Брюссель – Кожна з держав європейської співдружності має свою національну систему правосуддя, яка базується на засадничому принципі верховенства права. Проте в одних країнах суди дуже ефективні й мають давні й міцні демократичні традиції. А в інших – здебільшого в молодих демократіях пострадянського табору – трапляються спроби політичної заангажованості, корупції та стороннього тиску на суддів. Скандали через недоліки, пов’язані з правосуддям в Угорщині, Румунії чи Болгарії, дали ідею Європейській комісії створити так звану «шкалу правосуддя», яка щороку аналізуватиме надійність судів усіх держав ЄС без винятку. Загалом на судочинство у європейських установах нині звертають особливу увагу, бо зрозуміли, що ефективність цієї системи – гарантія інвестицій та економічного розвитку.
Який інвестор піде вкладати свої капітали до держави з продажними та корумпованими судами? Який споживач вільно робитиме закупівлі, без впевненості у тому, що в разі порушень його прав є система судочинства, де знайдуть та покарають винних?
Відтак однією з перших передумов для вступу нової країни до Європейського Союзу є реформа її судочинної системи, яка є важливим чинником економічної стабільності, вважає професор відділу політичних досліджень із Вільного брюссельського університету Рамона Коман.
«Ефективна й надійна система правосуддя – це важливий елемент розвитку держави, довіри до неї на міжнародному рівні. Ніхто не піде витрачати й копійки у державі, де суди не працюють належним чином, де панує корупція, де він ризикує опинитися без правового захисту», – каже вона.
Політична «інструменталізація» судів є і в старій Європі
Однак приклади, скажімо, політизації судів чи впливу на них з боку політичних еліт можна знайти у будь-якій державі співдружності, навіть там, де верховенство права віддавна вважається непорушною цінністю. Візьмімо для прикладу Францію, де ще й досі не вщухають пристрасті навколо судової справи спадкоємиці косметичної імперії L’Oréal Ліліан Бетанкур, яка буцімто щедро фінансувала вибори колишнього президента Ніколя Саркозі. У сусідній Бельгії політизація судочинства спостерігалася під час розгляду справи про порятунок та продаж банку Fortis, який опинився на межі банкрутства у розпал кризи.
Однак так звана «інструменталізація» судової системи з боку політиків найяскравіше проявляється у державах, які вступили до ЄС недавно. Корупція і здирництво, втручання політиків від влади в судові рішення в Румунії та Болгарії – це одна з вагомих причин ненадання цим країнам місця у Шенгенській зоні.
Як стверджують експерти у сфері європейського права, у цих державах особливо помітний вплив політиків на судочинство, коли йде мова про призначення суддів чи прокурорів. Втім, однією з головних причин неефективності, скажімо, угорської, польської чи словацької судової систем донедавна були низькі зарплати членів судів та невисокий рівень їхньої професійної культури.
Нова культура та «очистка» судочинства
Однак, як пояснює Радіо Свобода Рамона Коман, тут мова йде про минулі часи, коли ці держави готувалися до вступу до співдружності. Наразі, скажімо, у Румунії судочинна система переживає справжню еволюцію.
«Нині в нових країнах-членах ЄС діє ціла система, що покликана скасувати можливості та скоротити обсяги політичного впливу на суддів. Водночас там розвивається нова культура судочинства, в якій прокурори та судді самі відмежовуються від стороннього впливу. Нарешті, важливу роль в «очистці» судів від корупції та заангажованості відіграє преса. Водночас, вона також чинить на судочинство додатковий тиск», – каже науковець.
Минулого року про порушення верховенства права в Румунії та Угорщині говорила вся Європа. Комісія Євросоюзу суворо розкритикувала румунського прем’єр-міністра Віктора Понту, який чинив тиск на Конституційний суд країни для усунення від влади президента Траяна Бесеску. Угорці мали проблеми, пов’язані із примусовим виходом суддів на пенсію, якого вимагав новий закон, ініційований прем’єром Віктором Орбаном.
