Київ – Дані про корупційні правопорушення підпадають під дію закону про захист персональних даних, які не можна розголошувати, заявляє міністр юстиції Олександр Лавринович. Натомість представники опозиції на законодавчому рівні ініціюють оприлюднення інформації про держслужбовців, які вчинили корупційні правопорушення.
Зараз доступ до реєстру корупціонерів мають лише правоохоронці, деякі держслужбовці та судді. За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, дані про корупційні правопорушення підпадають під дію закону «Про захист персональних даних».
«Якщо людина є в цьому реєстрі, то вона ніколи не працюватиме на державній службі чи в органах місцевого самоврядування. Так вона вже покарана на все життя», – пояснив Олександр Лавринович в інтерв’ю «Урядовому кур’єру».
«Повна маячня»
Голова громадської організації Центр протидії корупції Віталій Шабунін вважає логіку міністра юстиції хибною.
«З точки зору здорової логіки – чому громадяни, які оплачують зарплату чиновникам, не можуть знати, хто саме обманув їх і хотів вкрасти їхні гроші? Повна маячня. Іншими словами, не можна перевірити жодного держслужбовця», – зазначає експерт.
За словами Віталія Шабуніна, конвенція ООН по боротьбі із корупцією визначає вищий рівень публічності держслужбовця.
«Людина, яка іде на державну службу, завідомо погоджується із тим, що вона стає публічною особою», – наголошує він.
Опозиція спробує зробити корупціонерів «доступнішими»
Член парламентського комітету по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією з питань протидії корупції депутат від фракції «Батьківщина» Анатолій Гриценко розробив законопроект про загальний доступ до реєстру корупціонерів. За його словами, «народ повинен знати своїх «героїв».
«Мій інший законопроект спрямований на те, щоби усі рішення судів загальної юрисдикції були відкритими. Зараз реєстр таких рішень є, але існують фільтри в особі державної судової адміністрації, яка вирішує: що зробити відкритим, а що – закритим», – зазначає Анатолій Гриценко.
Ініціативу про загальний доступ до корупційного реєстру підтримує і голова парламентського комітету депутат-ударівець Віктор Чумак, який розповів Радіо Свобода, що також не має доступу до цієї бази даних.
«За логікою таких реєстрів правопорушників, вони не можуть бути закриті апріорі. До того ж, ми можемо закрити деякі дані», – вважає Віктор Чумак.
Депутати-опозиціонери обіцяють порушити тему про загальний доступ до реєстру. При цьому вони наголошують, що не буде проблеми закрити доступ до особистих даних корупціонерів – домашніх адрес, телефонів тощо.
Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, створили в 2011 році на виконання закону «Про засади запобігання та протидії корупції». За даними Мінюсту, наприкінці минулого року до нього було внесено 5,7 тисячі рішень судів першої інстанції.
Зараз доступ до реєстру корупціонерів мають лише правоохоронці, деякі держслужбовці та судді. За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, дані про корупційні правопорушення підпадають під дію закону «Про захист персональних даних».
«Якщо людина є в цьому реєстрі, то вона ніколи не працюватиме на державній службі чи в органах місцевого самоврядування. Так вона вже покарана на все життя», – пояснив Олександр Лавринович в інтерв’ю «Урядовому кур’єру».
«Повна маячня»
Голова громадської організації Центр протидії корупції Віталій Шабунін вважає логіку міністра юстиції хибною.
Чому громадяни, які оплачують зарплату чиновникам, не можуть знати, хто саме обманув їх і хотів вкрасти їхні гроші? Повна маячняВіталій Шабунін
«З точки зору здорової логіки – чому громадяни, які оплачують зарплату чиновникам, не можуть знати, хто саме обманув їх і хотів вкрасти їхні гроші? Повна маячня. Іншими словами, не можна перевірити жодного держслужбовця», – зазначає експерт.
За словами Віталія Шабуніна, конвенція ООН по боротьбі із корупцією визначає вищий рівень публічності держслужбовця.
«Людина, яка іде на державну службу, завідомо погоджується із тим, що вона стає публічною особою», – наголошує він.
Опозиція спробує зробити корупціонерів «доступнішими»
Член парламентського комітету по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією з питань протидії корупції депутат від фракції «Батьківщина» Анатолій Гриценко розробив законопроект про загальний доступ до реєстру корупціонерів. За його словами, «народ повинен знати своїх «героїв».
«Мій інший законопроект спрямований на те, щоби усі рішення судів загальної юрисдикції були відкритими. Зараз реєстр таких рішень є, але існують фільтри в особі державної судової адміністрації, яка вирішує: що зробити відкритим, а що – закритим», – зазначає Анатолій Гриценко.
Ініціативу про загальний доступ до корупційного реєстру підтримує і голова парламентського комітету депутат-ударівець Віктор Чумак, який розповів Радіо Свобода, що також не має доступу до цієї бази даних.
«За логікою таких реєстрів правопорушників, вони не можуть бути закриті апріорі. До того ж, ми можемо закрити деякі дані», – вважає Віктор Чумак.
Депутати-опозиціонери обіцяють порушити тему про загальний доступ до реєстру. При цьому вони наголошують, що не буде проблеми закрити доступ до особистих даних корупціонерів – домашніх адрес, телефонів тощо.
Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, створили в 2011 році на виконання закону «Про засади запобігання та протидії корупції». За даними Мінюсту, наприкінці минулого року до нього було внесено 5,7 тисячі рішень судів першої інстанції.
