Київ – На зустріч єврокомісара Штефана Фюле зі студентами і викладачами Національного університету «Києво-Могилянська академія» 7 лютого прийшло більше журналістів, правозахисників і викладачів, аніж студентів. Зайнявши останні ряди у залі, студенти були чи не найбільш скептичними слухачами єврокомісара.
Студентка Могилянської школи журналістики Ольга Іжик прийшла на зустріч із єврокомісаром з питань розширення і європейської політики сусідства Штефаном Фюле зі смартфоном. Протягом його двогодинної розмови зі студентами та викладачами Києво-Могилянської академії вона ловила кожне слово і активно публікувала почуте на своїй сторінці у мережі Twitter.
«Ми вирішили у школі журналістики вести Twitter-трансляцію з події для того, щоб познайомити українську спільноту з головними меседжами єврокомісара. Я думаю, що це важлива зустріч, адже залишається надія на те, що в Україні є шанси. Але дуже показово, що єврокомісар зазначив: часу в України обмаль і ми повинні щось робити. Я думаю, це – найголовніший наголос, на який варто звернути увагу», – вважає вона.
Протягом усієї зустрічі єврокомісарові ставили питання як такі, що стосувались навколишнього середовища, освіти, так і питання політичні. Що робитиме Євросоюз в разі невиконання Україною його умов та вимог, у єврокомісара вирішив запитати третьокурсник факультету правничих наук Богдан Дякович.
«Він сказав все те, що я загалом знав, але водночас я почув це від нього. Я побачив, до чого прагне Євросоюз, і в той же час я ставив йому таке питання, яке хвилює нас як молодь. Мені здається, що питання щодо санкцій проти України, проти української влади і взагалі існування у Європи «плану Б» є важливими, тому що невідомо, що ця влада зробить із нашою державою і чи виправить вона ті помилки, які вона могла зробити і зробила за ці два роки», – пояснює третьокурсник.
Студентці магістратури політології Ользі Ворожбит було цікаво побачити єврокомісара у доброму гуморі, але його промову вона називає занадто повчальною. «Аж надто його розмова була як суворого вчителя, який карає свого учня», – каже Ольга.
Нічого нового, окрім політичної риторики, з вуст єврокомісара не почув і історик четвертого курсу Павло Шаповал. Зустріччю хлопець залишився вкрай незадоволений.
«Потрібно, щоб була свобода, потрібно, щоб ми звільнили Тимошенко, потрібно, щоб Луценко не сидів, але ми, звісно, не можемо відпустити Україну, тому що ви для нас такі важливі, але насправді ми нічого не зробимо, щоб ви прийшли до нас. На початку зустрічі казали, що це не буде рапортом, але насправді це була суха риторика», – скептично оцінив зустріч студент-історик.
Студентка Могилянської школи журналістики Ольга Іжик прийшла на зустріч із єврокомісаром з питань розширення і європейської політики сусідства Штефаном Фюле зі смартфоном. Протягом його двогодинної розмови зі студентами та викладачами Києво-Могилянської академії вона ловила кожне слово і активно публікувала почуте на своїй сторінці у мережі Twitter.
Дуже показово,що єврокомісар зазначив: часу в України обмаль і ми повинні щось робити. Я думаю, це – найголовніший наголосстудентка Ольга Іжик
«Ми вирішили у школі журналістики вести Twitter-трансляцію з події для того, щоб познайомити українську спільноту з головними меседжами єврокомісара. Я думаю, що це важлива зустріч, адже залишається надія на те, що в Україні є шанси. Але дуже показово, що єврокомісар зазначив: часу в України обмаль і ми повинні щось робити. Я думаю, це – найголовніший наголос, на який варто звернути увагу», – вважає вона.
Протягом усієї зустрічі єврокомісарові ставили питання як такі, що стосувались навколишнього середовища, освіти, так і питання політичні. Що робитиме Євросоюз в разі невиконання Україною його умов та вимог, у єврокомісара вирішив запитати третьокурсник факультету правничих наук Богдан Дякович.
Невідомо, що ця влада зробить із нашою державою і чи виправить вона ті помилки, які вона зробила за ці два рокистудент Богдан Дякович
«Він сказав все те, що я загалом знав, але водночас я почув це від нього. Я побачив, до чого прагне Євросоюз, і в той же час я ставив йому таке питання, яке хвилює нас як молодь. Мені здається, що питання щодо санкцій проти України, проти української влади і взагалі існування у Європи «плану Б» є важливими, тому що невідомо, що ця влада зробить із нашою державою і чи виправить вона ті помилки, які вона могла зробити і зробила за ці два роки», – пояснює третьокурсник.
Студентці магістратури політології Ользі Ворожбит було цікаво побачити єврокомісара у доброму гуморі, але його промову вона називає занадто повчальною. «Аж надто його розмова була як суворого вчителя, який карає свого учня», – каже Ольга.
Нічого нового, окрім політичної риторики, з вуст єврокомісара не почув і історик четвертого курсу Павло Шаповал. Зустріччю хлопець залишився вкрай незадоволений.
«Потрібно, щоб була свобода, потрібно, щоб ми звільнили Тимошенко, потрібно, щоб Луценко не сидів, але ми, звісно, не можемо відпустити Україну, тому що ви для нас такі важливі, але насправді ми нічого не зробимо, щоб ви прийшли до нас. На початку зустрічі казали, що це не буде рапортом, але насправді це була суха риторика», – скептично оцінив зустріч студент-історик.
