Львів – Цей рік ЮНЕСКО проголосило роком композитора світової слави Ріхарда Ваґнера. У Львові 20 років існує товариство Ваґнера, яке пропагує високі ідеали мистецтва. Львів’яни вшанують 200-літній ювілей Ріхарда Ваґнера концертами, своєрідним музичним експериментам – твори Ваґнера виконають на органі.
Немає ніяких підтверджень, що німецький композитор Ріхард Ваґнер бував у Львові, радше – ні. Втім його друг, композитор Ференц Ліст, з донькою якого був одружений Ваґнер, був у Львові і в Хмельницькому.
Ліст був закоханий в українську княгиню Кароліну Вітгенштейн. Ймовірно, що Ференц Ліст ділився своїми враженнями від мандрівки Україною з Ваґнером.
«Музика – це жінка», – говорив Ріхард Ваґнер. Жінки і кохання супроводжували його все життя і ці емоції він передавав у музиці.
«Трістан і Ізольда» – вершина любовної лірики»
Матильду Везендонк, дружину пошановувача Ваґнера і його мецената, музикознавці називають великим платонічним коханням композитора, завдяки якому написані «Золото Рейну» і «Валькірія», опера, присвячена власне коханій жінці, а також завдяки цій любові маємо ваґнерівський шедевр – «Трістан і Ізольда». Поему Ваґнер написав на одному творчому диханні за три тижні і одразу ж взявся за музику, але писав її вже два роки, з великими перервами у праці.
«Вершина любовної лірики – це ваґнерівська тема з «Трістана і Ізольди», «Увертюра», вищого з приводу томління кохання нічого немає. У «Трістані і Ізольді» геніальний винахід – позбавлення усілякої опори», – говорить композитор Богдан Котюк.
Музику Ваґнера виконувати на органі складно
Бах і Ваґнер – найвидатніші постаті в історії музики, які зуміли зазирнути у майбутнє: Бах розширив рамки музики, а Ваґнер не лише підсумував класичну гармонію, але й запровадив поняття «нескінченної мелодії», безмежжя всесвіту у музиці.
На відміну від Баха, Ваґнер не писав для органу, зазначає львівський композитор Богдан Котюк, який зробив кілька перекладів Ваґнера під орган.
Разом з солісткою Оленою Мацелюх Богдан Котюк підготував два концерти з нагоди 200-ліття від дня народження і 130-річчя від дня смерті Ріхарда Ваґнера, «Ріхард Вагнер у Львові» – концерт, який відбудеться у суботу в будинку органної музики у Львові, і авторський концерт Богдана Котюка «Діалоги з органом», що відбудеться 17 лютого, під час якого будуть задіяні найдавніші інструменти.
«Мало того, що органом потрібно тембром передати різні інструменти. На фортеп’яно є одна клавіатура, а тут три… Задіяні не тільки руки у грі, але й ноги. І коли Олена виконує «Політ Валькірій», то треба дивитись, як це все відбувається. Концерт буде дуже різноманітний», – каже Богдан Котюк.
«Твори Ваґнера виконувати на органі дуже складно, щоб передати те, що показав композитор. Ваґнер не писав для органу, а для великого симфонічного оркестру. Кожен органіст, який себе поважає, хотів би мати у своєму репертуарі твори Ваґнера», – продовжує розмову органіст Олена Мацелюх.
Твори Ваґнера захоплювали Крушельницьку
Виконання творів Ваґнера вимагає великої майстерності, але саме опери Ваґнера принесли славу Соломії Крушельницькій. В одному з листів молода тоді ще співачка писала: «Співаючи опери Ваґнера без повного образовання музики і голосу, можна собі дати хрестик на дорогу, бо довше не потягнеш, як два роки. Таким ходом не один співак карк скрутив».
Музику Ріхарда Ваґнера можна чути у багатьох сучасних фільмах, вона звучить зі світових оперних сцен. Музика великого композитора донині актуальна, бо це безконечна мелодія і гармонія, кажуть фахівці.
Немає ніяких підтверджень, що німецький композитор Ріхард Ваґнер бував у Львові, радше – ні. Втім його друг, композитор Ференц Ліст, з донькою якого був одружений Ваґнер, був у Львові і в Хмельницькому.
Ліст був закоханий в українську княгиню Кароліну Вітгенштейн. Ймовірно, що Ференц Ліст ділився своїми враженнями від мандрівки Україною з Ваґнером.
«Музика – це жінка», – говорив Ріхард Ваґнер. Жінки і кохання супроводжували його все життя і ці емоції він передавав у музиці.
«Трістан і Ізольда» – вершина любовної лірики»
Матильду Везендонк, дружину пошановувача Ваґнера і його мецената, музикознавці називають великим платонічним коханням композитора, завдяки якому написані «Золото Рейну» і «Валькірія», опера, присвячена власне коханій жінці, а також завдяки цій любові маємо ваґнерівський шедевр – «Трістан і Ізольда». Поему Ваґнер написав на одному творчому диханні за три тижні і одразу ж взявся за музику, але писав її вже два роки, з великими перервами у праці.
«Вершина любовної лірики – це ваґнерівська тема з «Трістана і Ізольди», «Увертюра», вищого з приводу томління кохання нічого немає. У «Трістані і Ізольді» геніальний винахід – позбавлення усілякої опори», – говорить композитор Богдан Котюк.
Музику Ваґнера виконувати на органі складно
Бах і Ваґнер – найвидатніші постаті в історії музики, які зуміли зазирнути у майбутнє: Бах розширив рамки музики, а Ваґнер не лише підсумував класичну гармонію, але й запровадив поняття «нескінченної мелодії», безмежжя всесвіту у музиці.
На відміну від Баха, Ваґнер не писав для органу, зазначає львівський композитор Богдан Котюк, який зробив кілька перекладів Ваґнера під орган.
Разом з солісткою Оленою Мацелюх Богдан Котюк підготував два концерти з нагоди 200-ліття від дня народження і 130-річчя від дня смерті Ріхарда Ваґнера, «Ріхард Вагнер у Львові» – концерт, який відбудеться у суботу в будинку органної музики у Львові, і авторський концерт Богдана Котюка «Діалоги з органом», що відбудеться 17 лютого, під час якого будуть задіяні найдавніші інструменти.
«Мало того, що органом потрібно тембром передати різні інструменти. На фортеп’яно є одна клавіатура, а тут три… Задіяні не тільки руки у грі, але й ноги. І коли Олена виконує «Політ Валькірій», то треба дивитись, як це все відбувається. Концерт буде дуже різноманітний», – каже Богдан Котюк.
«Твори Ваґнера виконувати на органі дуже складно, щоб передати те, що показав композитор. Ваґнер не писав для органу, а для великого симфонічного оркестру. Кожен органіст, який себе поважає, хотів би мати у своєму репертуарі твори Ваґнера», – продовжує розмову органіст Олена Мацелюх.
Твори Ваґнера захоплювали Крушельницьку
Виконання творів Ваґнера вимагає великої майстерності, але саме опери Ваґнера принесли славу Соломії Крушельницькій. В одному з листів молода тоді ще співачка писала: «Співаючи опери Ваґнера без повного образовання музики і голосу, можна собі дати хрестик на дорогу, бо довше не потягнеш, як два роки. Таким ходом не один співак карк скрутив».
Музику Ріхарда Ваґнера можна чути у багатьох сучасних фільмах, вона звучить зі світових оперних сцен. Музика великого композитора донині актуальна, бо це безконечна мелодія і гармонія, кажуть фахівці.
