Незаселений Українськ із безкоштовними квартирами

Українськ – Невелике містечко Українськ, що на Донеччині, зараз має близько 12 тисяч мешканців. Чимало квартир у цьому «депресивному» населеному пункті покинуті. Кілька років тому тодішній міський голова спробував роздавати це житло безкоштовно. Люди з різних кінців України приїхали до Українська. Чи залишилися вони там?

Українськ сьогодні, як і багато інших невеликих міст Донеччини, лякає людей, які проїжджають повз нього, будинками із порожніми вікнами. Часто вони забиті дошками або закладені цеглою, однак це не рятує багатоповерхові споруди від холоду, який гуляє всередині.

Місто стало різко порожніти, коли 11 років тому на єдиній тутешній шахті «Україна», що досі входить до державної холдингової компанії «Селідоввугілля», сталася аварія. Тоді загинуло 35 гірників, а відновлювали видобуток на копальні кілька років.

«Квартира три роки порожня, «вселяй людей», а вони цього не роблять»

Валентина Тєрьохіна, мешканка однієї з «українських» «хрущовок», показує кореспондентові Радіо Свобода сусідні – порожні оселі: «Ось подивись, скільки порожніх квартир. Як у нас у під'їзді. Молодь без квартир, а вони ось це вигадали, приватизували, а жити – не живуть. Ось стоїть квартира три роки порожня. Все списуй, вселяй людей. А вони цього не роблять. Стріляти їх треба. На третьому я поверсі, а навколо порожнеча, одна я. У нас десять порожніх квартир».

Валентина Тєрьохіна додає, що опалює помешкання вугіллям та електричним обігрівачем. Про газ та центральне опалення мова не йде. Хоча у дворі стоїть зруйнована котельня і раніше у будинках було тепло. Але зараз люди змушені взимку бути у своїх оселях у верхньому одязі та взутті. У морози у помешканнях температура повітря становить близько 8 градусів вище нуля.

Зі Львова до Українська

Секретар міської ради Наталя Корнілова запевняє, що газифікація міста йде повним ходом.

«Дві котельні працюють. Проводиться індивідуальне опалення газове, і планується ще в трьох кварталах цього року. А те, що вугіллям опалюється місто, не виключено. Раніше тут було у всіх центральне опалення, потім котельні ці закрилися. А з покинутими квартирами… Покинуті лише приватизовані. Державних ми вже роздали все, що можна було. Квартир, не знаю, штук, може, 700 видали», – каже чиновниця.

Коли почалася роздача безкоштовних квартир, Галина переїхала в Українськ зі Львова. Адже там мешкала в двокімнатній квартирі разом із родиною доньки.

«Грошей немає, щоб купити квартиру. Квартири дорогі, а я вже пенсіонерка. Грошей не зберу, неможливо це зробити. Мешкали в одній квартирі: я, донька, онука, зять. Квартиру ані продати, ані розміняти, ані докупити. Переїхала. Чого боятися? Що потяги підривають, чи що? Жива, здорова. Люди приїхати-то приїхали. Квартир багато зайняли. Але, на жаль, пожили місяць-два. Роботи ніде не знайшли. Кидають, продають».

Основне, на що скаржиться Галина та її сусіди, це – саме відсутність опалення. Біля багатоповерхівок є старі склади з вугіллям, з яких люди поповнюють свої запаси.

Загалом майже всі проблеми ЖКГ городяни змушені вирішувати самотужки, хоч і переконують, що справно сплачують за всі без винятку комунальні послуги.

Є інтернет, але немає автостанції й робочих місць

«Українці» також розповідають, що в місті працюють два дитячі садки та дві школи. Є спортивна школа та будинок творчості, де заняття для дітей та підлітків безкоштовні. Однак молоді піти майже немає куди, немає жодних розваг – не те що кінотеатру, а навіть кафе. Водночас у місті можна скористатися інтернетом.

А найгострішою своєю проблемою «українці» вважають брак робочих місць. Адже єдина робоча шахта, що й досі функціонує в Українську, працює не на повну потужність та майже не потребує працівників.

Це місто заснували у 50-х роках минулого століття саме через відкриття покладів корисних копалин. За часів СРСР в Українську та в навколишніх містечках знайти роботу гірникові було легко. Потім чимало шахт та інших підприємств закрили.

Саме тому молодь їде з Українська, який, до речі, розташований поблизу обласного центру – за 40 кілометрів. Хоча у містечку немає навіть автостанції – увесь транспорт транзитний.

Така ж ситуація, як в Українську, склалася у переважній більшості невеликих міст та селищ на Донбасі. Чоловіки їдуть на заробітки до інших держав, йдуть працювати в саморобні шахти-копанки, де ні про яку техніку безпеки не йдеться.