Прага – Деякі дипломати в ЄС, як інформує преса, повідомляють про створення «нової осі на Схід» – об’єднання зусиль Німеччини, Польщі, Чехії і Швеції з метою більшого контролю ЄС на пострадянському просторі. Ці чотири країни ознайомили керівника європейської дипломатії Катрін Аштон із неофіційним планом, «схемою «Східного партнерства». Тим часом аналітики називають у пресі інструкції Путіна для ФСБ щодо захисту інтеграції на пострадянському просторі мріями «старіючого правителя» про неіснуюче. Газети також цитують керівника британської дипломатії, який закликає до розширення ЄС на Схід.
Оглядач EUObserver Ендрю Реттман інформує про нові зовнішньополітичні ініціативи чотирьох країн ЄС – Німеччини, Польщі, Чехії та Швеції. Текст їхнього послання главі дипломатії ЄС Катрін Аштон містить чотири пропозиції:
1. Посилення стосунків ЄС із країнами пострадянського простору (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова й Україна), які ведуть перед у демократичних реформах.
2. Заклик до нових кроків з метою створення зони вільної торгівлі з шістьма згаданими державами і ЄС на основі моделі європейської Асоціації вільної торгівлі з Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією та Швейцарією.
3. Міністри закордонних справ країн ЄС повинні регулярно вести мову про досягнення «Східного партнерства» на щомісячних самітах.
4. Заклик до «більшої зримості» цієї нової схеми зі створенням «Ярлика Східного партнерства» – спеціальної емблеми ЄС, яка буде супроводжувати будь-які проекти, на кшталт нових доріг, що фінансуються згідно з програмами ЄС у вибраних країнах.
EUObserver наголошує також, що Польща тут бажала б іти далі і пропонує надати цим країнам, включно з Україною, на листопадовому саміті у Вільнюсі перспективу членства в ЄС. Цю ідею підтримує Литва. Ендрю Реттман також зауважує, що Німеччина вже схильна відійти від колишнього скептицизму щодо розширення ЄС і непоступливої позиції Бельгії, Франції та Нідерландів у напрямку розширення ЄС на Схід. Дипломати інформують EUObserver про наближення позиції Німеччини щодо «Східного партнерства» до позиції Польщі. Видання також цитує речника Катрін Аштон про готовність ЄС підписати угоду з Україною в листопаді у Вільнюсі за умов виконання Києвом основних вимог Брюсселя.
Станіслав Бєлковський, президент Інституту національних стратегій в Москві, заявляє на сторінка казахстанського видання «Республіка KZ» про те, що «інтеграційні процеси на пострадянському просторі не потребують захисту, позаяк такої проблеми не існує взагалі». Так Бєлковський прокоментував вказівку президента Росії Володимира Путіна російській ФСБ «стати на захист інтеграції на пострадянському просторі». Бєлковський зауважує, що на цьому просторі «політичного альянсу не може бути», бо інтереси країн цього простору «кардинально відмінні». «Казахстан більше орієнтується на США, Україна – на Європу і США, тому інтеграційні процеси, окрім Росії, нікому не потрібні», – вважає Станіслав Бєлковський. Путін, на думку аналітика, «старіючий правитель», задумався, «яку істину йому залишити» після себе. Але інтеграційній процес, як каже Бєлковський, – «найбільш невдале, що Путін міг придумати», бо для цього немає «ні економічних, ні політичних підстав».
Польська Gazeta Wyborcza інформує, що міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Гейґ вважає на сьогодні для ЄС найважливішим дві стратегічні цілі – встановлення єдиного ринку та поповнення його новими членами через розширення ЄС. Тут, як заявив Гейґ, Велика Британія «тісно співпрацює з Польщею». «Наші держави погоджуються, що кожна європейська країна, яка виконує критерії членства в ЄС, повинна бути прийнята до Союзу», – наголосив британський міністр. Це, на його думку, насамперед стосується країн «Східного партнерства», включно з Україною. Гейґ вважає також, що саміт ЄС – Україна 25 лютого «є шансом для Києва, щоб продемонструвати свою готовність підписати Угоду про асоціацію з ЄС, чого ми всі бажаємо».