«Шкала правосуддя» оцінюватиме чесність судів ЄС
Втім, як констатують європейські політичні аналітики, через кризу демократичної системи Євросоюзу судочинство практично кожної країни все частіше відіграє політичну роль. Саме тому віце-президент Єврокомісії Вівіан Редінґ запропонувала створити систему оцінки ефективності, міцності та надійності судів кожної з держав об’єднаної Європи.
«Євросоюзові потрібен такий новий механізм, бо наші процедури щодо порушень надто технічні й занадто повільно реагують на ситуації, коли зростають ризики для верховенства закону», – каже Вівіан Редінґ.
Ці аналізи проводитимуться щороку та будуть відображені у так званій «шкалі правосуддя», пояснює Ніколя Ернанз, експерт з брюссельського Центру досліджень європейської політики. Він каже, що верховенство права наразі переживає кризові часи і про це свідчать численні виступи неурядових правозахисних організацій Євросоюзу. Наприклад, на Кіпрі суди нещодавно опинилися під вогнем критики через засудження активіста, який організував маніфестації на підтримку нелегальних мігрантів.
Натомість намагання влади тиснути на суди навіть у Євросоюзі мають доволі зрозумілі причини.
Для чого політики заангажовують суддів?
«Політики намагаються заангажувати правосуддя, чи принаймні тиснути на нього, для того, щоб відгородити себе від проблем із фінансуванням виборів, корупційних схем чи інших справ, які можуть бути виявлені, – каже Ніколя Ернанз. – Фундаментальний принцип верховенства права тим часом вимагає повної незалежності судів від політиків та влади».
Характерно, що нинішня економічна криза також накладає негативний відбиток на роботу судочинства у Європейському Союзі. Режими заощаджень, у яких нині перебувають країни, призводять до скорочень фінансування судових систем, а це, у свою чергу, призводить до послаблення не лише засадничих принципів. Правові аналітики вказують на погіршення якості судочинних систем: кількість нерозглянутих справ зростає, так само, як і тривалість процесів та час утримування підозрюваних під вартою. Нарешті, ще одна новітня проблема європейського судочинства полягає у неспроможності вчасного забезпечення перекладачами, коли перед судом постають громадяни інших держав співдружності.
Який інвестор піде вкладати свої капітали до держави з продажними та корумпованими судами? Який споживач вільно робитиме закупівлі, без впевненості у тому, що в разі порушень його прав є система судочинства, де знайдуть та покарають винних?
Відтак однією з перших передумов для вступу нової країни до Європейського Союзу є реформа її судочинної системи, яка є важливим чинником економічної стабільності, вважає професор відділу політичних досліджень із Вільного брюссельського університету Рамона Коман.
«Ефективна й надійна система правосуддя – це важливий елемент розвитку держави, довіри до неї на міжнародному рівні. Ніхто не піде витрачати й копійки у державі, де суди не працюють належним чином, де панує корупція, де він ризикує опинитися без правового захисту», – каже вона.
Політична «інструменталізація» судів є і в старій Європі
Однак приклади, скажімо, політизації судів чи впливу на них з боку політичних еліт можна знайти у будь-якій державі співдружності, навіть там, де верховенство права віддавна вважається непорушною цінністю. Візьмімо для прикладу Францію, де ще й досі не вщухають пристрасті навколо судової справи спадкоємиці косметичної імперії L’Oréal Ліліан Бетанкур, яка буцімто щедро фінансувала вибори колишнього президента Ніколя Саркозі. У сусідній Бельгії політизація судочинства спостерігалася під час розгляду справи про порятунок та продаж банку Fortis, який опинився на межі банкрутства у розпал кризи.
