Київ – За різними даними, за час існування незалежної України за межі держави у пошуках кращого життя виїхали від 2 до 10 мільйонів осіб. Експерти Європейської комісії пояснюють міграцію до ЄС вищими, ніж в Україні, зарплатами, належною якістю життя та відносно легким адмініструванням стосунків між робітником та працедавцем. Українські експерти додають: українці тікають через погіршення умов життя і праці, політичну та економічну нестабільність, відсутність можливостей для розвитку і самореалізації вдома.
За даними Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, тривалість перебування трудових мігрантів за кордоном зростає. Так, у середині 1990-х років переважали кількаденні та кількамісячні виїзди до держав Євросоюзу і до Росії. А нині люди, здебільшого, виїжджають на кілька років. В останні десять років побільшало тих, хто вирішив залишитись у Євросоюзі назавжди.
Їх не зупиняють ані криза в єврозоні, ані зростання протестів проти фінансової та економічної політики Євросоюзу. Серед українських мігрантів найбільш поширені категорії – робітники сфери обслуговування, ті, хто виконує фізичну некваліфіковану працю.
Завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії Олексій Позняк у розмові з Радіо Свобода пояснює міграцію з України матеріальними причинами, бажанням отримати достойну винагороду за свою працю.
«Причини еміграції залишаються ті самі, що і раніше: це, перш за все, значний розрив у рівнях заробітної плати між Україною і сусідніми державами. Тим більше, що часто аналогічна робота в Україні не дає людині такого ж заробітку, не забезпечує потреб працівника», – каже Позняк.
Інтелектуали: в Європу – назавжди
Президент Європейської асоціації українців Олексій Толкачов додає: не лише фінанси, а і спроба реалізувати себе, розкрити свої здібності спонукає багатьох молодих українців їхати за кордон. Спершу вони потрапляють до Євросоюзу як студенти, у рамках освітніх та обмінних програм між ЄС та Україною.
А пізніше залишаються там, знаходять працю, отримують громадянство і повертатись в Україну не поспішають. Адже в українців поширена думка, що наша країна не має перспектив, якогось «світлого майбутнього», зазначає Толкачов.
«У людей в Україні немає того бачення, заради якого варто було б тут залишатись і перетерпіти кілька років. Отримання освіти у Європі – гарний привід для того, щоб там потім лишитись. На прикладі Союзу українських студентів Німеччини можу сказати, що ніхто звідти в Україну не повертається. Вони там залишаються працювати», – каже експерт.
Український науковець, письменник і громадський діяч Максим Стріха вважає виїзд інтелігенції (науковців, студентів, діячів культури) трагедією для майбутнього України. І за цих умов українська влада не робить нічого, щоб молодий талановитий вчений залишився вдома і працював на користь рідній державі, визнає Стріха.
«У нас молодий науковець, починаючи кар’єру, може розраховувати на зарплату близько двох тисячі гривень (тобто, менше ніж двісті доларів). Якщо цей науковець не є киянином, львів’янином, харків’янином і живе у гуртожитку, то після захисту наукової дисертації він втрачає право на гуртожиток, – каже експерт. – І за свої дві тисячі гривень вчений реально не зможе винаймати житло і годувати родину».
До того ж, у багатьох наукових сферах українські вчені не можуть працювати на високому рівні з однієї просто ї причини: фінансування науки в Україні далі продовжує скорочуватись. І за дуже багатьма науковими напрямками дослідження в Україні неможливі просто через брак фінансування! Люди їдуть, розуміючи, що в Україні нічого не можна зробити, стверджує Стріха.
Бізнес шукає комфорту
Експерти також помітили нову хвилю еміграції, яку складають представники середнього і малого бізнесу. Як кажуть експерти, корупція та нестабільність в Україні змушує людей переводити бізнес у більш сприятливе середовище.
Наприклад, аудитор Ольга з Одеси півроку тому порадилася з родиною і вирішила перереєструвати свою компанію у Польщі. Вона закінчила курси польської мови, у Торговельному представництві Польщі отримала консультації щодо відкриття бізнесу і за півроку планує розпочати роботу у цій сусідній з Україною державі.
«Люди закривають бізнес в Україні і переводять його до Євросоюзу: хтось – як ми з чоловіком – переїжджає до Польщі, а серед моїх київських знайомих дві родини виїхали до Чехії. Ми будемо з весни у Кракові все спочатку починати, але я вже оформила необхідні документи. На сьогодні я не бачу проблем. Хіба що ностальгія мучитиме іноді. А ще я хочу, щоб моя дочка отримала якісну європейську освіту і жила у нормальній державі», – каже Ольга.
За даними польського міністерства праці, у цій країні українці – лідери серед іноземців, які працюють у Польщі за спрощеною системою. Друге місце посіли громадяни Білорусі, третє – громадяни Молдови. Від моменту запровадження спрощеної системи оформлення українці отримали близько 90 відсотків заявок на роботу у Польщі.
Але, як стверджують польські ЗМІ, частина українців використали заявки лише для отримання візи і поїздок через Польщу до інших держав Євросоюзу.
Наслідки відтоку інтелектуальної та робочої сили з України призводять до низки негативних наслідків, серед яких Міністерство праці та Інститут демографії виокремлюють наступні: прихований внесок у зменшення кількості населення країни; втрата державою найбільш конкурентоспроможної частини власної робочої сили та наукових кадрів; погіршення сімейних стосунків через довготривалу відсутність членів родини тощо.