Газета з Варшави також вважає, що Президент України Віктор Янукович «має очікувати у середу в Польщі гострих питань», що стосується «ув’язнення лідерів опозиції», що є серйозною перешкодою на шляху до підписання з Києвом Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС.
Оглядач EUObserver Ендрю Реттман інформує про нові зовнішньополітичні ініціативи чотирьох країн ЄС – Німеччини, Польщі, Чехії та Швеції. Текст їхнього послання главі дипломатії ЄС Катрін Аштон містить чотири пропозиції:
1. Посилення стосунків ЄС із країнами пострадянського простору (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова й Україна), які ведуть перед у демократичних реформах.
2. Заклик до нових кроків з метою створення зони вільної торгівлі з шістьма згаданими державами і ЄС на основі моделі європейської Асоціації вільної торгівлі з Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією та Швейцарією.
3. Міністри закордонних справ країн ЄС повинні регулярно вести мову про досягнення «Східного партнерства» на щомісячних самітах.
4. Заклик до «більшої зримості» цієї нової схеми зі створенням «Ярлика Східного партнерства» – спеціальної емблеми ЄС, яка буде супроводжувати будь-які проекти, на кшталт нових доріг, що фінансуються згідно з програмами ЄС у вибраних країнах.
EUObserver наголошує також, що Польща тут бажала б іти далі і пропонує надати цим країнам, включно з Україною, на листопадовому саміті у Вільнюсі перспективу членства в ЄС. Цю ідею підтримує Литва. Ендрю Реттман також зауважує, що Німеччина вже схильна відійти від колишнього скептицизму щодо розширення ЄС і непоступливої позиції Бельгії, Франції та Нідерландів у напрямку розширення ЄС на Схід. Дипломати інформують EUObserver про наближення позиції Німеччини щодо «Східного партнерства» до позиції Польщі. Видання також цитує речника Катрін Аштон про готовність ЄС підписати угоду з Україною в листопаді у Вільнюсі за умов виконання Києвом основних вимог Брюсселя.
Станіслав Бєлковський, президент Інституту національних стратегій в Москві, заявляє на сторінка казахстанського видання «Республіка KZ» про те, що «інтеграційні процеси на пострадянському просторі не потребують захисту, позаяк такої проблеми не існує взагалі». Так Бєлковський прокоментував вказівку президента Росії Володимира Путіна російській ФСБ «стати на захист інтеграції на пострадянському просторі». Бєлковський зауважує, що на цьому просторі «політичного альянсу не може бути», бо інтереси країн цього простору «кардинально відмінні». «Казахстан більше орієнтується на США, Україна – на Європу і США, тому інтеграційні процеси, окрім Росії, нікому не потрібні», – вважає Станіслав Бєлковський. Путін, на думку аналітика, «старіючий правитель», задумався, «яку істину йому залишити» після себе. Але інтеграційній процес, як каже Бєлковський, – «найбільш невдале, що Путін міг придумати», бо для цього немає «ні економічних, ні політичних підстав».
Польська Gazeta Wyborcza інформує, що міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Гейґ вважає на сьогодні для ЄС найважливішим дві стратегічні цілі – встановлення єдиного ринку та поповнення його новими членами через розширення ЄС. Тут, як заявив Гейґ, Велика Британія «тісно співпрацює з Польщею». «Наші держави погоджуються, що кожна європейська країна, яка виконує критерії членства в ЄС, повинна бути прийнята до Союзу», – наголосив британський міністр. Це, на його думку, насамперед стосується країн «Східного партнерства», включно з Україною. Гейґ вважає також, що саміт ЄС – Україна 25 лютого «є шансом для Києва, щоб продемонструвати свою готовність підписати Угоду про асоціацію з ЄС, чого ми всі бажаємо».
Газета з Варшави також вважає, що Президент України Віктор Янукович «має очікувати у середу в Польщі гострих питань», що стосується «ув’язнення лідерів опозиції», що є серйозною перешкодою на шляху до підписання з Києвом Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС.