Однак так звана «інструменталізація» судової системи з боку політиків найяскравіше проявляється у державах, які вступили до ЄС недавно. Корупція і здирництво, втручання політиків від влади в судові рішення в Румунії та Болгарії – це одна з вагомих причин ненадання цим країнам місця у Шенгенській зоні.
Як стверджують експерти у сфері європейського права, у цих державах особливо помітний вплив політиків на судочинство, коли йде мова про призначення суддів чи прокурорів. Втім, однією з головних причин неефективності, скажімо, угорської, польської чи словацької судової систем донедавна були низькі зарплати членів судів та невисокий рівень їхньої професійної культури.
Нова культура та «очистка» судочинства
Однак, як пояснює Радіо Свобода Рамона Коман, тут мова йде про минулі часи, коли ці держави готувалися до вступу до співдружності. Наразі, скажімо, у Румунії судочинна система переживає справжню еволюцію.
«Нині в нових країнах-членах ЄС діє ціла система, що покликана скасувати можливості та скоротити обсяги політичного впливу на суддів. Водночас там розвивається нова культура судочинства, в якій прокурори та судді самі відмежовуються від стороннього впливу. Нарешті, важливу роль в «очистці» судів від корупції та заангажованості відіграє преса. Водночас, вона також чинить на судочинство додатковий тиск», – каже науковець.
Минулого року про порушення верховенства права в Румунії та Угорщині говорила вся Європа. Комісія Євросоюзу суворо розкритикувала румунського прем’єр-міністра Віктора Понту, який чинив тиск на Конституційний суд країни для усунення від влади президента Траяна Бесеску. Угорці мали проблеми, пов’язані із примусовим виходом суддів на пенсію, якого вимагав новий закон, ініційований прем’єром Віктором Орбаном.
«Шкала правосуддя» оцінюватиме чесність судів ЄС
Втім, як констатують європейські політичні аналітики, через кризу демократичної системи Євросоюзу судочинство практично кожної країни все частіше відіграє політичну роль. Саме тому віце-президент Єврокомісії Вівіан Редінґ запропонувала створити систему оцінки ефективності, міцності та надійності судів кожної з держав об’єднаної Європи.
«Євросоюзові потрібен такий новий механізм, бо наші процедури щодо порушень надто технічні й занадто повільно реагують на ситуації, коли зростають ризики для верховенства закону», – каже Вівіан Редінґ.
Ці аналізи проводитимуться щороку та будуть відображені у так званій «шкалі правосуддя», пояснює Ніколя Ернанз, експерт з брюссельського Центру досліджень європейської політики. Він каже, що верховенство права наразі переживає кризові часи і про це свідчать численні виступи неурядових правозахисних організацій Євросоюзу. Наприклад, на Кіпрі суди нещодавно опинилися під вогнем критики через засудження активіста, який організував маніфестації на підтримку нелегальних мігрантів.
Натомість намагання влади тиснути на суди навіть у Євросоюзі мають доволі зрозумілі причини.
Для чого політики заангажовують суддів?
«Політики намагаються заангажувати правосуддя, чи принаймні тиснути на нього, для того, щоб відгородити себе від проблем із фінансуванням виборів, корупційних схем чи інших справ, які можуть бути виявлені, – каже Ніколя Ернанз. – Фундаментальний принцип верховенства права тим часом вимагає повної незалежності судів від політиків та влади».
Характерно, що нинішня економічна криза також накладає негативний відбиток на роботу судочинства у Європейському Союзі. Режими заощаджень, у яких нині перебувають країни, призводять до скорочень фінансування судових систем, а це, у свою чергу, призводить до послаблення не лише засадничих принципів. Правові аналітики вказують на погіршення якості судочинних систем: кількість нерозглянутих справ зростає, так само, як і тривалість процесів та час утримування підозрюваних під вартою. Нарешті, ще одна новітня проблема європейського судочинства полягає у неспроможності вчасного забезпечення перекладачами, коли перед судом постають громадяни інших держав співдружності.
