Європейський суд із прав людини повідомив, що минулого року число справ, які чекають на розгляд, знизилося вперше в його історії – значною мірою за рахунок позовів, поданих із Росії. Москва заявляє, що причина такого зменшення у значно поліпшеній судовій практиці в самій Росії. Правозахисники ж б’ють на сполох, бо бачать зовсім іншу причину.
Число нерозглянутих справ у Європейському суді з прав людини, що працює у французькому Страсбурзі, минулого року значно скоротилося – вперше з 1959 року, коли цей суд створили. Зокрема, позовів із Росії, яких у цьому суді найбільше, стало менше майже на третину – з понад 40 тисяч до 28 тисяч 600. У більшості випадків так сталося через те, що при первісному розгляді позовів їх визнали за неприйнятні.
У Москві заявляють, що до цього скорочення призвело те, що в самій Росії значно поліпшилася робота судів, сумно відома своєю корумпованістю й іншими недоліками. Таким темпом Росія скоро перестане вести перед за числом позовів до Страсбурзького суду, кажуть російські посадовці.
Але правозахисники звертають увагу: таке різке збільшення числа відхилених позовів із Росії сталося якраз по тому, як минулого ж року у Страсбурзі почали працювати російські юристи, відібрані й оплачувані російською владою, завдання яких – якраз попередньо визначати придатність справ для розгляду в Європейському суді з прав людини.
Правозахисник із Москви Лев Пономарьов, зокрема, вважає: «Те, що там стала працювати група російських юристів, і різке скорочення – мені здається, що це не випадковий збіг. Може, їм і не давали точного завдання, мовляв, постарайтеся відсіювати, але, безумовно, якщо їх послав російський уряд, то позиція дуже багатьох великих чиновників Росії відома: вони не раз декларували, що це погано, що так багато скарг, і що це треба зменшити».
Страсбурзький суд може втратити високу репутацію
Зміни сталися минулого літа, коли у Страсбурзькому суді запровадили нову процедуру попереднього перегляду справ, десятки тисяч яких, нерідко неналежно підготованих, роками чекають на розгляд. Європейський суд із прав людини високо оцінив роботу російських юристів, які значно скоротили число нерозглянених позовів із Росії, і запевнив, що дбайливо наглядає за їхньою роботою.
Та ці слова заспокоюють не всіх у Росії. Зокрема, відомий юрист Карінна Москаленко наголошує: «Незалежність і безсторонність людей, які займаються скаргами, не повинна викликати сумнівів, так само, як і безсторонність і незалежність судді у справі теж не повинна викликати сумніву. І заспокоєнь на кшталт того, що кілька людей, працівників Страсбурзького суду, контролюють роботу цієї групи юристів, для мене вочевидь недостатньо».
Карінна Москаленко, яка представляє інтереси багатьох росіян у Європейському суді з прав людини і, зокрема, виграла справу за найпершою скаргою до Страсбурга з Росії, застерігає, щоб такі, за її словами, «невдалий експеримент і неприйнятну практику» з юристами від держави, проти якої позиваються, не поширили й на інші країни.
Хоча ці юристи не вирішують про прийнятність чи неприйнятність справи самостійно, вони все ж відіграють у цьому вирішальну роль і можуть вплинути на суддів, які ухвалюють такі рішення, наприклад, підвівши важливу справу під неприйнятність через неточне оформлення, а це може зашкодити репутації Страсбурзького суду, наголосила Карінна Москаленко.
Матеріал підготували: Claire Bigg і Сергій Драчук
Число нерозглянутих справ у Європейському суді з прав людини, що працює у французькому Страсбурзі, минулого року значно скоротилося – вперше з 1959 року, коли цей суд створили. Зокрема, позовів із Росії, яких у цьому суді найбільше, стало менше майже на третину – з понад 40 тисяч до 28 тисяч 600. У більшості випадків так сталося через те, що при первісному розгляді позовів їх визнали за неприйнятні.
У Москві заявляють, що до цього скорочення призвело те, що в самій Росії значно поліпшилася робота судів, сумно відома своєю корумпованістю й іншими недоліками. Таким темпом Росія скоро перестане вести перед за числом позовів до Страсбурзького суду, кажуть російські посадовці.
Але правозахисники звертають увагу: таке різке збільшення числа відхилених позовів із Росії сталося якраз по тому, як минулого ж року у Страсбурзі почали працювати російські юристи, відібрані й оплачувані російською владою, завдання яких – якраз попередньо визначати придатність справ для розгляду в Європейському суді з прав людини.
Позиція багатьох великих чиновників Росії відома: вони не раз декларували, що це погано, що так багато скаргЛев Пономарьов
Правозахисник із Москви Лев Пономарьов, зокрема, вважає: «Те, що там стала працювати група російських юристів, і різке скорочення – мені здається, що це не випадковий збіг. Може, їм і не давали точного завдання, мовляв, постарайтеся відсіювати, але, безумовно, якщо їх послав російський уряд, то позиція дуже багатьох великих чиновників Росії відома: вони не раз декларували, що це погано, що так багато скарг, і що це треба зменшити».
Страсбурзький суд може втратити високу репутацію
Зміни сталися минулого літа, коли у Страсбурзькому суді запровадили нову процедуру попереднього перегляду справ, десятки тисяч яких, нерідко неналежно підготованих, роками чекають на розгляд. Європейський суд із прав людини високо оцінив роботу російських юристів, які значно скоротили число нерозглянених позовів із Росії, і запевнив, що дбайливо наглядає за їхньою роботою.
Та ці слова заспокоюють не всіх у Росії. Зокрема, відомий юрист Карінна Москаленко наголошує: «Незалежність і безсторонність людей, які займаються скаргами, не повинна викликати сумнівів, так само, як і безсторонність і незалежність судді у справі теж не повинна викликати сумніву. І заспокоєнь на кшталт того, що кілька людей, працівників Страсбурзького суду, контролюють роботу цієї групи юристів, для мене вочевидь недостатньо».
Карінна Москаленко, яка представляє інтереси багатьох росіян у Європейському суді з прав людини і, зокрема, виграла справу за найпершою скаргою до Страсбурга з Росії, застерігає, щоб такі, за її словами, «невдалий експеримент і неприйнятну практику» з юристами від держави, проти якої позиваються, не поширили й на інші країни.
Хоча ці юристи не вирішують про прийнятність чи неприйнятність справи самостійно, вони все ж відіграють у цьому вирішальну роль і можуть вплинути на суддів, які ухвалюють такі рішення, наприклад, підвівши важливу справу під неприйнятність через неточне оформлення, а це може зашкодити репутації Страсбурзького суду, наголосила Карінна Москаленко.
Матеріал підготували: Claire Bigg і Сергій Драчук
