Азербайджан дав світу нову науку – «Алієвознавство»

Колись у Радянському Союзі була така галузь наукових досліджень, як «ленінознавство», яка переросла у ще більш диктаторське «сталінознавство». Добре відомо нині про наслідки цих досліджень так званих учених. Але сьогодні в Азербайджані життя колишнього лідера країни Гейдара Алієва, батька нинішнього президента Азербайджану Ільхама Алієва, надихнуло вчених на подібну галузь досліджень – «Алієвознавство». На це в Азербайджані не шкодують ні найкращих академічних сил, ані коштів.

«Алієвознавство» досліджує життя та діяльність президента азербайджанців, покійного вже, Гейдара Алієва. На це в Баку кинуті сили Академії наук. У новому відділенні працюють не лише 13 академіків постійно, а й ще десятки різних науковців за сумісництвом. Нове академічне відділення увійшло до складу Інституту історії Академії наук Азербайджану. Тут науковці з головою поринули в товсті папки архівів із детальними описами 80-річного життя Гейдара Алієва. Вони поступово вибирають матеріали для його двотомної біографії.

Колишній президент Гейдар Алієв забезпечив собі щасливу спадщину в особі свого сина, якому встиг передати у 2003 році владу в Азербайджані, за два місяці до смерті. Але нове відділення в АН Азербайджану має ще дальшу мету.

«Після того, як вся робота з досліджень буде зроблена, чудово буде мати «Алієвознавство» як предмет у школах. Спеціальні курси і спеціальні лекції також можуть буди введені в університетах, щоб вивчати таке явище, як Гейдар Алієв. Такого поки що немає, є лише деякі школи й університети, які вже мають центри імені Гейдара Алієва. Але в майбутньому Міністерство освіти могло б видати директиви про те, як вивчати даний предмет, а ми, як відділення, будемо готові допомогти тут прямим і ефективним способом», – сказав Радіо Свобода Адалет Касимов, який і очолює відділення «Алієвознавства».

Вже готують до друку фундаментальне дослідження

Адалет Касимов каже, що його команда вже передала до друку перший об’ємистий том біографії Алієва, який висвітлює період від 1993 до 2003 років, коли той був президентом незалежного Азербайджану.

Другий том присвячений ранньому періоду життя Алієва, коли він піднявся через службу в КДБ радянського Азербайджану на вершину керівника радянської республіки. У КДБ він служив у Москві впродовж 18 років. Обидва томи мають бути видані до 90-річчя від дня народження Алієва, яке відзначатимуть у травні.

Але чи має «Алієвознавство» дійсно науковий зміст? Радіо Свобода запитало у Касимова, чи може бути в роботі цього відділення й об’єктивна критика, серйозний всебічний аналіз, без якого не обійтися науці.

«Хтось має бути й розкритикований, якщо він чи вона заслуговують на це. Як на мене, то Алієв завжди служив своєму народові. У порівнянні з іншими лідерами Азербайджану, в його діях немає нічого такого, що дозволяло б його критикувати. У наших дослідженнях ми не зустрічали нічого подібного», – зазначив академік Адалет Касимов.

Це могло би здивувати традиціоналістів, котрі думають, що наука є незалежною від політики галуззю. Але такий підхід до «Алієзнавства», як виглядає, зручний для Баку.

У центрі столиці Азербайджану одна з найпомітніших будівель – ультрасучасний Центр культури Гейдара Алієва. Його відкрили у 2012 році для сприяння дослідженням та просуванню ідеології Гейдара Алієва. Ідеології, яка, як ми тепер знаємо, має свою назву: «Алієвознавство».

Матеріал підготували: Василь Зілгалов, Shahla Sultanova, Charles Recknagel