Прага – Європейські газети і далі розмірковують над «очевидним непослухом» української влади щодо вимог ЄС, публікують критику західних аналітиків, котрі вважають, що в «недобросовісних» українських політичних еліт «особиста вигода завжди була вищою, аніж благо суспільства та розвиток країни». У ЄС, як інформують газети, не перестають дивуватися «парадоксальній поведінці Києва» у час необхідної концентрації на головних завданнях євроінтеграції. Європу сьогодні також дуже лякає стан української ядерної енергетики і тому, як кажуть на сторінках впливових видань фінансові очільники Заходу, вони не шкодують на це великих грошей.
Відомий експерт з питань України в Брюсселі Аманда Пол в англомовному варіанті стамбульської газети Zaman пише про «очевидний непослух України» стосовно вимог ЄС напередодні ймовірного підписання до кінця цього року Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Брюсселем та Києвом. Оглядача вражає, що країна з таким суттєвим потенціалом в енергетиці, найбільш родючими ґрунтами в Європі, так і не спромоглася, після досягнення незалежності у 1991 році, здійснити структурні реформи, модернізацію, а залишається, завдяки своїй «недобросовісній еліті» з її «шкурним особистим інтересом», на задвірках Європи. «Особиста вигода українських політичних верхів, – наголошує Аманда Пол, – була для них важливішою, ніж благо суспільства і розвиток країни». До того ж, ці еліти, як зауважує експерт, «обтяжені їхнім радянським минулим». Хоча Україна і заявляла безперервно про своє бажання йти до Європи, та все ж, на думку автора аналізу, ця держава не йшла тут далі голих слів і небагатьох спроб зробити хоча б якісь серйозні реформи. До того ж, як зазначає європейський експерт, і Європа «ніколи не мала бажання запропонувати Україні чітку перспективу членства в Союзі, тому в ЄС не проливали забагато сліз через недостатньо реальне просування Києва у їхньому напрямку». Аманда Пол звертає увагу на «спущений нині прапор української демократії», замороження стосунків України з ЄС у 2012 році, балансування Києва між Росією і Білоруссю та нову спробу ЄС «відкрити повторний діалог зі владою Януковича 25 лютого цього року на саміті в Брюсселі». Тому, як резюмує Аманда Пол на сторінках турецької газети, не можна не ставити питання, як Україна збирається виконувати вимоги підписання угоди з ЄС, особливо тоді, коли є нові шокуючі удари по європейських перспективах із позбавленням мандатів низки опозиційних депутатів Верховної Ради, включно з Сергієм Власенком. Навряд чи можна серйозно покладатися на таке ж серйозне ставлення самої України та її влади до висловлюваних у Києві обіцянок на адресу ЄС, підсумовує експерт. Аманда Пол на завершення додає: «Як мені здається, керівництво України повністю передбачуване в одному: воно не в змозі дотримуватися своїх зобов’язань і, більше того, підводить свій же власний народ».
Про «парадоксальну позицію України» щодо її європейської орієнтації вели мову в середу в Страсбурзі на спеціальному засіданні Європарламенту, інформує польська Gazeta Wyborcza. Зокрема, єврокомісар з питань розширення ЄС Штефан Фюле наголосив тут, що «Україна добре знає, як вона мусить здійснити конкретний поступ ще перед вільнюським самітом ЄС». Фюле попередив також, що йдеться, насамперед, про розв’язання Києвом проблеми вибіркового правосуддя, вирішення справ ув’язнених в Україні лідерів української опозиції Юлії Тимошенко і Юрія Луценка. Тут також із великим занепокоєнням обговорювали нові факти тиску на українську опозицію, позбавлення київським судом депутатського мандата Сергія Власенка та заборону йому в Києві минулої середи виїхати до Страсбурга на запрошення Європарламенту. Така поведінка влади Президента Януковича не лише дивує ЄС, але й насторожує європейських політиків щодо реальності виконання Києвом вимог ЄС напередодні саміту у Вільнюсі.
Лондонська Financial Times публікує матеріал очільника Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Рікардо Пуліті, який каже, що після аварії 1986 року на Чорнобильській АЕС, атомна енергетика України перебуває під постійним занепокоєним контролем Європи. Цього разу ЄБРР виділив наступний транш у 300 мільйонів євро для Києва з у цілому запланованого європейським банком для України кредиту в півтора мільярда євро для фінансування майже 100 заходів із безпеки на 15 діючих атомних реакторах українських АЕС, де виробляється до половини всієї електроенергії держави. У 2012 році ЄБРР вже вклав у проекти реконструкції українських АЕС 200 мільйонів євро. У ЄС планують допомогти Україні скоротити до 2030 року на 30-35 відсотків енергоємність економіки держави, збалансувати її енергетичний баланс, зменшити залежність від імпорту газу з Росії, пише Рікардо Пуліті. У ЄС, як наголошує очільник ЄБРР лондонському виданню, розуміють важливість безпеки в українській ядерній енергетиці не лише для України, а й для Європи в цілому.
