Азербайджанського блогера Еміна Міллі, популярність якого в опозиції країни зростає, називають ще «ослячий блогер», за його популярне висміювання на так званій «ослиній прес-конференції блогерів» восени 2009 року в Баку політики влади президента Ільгама Алієва. Спостерігачі вважають, що якраз ця прес-конференція Міллі і його друзів стала причиною ув’язнення Еміна Міллі та його колеги Аднана Гаджизада за рішенням суду в Баку. Міллі перебував в ув’язненні упродовж 16 місяців. Нині азербайджанський блогер відвідує Прагу як член журі міжнародного кінофестивалю з прав людини – «Один світ». Емін Міллі розповів Радіо Свобода про свої сподівання на демократичні зміни в Азербайджані, про уроки його перебування в ув’язненні і про те, як міжнародна спільнота інколи підриває зусилля на усунення від влади режиму Алієва. Зокрема, Емін пояснив, чому виступи громадян країни проти влади Ільгама Алієва активізувалися цього року.
– Ільгам Алієв завжди позиціонував себе як гарант стабільності в Азербайджані. Тепер же він став гарантом наростання невпевненості. Його батько давав деяке місце в країні для опозиції – тоді було 5 чи 6 членів опозиції в парламенті, були опозиційні редактори газетних видань. Він робив вигляд, що веде діалог. Але нині все змінилося. Вже з 2010 року в парламенті відсутня опозиція, а нові закони зробили фактично майже неможливими мирні, несанкціоновані акції протесту опозиції, фінансовані неурядовими силами. Люди так стомилися і розчарувалися. Ви не можете довіряти судам, закону, все стало дорожчим. Ви знаєте, що люди при владі вкрали сотні мільярдів доларів. Змінилася нині ситуація в армії. Щороку тут вмирає до 100 вояків, але лише 15 із них гине на лінії конфлікту з вірменськими збройним силами в Нагірному Карабасі. Інші ж гинуть через корупцію, бездарне командування збройними силами. Люди в багатьох регіонах без роботи. Тому народ почав виходити на вулиці.
– Яку роль відіграють соціальні мережі на кшталт Facebook у підтримці цих протестів?
– В Азербайджані відбувається революція нових ЗМІ. Із 9 мільйонів громадян країни 1 мільйон представлений тепер у мережі Facebook. Дослідження показали, що лише 7 відсотків населення мали два роки тому доступ до інтернету. Цього року дослідження американського професора Кейті Пірс свідчать уже про 11 відсотків користувачів інтернету в Азербайджані. Справа ректора університету в Баку Ельшада Абдуллаєва, який зняв на відео його контакти для підкупів державних чиновників у намаганні визволити зниклого брата, незважаючи на невдачу Абдуллаєва, стала відомою в інтернеті, завдяки YouTube. Великий скандал розгорівся після оприлюднення Абдуллаєвим онлайн вручення ним як хабара одного мільйона доларів главі адміністрації президента Алієва. Тепер про це знають сотні тисяч людей.
– Ви відбули 16 місяців ув’язнення за нібито хуліганство, котре широко відзначено як політично мотивований суд. Тюрма не зламала у вас рішучості боротися за демократію і права людини в Азербайджані. Але чи це змінило Ваші підходи до боротьби?
– Багато що в Азербайджані змінюється дуже швидко і такими темпами, що я інколи не встигаю простежити за всім. До таких змін варто віднести об’єднання опозиції навколо єдиного кандидата. Ще важливіше те, що опозиція підпише документ-стратегію зі спільними цілями і ресурсами, спрямованими на забезпечення демократичної революції в Азербайджані та на характер управління державою після перемоги єдиного кандидата опозиції. Цього раніше не ставалося в Азербайджані. Тепер – це реальність. Термін ув’язнення в 16 місяців зробив мене сильнішим. Це примусило мене переконатися, що ідеали моєї боротьби дуже сильні, коли за них саджають в тюрму. І перше, що я побачив після звільнення, це те, що опозиція об’єднується. Це примушує мене вірити, що такі кроки насправді ведуть до демократичних змін в Азербайджані.
– Ви звинуватили міжнародну спільноту в низці випадків у тому, що вона ще робить недостатньо для боротьби з корупцією і зловживаннями влади в Азербайджані. Які конкретно кроки мали б зробити уряди у світі, щоб допомогти демократії в країні?
– «Міжнародна спільнота» – це занадто широке поняття. Я кажу про американську та британську владу. Поки що ці уряди підтримують режим Алієва, бо Ільгам Алієв продає газ і нафту та багато інвестує в ці країни. Установи громадянського суспільства в Азербайджані не мають достатньої фінансової підтримки з боку міжнародної спільноти. Вони також фінансують так звані «проалієвські» неурядові організації в Баку. USAID, наприклад, нещодавно виділила півтора мільйона доларів неурядовій організації, голова якої також очолює комітет азербайджанського парламенту з питань юстиції, котрий і ініціював закон про заборону мирних протестів громадян. Виходить так, що демократичний рух Азербайджану домагається змін, які мають статися у цьому році, не завдяки підтримці Заходу, а всупереч західній підтримці режиму Алієва. Все, чого ми прагнемо від міжнародної спільноти на даному етапі, від міжнародних ЗМІ, – щоб ті приділяли більше уваги подіям в Азербайджані, а від урядів США, Великої Британії – розуміння, що вони підвищують загрози своїм військовим та економічним інтересам у Баку якраз саме підтримкою Ільгама Алієва.
