Прага – Федеральна служба Росії з виконання покарань розпочинає практику використання смартфонів для відправки повідомлень в’язням. У тюремному обслуговуванні Росії називають цю практику вже «унікальною» і неперевершеною у світі, хоча в експертів з приводу цього виникає чимало запитань до російської влади. В Україні подібний проект закону про використання в’язнями мобільного зв’язку давно лежить у Верховній Раді і перспектива його, за оцінками правозахисників, далека й туманна.
Федеральна служба Росії з виконання покарань уже в березні розпочала використання додатків до смартфонів для обслуговування своїх в’язнів. Це дозволяє родичам, друзям, коханим чи просто знайомим в’язнів у Росії висилати їм через смартфони повідомлення, фотографії.
Але цензура й тут залишається. Служби охорони в’язниць вибирають, фактично, кожне з таких повідомлень до в’язнів і, якщо вважають за потрібне, вручають його копію адресату упродовж 3 днів.
Один із в’язнів у Московській в’язниці номер 5 Олександр Полкін вже похвалився агентству «РІА-Новости», що цей додаток до мобільного зв’язку для в’язнів є «унікальним». Ціна пересилання смартфоном листа в’язню об’ємом у тисячу знаків (1 сторінка) коштує до 1 долара.
Таким додатком під назвою FSIN Pismo за короткий час вже надіслано близько 200 тисяч повідомлень. Також в’язні в Росії мають можливість на спеціальному сайті купувати продовольчі товари через російські інтернет-крамниці.
В Україні з телефонним зв’язком для в’язнів «безмежне свавілля»
В Україні в’язні мають формальне право користуватися лише стаціонарним телефонним зв’язком, але тут є чимало проблем.
«Формально (в’язням) дозволено користуватися стаціонарним провідним зв’язком, вони можуть мати при собі картки. Наразі таке право у людей є. Але, якщо «Укртелеком», скажімо, не буде випускати картки для таксофонів, а це скоріше за все, так і буде, то буде дуже велика проблема», – говорить керівник Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман.
Він також зауважує, що стаціонарний телефон дуже обмежений у користуванні в часі та існує заборона користуватися ним цілій низці категорій українських в’язнів. Окрім того, тут необмежене поле для хабарів і корупції в обслуговуванні в’язниць.
У Верховній Раді України від грудня 2012 року лежить проект закону, який може дозволити в’язням користуватися мобільними телефонами. Але, за словами Дмитра Гройсмана, тут не варто плекати ілюзій.
«Дійсно, в Україні є законопроект, за яким буде дозволено, якщо він буде ухвалений, людям, які перебувають у мінімальному рівні безпеки (в колоніях) чи у виправних центрах, тобто біля колоній, користуватися мобільним зв’язком без обмежень. Думаю, що, я б вітав таку ініціативу, але бачу, що до неї дуже далеко і це практично неможливо натепер ухвалити при нинішньому розкладі сил у Верховній Раді та в уряді України», – зазначає правозахисник.
Дмитро Гройсман також каже, що влада в українських в’язницях трактує правила для в’язнів, включно з правом на телефонний зв’язок, на свій розсуд, і тут панує «безмежне свавілля».
Федеральна служба Росії з виконання покарань уже в березні розпочала використання додатків до смартфонів для обслуговування своїх в’язнів. Це дозволяє родичам, друзям, коханим чи просто знайомим в’язнів у Росії висилати їм через смартфони повідомлення, фотографії.
Але цензура й тут залишається. Служби охорони в’язниць вибирають, фактично, кожне з таких повідомлень до в’язнів і, якщо вважають за потрібне, вручають його копію адресату упродовж 3 днів.
Один із в’язнів у Московській в’язниці номер 5 Олександр Полкін вже похвалився агентству «РІА-Новости», що цей додаток до мобільного зв’язку для в’язнів є «унікальним». Ціна пересилання смартфоном листа в’язню об’ємом у тисячу знаків (1 сторінка) коштує до 1 долара.
Таким додатком під назвою FSIN Pismo за короткий час вже надіслано близько 200 тисяч повідомлень. Також в’язні в Росії мають можливість на спеціальному сайті купувати продовольчі товари через російські інтернет-крамниці.
В Україні з телефонним зв’язком для в’язнів «безмежне свавілля»
В Україні в’язні мають формальне право користуватися лише стаціонарним телефонним зв’язком, але тут є чимало проблем.
«Формально (в’язням) дозволено користуватися стаціонарним провідним зв’язком, вони можуть мати при собі картки. Наразі таке право у людей є. Але, якщо «Укртелеком», скажімо, не буде випускати картки для таксофонів, а це скоріше за все, так і буде, то буде дуже велика проблема», – говорить керівник Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман.
Він також зауважує, що стаціонарний телефон дуже обмежений у користуванні в часі та існує заборона користуватися ним цілій низці категорій українських в’язнів. Окрім того, тут необмежене поле для хабарів і корупції в обслуговуванні в’язниць.
У Верховній Раді України від грудня 2012 року лежить проект закону, який може дозволити в’язням користуватися мобільними телефонами. Але, за словами Дмитра Гройсмана, тут не варто плекати ілюзій.
«Дійсно, в Україні є законопроект, за яким буде дозволено, якщо він буде ухвалений, людям, які перебувають у мінімальному рівні безпеки (в колоніях) чи у виправних центрах, тобто біля колоній, користуватися мобільним зв’язком без обмежень. Думаю, що, я б вітав таку ініціативу, але бачу, що до неї дуже далеко і це практично неможливо натепер ухвалити при нинішньому розкладі сил у Верховній Раді та в уряді України», – зазначає правозахисник.
Дмитро Гройсман також каже, що влада в українських в’язницях трактує правила для в’язнів, включно з правом на телефонний зв’язок, на свій розсуд, і тут панує «безмежне свавілля».