Відомий експерт з питань України в Брюсселі Аманда Пол в англомовному варіанті стамбульської газети Zaman пише про «очевидний непослух України» стосовно вимог ЄС напередодні ймовірного підписання до кінця цього року Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Брюсселем та Києвом. Оглядача вражає, що країна з таким суттєвим потенціалом в енергетиці, найбільш родючими ґрунтами в Європі, так і не спромоглася, після досягнення незалежності у 1991 році, здійснити структурні реформи, модернізацію, а залишається, завдяки своїй «недобросовісній еліті» з її «шкурним особистим інтересом», на задвірках Європи. «Особиста вигода українських політичних верхів, – наголошує Аманда Пол, – була для них важливішою, ніж благо суспільства і розвиток країни». До того ж, ці еліти, як зауважує експерт, «обтяжені їхнім радянським минулим». Хоча Україна і заявляла безперервно про своє бажання йти до Європи, та все ж, на думку автора аналізу, ця держава не йшла тут далі голих слів і небагатьох спроб зробити хоча б якісь серйозні реформи. До того ж, як зазначає європейський експерт, і Європа «ніколи не мала бажання запропонувати Україні чітку перспективу членства в Союзі, тому в ЄС не проливали забагато сліз через недостатньо реальне просування Києва у їхньому напрямку». Аманда Пол звертає увагу на «спущений нині прапор української демократії», замороження стосунків України з ЄС у 2012 році, балансування Києва між Росією і Білоруссю та нову спробу ЄС «відкрити повторний діалог зі владою Януковича 25 лютого цього року на саміті в Брюсселі». Тому, як резюмує Аманда Пол на сторінках турецької газети, не можна не ставити питання, як Україна збирається виконувати вимоги підписання угоди з ЄС, особливо тоді, коли є нові шокуючі удари по європейських перспективах із позбавленням мандатів низки опозиційних депутатів Верховної Ради, включно з Сергієм Власенком. Навряд чи можна серйозно покладатися на таке ж серйозне ставлення самої України та її влади до висловлюваних у Києві обіцянок на адресу ЄС, підсумовує експерт. Аманда Пол на завершення додає: «Як мені здається, керівництво України повністю передбачуване в одному: воно не в змозі дотримуватися своїх зобов’язань і, більше того, підводить свій же власний народ».
Про «парадоксальну позицію України» щодо її європейської орієнтації вели мову в середу в Страсбурзі на спеціальному засіданні Європарламенту, інформує польська Gazeta Wyborcza. Зокрема, єврокомісар з питань розширення ЄС Штефан Фюле наголосив тут, що «Україна добре знає, як вона мусить здійснити конкретний поступ ще перед вільнюським самітом ЄС». Фюле попередив також, що йдеться, насамперед, про розв’язання Києвом проблеми вибіркового правосуддя, вирішення справ ув’язнених в Україні лідерів української опозиції Юлії Тимошенко і Юрія Луценка. Тут також із великим занепокоєнням обговорювали нові факти тиску на українську опозицію, позбавлення київським судом депутатського мандата Сергія Власенка та заборону йому в Києві минулої середи виїхати до Страсбурга на запрошення Європарламенту. Така поведінка влади Президента Януковича не лише дивує ЄС, але й насторожує європейських політиків щодо реальності виконання Києвом вимог ЄС напередодні саміту у Вільнюсі.
Лондонська Financial Times публікує матеріал очільника Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Рікардо Пуліті, який каже, що після аварії 1986 року на Чорнобильській АЕС, атомна енергетика України перебуває під постійним занепокоєним контролем Європи. Цього разу ЄБРР виділив наступний транш у 300 мільйонів євро для Києва з у цілому запланованого європейським банком для України кредиту в півтора мільярда євро для фінансування майже 100 заходів із безпеки на 15 діючих атомних реакторах українських АЕС, де виробляється до половини всієї електроенергії держави. У 2012 році ЄБРР вже вклав у проекти реконструкції українських АЕС 200 мільйонів євро. У ЄС планують допомогти Україні скоротити до 2030 року на 30-35 відсотків енергоємність економіки держави, збалансувати її енергетичний баланс, зменшити залежність від імпорту газу з Росії, пише Рікардо Пуліті. У ЄС, як наголошує очільник ЄБРР лондонському виданню, розуміють важливість безпеки в українській ядерній енергетиці не лише для України, а й для Європи в цілому.