Із Еміном Міллі розмовляла Claire Bigg
– Ільгам Алієв завжди позиціонував себе як гарант стабільності в Азербайджані. Тепер же він став гарантом наростання невпевненості. Його батько давав деяке місце в країні для опозиції – тоді було 5 чи 6 членів опозиції в парламенті, були опозиційні редактори газетних видань. Він робив вигляд, що веде діалог. Але нині все змінилося. Вже з 2010 року в парламенті відсутня опозиція, а нові закони зробили фактично майже неможливими мирні, несанкціоновані акції протесту опозиції, фінансовані неурядовими силами. Люди так стомилися і розчарувалися. Ви не можете довіряти судам, закону, все стало дорожчим. Ви знаєте, що люди при владі вкрали сотні мільярдів доларів. Змінилася нині ситуація в армії. Щороку тут вмирає до 100 вояків, але лише 15 із них гине на лінії конфлікту з вірменськими збройним силами в Нагірному Карабасі. Інші ж гинуть через корупцію, бездарне командування збройними силами. Люди в багатьох регіонах без роботи. Тому народ почав виходити на вулиці.
– Яку роль відіграють соціальні мережі на кшталт Facebook у підтримці цих протестів?
– В Азербайджані відбувається революція нових ЗМІ. Із 9 мільйонів громадян країни 1 мільйон представлений тепер у мережі Facebook. Дослідження показали, що лише 7 відсотків населення мали два роки тому доступ до інтернету. Цього року дослідження американського професора Кейті Пірс свідчать уже про 11 відсотків користувачів інтернету в Азербайджані. Справа ректора університету в Баку Ельшада Абдуллаєва, який зняв на відео його контакти для підкупів державних чиновників у намаганні визволити зниклого брата, незважаючи на невдачу Абдуллаєва, стала відомою в інтернеті, завдяки YouTube. Великий скандал розгорівся після оприлюднення Абдуллаєвим онлайн вручення ним як хабара одного мільйона доларів главі адміністрації президента Алієва. Тепер про це знають сотні тисяч людей.
– Ви відбули 16 місяців ув’язнення за нібито хуліганство, котре широко відзначено як політично мотивований суд. Тюрма не зламала у вас рішучості боротися за демократію і права людини в Азербайджані. Але чи це змінило Ваші підходи до боротьби?
Ідеали моєї боротьби дуже сильні, коли за них саджають в тюрму. Я побачив після звільнення, що опозиція об’єднується
– Багато що в Азербайджані змінюється дуже швидко і такими темпами, що я інколи не встигаю простежити за всім. До таких змін варто віднести об’єднання опозиції навколо єдиного кандидата. Ще важливіше те, що опозиція підпише документ-стратегію зі спільними цілями і ресурсами, спрямованими на забезпечення демократичної революції в Азербайджані та на характер управління державою після перемоги єдиного кандидата опозиції. Цього раніше не ставалося в Азербайджані. Тепер – це реальність. Термін ув’язнення в 16 місяців зробив мене сильнішим. Це примусило мене переконатися, що ідеали моєї боротьби дуже сильні, коли за них саджають в тюрму. І перше, що я побачив після звільнення, це те, що опозиція об’єднується. Це примушує мене вірити, що такі кроки насправді ведуть до демократичних змін в Азербайджані.
– Ви звинуватили міжнародну спільноту в низці випадків у тому, що вона ще робить недостатньо для боротьби з корупцією і зловживаннями влади в Азербайджані. Які конкретно кроки мали б зробити уряди у світі, щоб допомогти демократії в країні?
– «Міжнародна спільнота» – це занадто широке поняття. Я кажу про американську та британську владу. Поки що ці уряди підтримують режим Алієва, бо Ільгам Алієв продає газ і нафту та багато інвестує в ці країни. Установи громадянського суспільства в Азербайджані не мають достатньої фінансової підтримки з боку міжнародної спільноти. Вони також фінансують так звані «проалієвські» неурядові організації в Баку. USAID, наприклад, нещодавно виділила півтора мільйона доларів неурядовій організації, голова якої також очолює комітет азербайджанського парламенту з питань юстиції, котрий і ініціював закон про заборону мирних протестів громадян. Виходить так, що демократичний рух Азербайджану домагається змін, які мають статися у цьому році, не завдяки підтримці Заходу, а всупереч західній підтримці режиму Алієва. Все, чого ми прагнемо від міжнародної спільноти на даному етапі, від міжнародних ЗМІ, – щоб ті приділяли більше уваги подіям в Азербайджані, а від урядів США, Великої Британії – розуміння, що вони підвищують загрози своїм військовим та економічним інтересам у Баку якраз саме підтримкою Ільгама Алієва.
Із Еміном Міллі розмовляла Claire Bigg