За даними Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, тривалість перебування трудових мігрантів за кордоном зростає. Так, у середині 1990-х років переважали кількаденні та кількамісячні виїзди до держав Євросоюзу і до Росії. А нині люди, здебільшого, виїжджають на кілька років. В останні десять років побільшало тих, хто вирішив залишитись у Євросоюзі назавжди.
Їх не зупиняють ані криза в єврозоні, ані зростання протестів проти фінансової та економічної політики Євросоюзу. Серед українських мігрантів найбільш поширені категорії – робітники сфери обслуговування, ті, хто виконує фізичну некваліфіковану працю.
Завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії Олексій Позняк у розмові з Радіо Свобода пояснює міграцію з України матеріальними причинами, бажанням отримати достойну винагороду за свою працю.
Часто аналогічна робота в Україні не дає людині такого ж заробітку, не забезпечує потреб працівникаОлексій Позняк
«Причини еміграції залишаються ті самі, що і раніше: це, перш за все, значний розрив у рівнях заробітної плати між Україною і сусідніми державами. Тим більше, що часто аналогічна робота в Україні не дає людині такого ж заробітку, не забезпечує потреб працівника», – каже Позняк.
Інтелектуали: в Європу – назавжди
Президент Європейської асоціації українців Олексій Толкачов додає: не лише фінанси, а і спроба реалізувати себе, розкрити свої здібності спонукає багатьох молодих українців їхати за кордон. Спершу вони потрапляють до Євросоюзу як студенти, у рамках освітніх та обмінних програм між ЄС та Україною.
А пізніше залишаються там, знаходять працю, отримують громадянство і повертатись в Україну не поспішають. Адже в українців поширена думка, що наша країна не має перспектив, якогось «світлого майбутнього», зазначає Толкачов.
Отримання освіти в Європі – гарний привід для того, щоб там потім лишитисьОлексій Толкачов
«У людей в Україні немає того бачення, заради якого варто було б тут залишатись і перетерпіти кілька років. Отримання освіти у Європі – гарний привід для того, щоб там потім лишитись. На прикладі Союзу українських студентів Німеччини можу сказати, що ніхто звідти в Україну не повертається. Вони там залишаються працювати», – каже експерт.
Український науковець, письменник і громадський діяч Максим Стріха вважає виїзд інтелігенції (науковців, студентів, діячів культури) трагедією для майбутнього України. І за цих умов українська влада не робить нічого, щоб молодий талановитий вчений залишився вдома і працював на користь рідній державі, визнає Стріха.
За свої дві тисячі гривень вчений реально не зможе винаймати житло і годувати родинуМаксим Стріха
«У нас молодий науковець, починаючи кар’єру, може розраховувати на зарплату близько двох тисячі гривень (тобто, менше ніж двісті доларів). Якщо цей науковець не є киянином, львів’янином, харків’янином і живе у гуртожитку, то після захисту наукової дисертації він втрачає право на гуртожиток, – каже експерт. – І за свої дві тисячі гривень вчений реально не зможе винаймати житло і годувати родину».
До того ж, у багатьох наукових сферах українські вчені не можуть працювати на високому рівні з однієї просто ї причини: фінансування науки в Україні далі продовжує скорочуватись. І за дуже багатьма науковими напрямками дослідження в Україні неможливі просто через брак фінансування! Люди їдуть, розуміючи, що в Україні нічого не можна зробити, стверджує Стріха.
Бізнес шукає комфорту
Експерти також помітили нову хвилю еміграції, яку складають представники середнього і малого бізнесу. Як кажуть експерти, корупція та нестабільність в Україні змушує людей переводити бізнес у більш сприятливе середовище.
Наприклад, аудитор Ольга з Одеси півроку тому порадилася з родиною і вирішила перереєструвати свою компанію у Польщі. Вона закінчила курси польської мови, у Торговельному представництві Польщі отримала консультації щодо відкриття бізнесу і за півроку планує розпочати роботу у цій сусідній з Україною державі.
Люди закривають бізнес в Україні і переводять його до Євросоюзу
«Люди закривають бізнес в Україні і переводять його до Євросоюзу: хтось – як ми з чоловіком – переїжджає до Польщі, а серед моїх київських знайомих дві родини виїхали до Чехії. Ми будемо з весни у Кракові все спочатку починати, але я вже оформила необхідні документи. На сьогодні я не бачу проблем. Хіба що ностальгія мучитиме іноді. А ще я хочу, щоб моя дочка отримала якісну європейську освіту і жила у нормальній державі», – каже Ольга.
За даними польського міністерства праці, у цій країні українці – лідери серед іноземців, які працюють у Польщі за спрощеною системою. Друге місце посіли громадяни Білорусі, третє – громадяни Молдови. Від моменту запровадження спрощеної системи оформлення українці отримали близько 90 відсотків заявок на роботу у Польщі.
Але, як стверджують польські ЗМІ, частина українців використали заявки лише для отримання візи і поїздок через Польщу до інших держав Євросоюзу.
Наслідки відтоку інтелектуальної та робочої сили з України призводять до низки негативних наслідків, серед яких Міністерство праці та Інститут демографії виокремлюють наступні: прихований внесок у зменшення кількості населення країни; втрата державою найбільш конкурентоспроможної частини власної робочої сили та наукових кадрів; погіршення сімейних стосунків через довготривалу відсутність членів родини тощо.
