процес – 10-15 років, але в рамках договору про асоціацію це все обговорено, і, на жаль, такого нема у рамках Євразійського союзу, бо усі країни в тому союзі самі мають дуже слабкі інституції», – каже він.
«Там немає країни-двигуна, яка би могла підтягнути інституції в інших країнах, і я думаю, що на перспективу це буде проблемою Євразійського союзу, окрім, звичайно, якщо не буде вольового політичного рішення про покращення інституційного середовища в усіх тих трьох країнах», – прокоментував Радіо Свобода думки з дискусії економіст ЄБРР Олександр Пивоварський.
Учасники також висловлювали незгоду з монетарною політикою уряду та Національного банку України, вказуючи, що на підтримку високого обмінного курсу гривні витрачаються національні резерви, і що сама міцна гривня заохочує імпорт в Україну замість того, щоб стимулювати внутрішнього виробника.
Під час короткого голосування за підсумками розмови усі фахівці сказали, що сподіваються на поновлення співпраці України з МВФ, висловили сумніви щодо того, що Україна зможе у листопаді підписати Угоду про асоціацію з ЄС і говорили про потребу досягнення домовленості з Росією про модернізацію та використання української газотранспортної системи.
