Музей Голокосту у Дніпропетровську відвідують люди різних національностей

Дніпропетровськ – Музей єврейської культури й Голокосту, відкритий у Дніпропетровську коштом місцевої єврейської громади, відвідують люди різних національностей. Це найбільший такий музей на теренах Східної Європи. Його творці мають амбітні цілі – не тільки берегти пам’ять про трагедію, а й зробити заклад великим центром з вивчення Голокосту та інших геноцидів, організованих у різних країнах світу.

За підрахунками дослідників, на території Дніпропетровщини в роки Голокосту загинуло 50 тисяч євреїв, в Україні в цілому – понад півтора мільйона. Але музейна експозиція робить акцент не на цифрах, а на трагедії кожної окремо взятої родини чи людини. На площі в понад 3 тисячі квадратних метрів – сотні унікальних експонатів. Ось дерев’яне взуття єврея-в’язня фашистського концтабору, ось іграшка єврейської дівчинки, розстріляної у дніпропетровському ботанічному саду, а це – евакуаційна валізка бабусі-єврейки, яку вона тримала «напоготові» довгі десятиліття після Голокосту.

Також в експозиції – сотні фотографій, офіційних документів, листів, переданих в дарунок колекціонерами та куплених науковцями на аукціонах, а також створені художниками інсталяції єврейських погромів, спалювання нацистами священних для євреїв книг тощо.

Листи з табору смерті

Директор Музею історії Голокосту Ігор Щупак каже: усі ці експонати змушують замислитись над сутністю поняття «людяність». Він показує пожовклі папірці, списані дрібними літерами.

«Ніхто не здогадається, що це, адже це неймовірно! Це листи, які можна було писати з табору смерті, але – під цензурою і німецькою мовою. Це два листи, які дивом залишились, з Треблінки, але тих, хто їх писав, звісно, не лишилось. Окрема розмова – про те, як нацисти створили систему знищення в таборах, як вдавалось робити євреїв покірними, такими, що без спротиву йшли на смерть. На території України найвідоміший табір – Янівський у Львові. У цьому таборі було таке знущання: обирали євреїв, які могли грати на музичних інструментах, змушували їх ставати в коло і грати мелодію, яку називали «танго смерті». Під цю музику вбивали інших євреїв. Проходив час, цих музикантів розстрілювали, набирали інших, і вони вже грали цю мелодію», – розповідає Ігор Щупак.

«Підвальчик Арона Вайса» – невигадана історія

Ізраїльський історик, співробітник міжнародної організації «Джойнт» Арон Вайс – незвичний відвідувач музею, він сам – ніби частинка експозиції. У дитинстві Вайс пережив часи Голокосту на Західній Україні, у Бориславі. Дві жінки – полячка та українка – два роки поспіль рятували його родину з вісьмох осіб від смерті, переховуючи в тісному підвальчику. Саме цей «підвальчик Арона Вайса» музейники відтворили в експозиції в натуральну величину.

«Ми пережили це, наша родина, мої батьки, троє дітей. Мені дуже нелегко говорити про ці події, але я завжди підкреслюю той момент, що знаходилися люди, які, ризикуючи своїм життям, рятували інших. Ми називаємо їх «праведниками народів світу». Ми повинні пам’ятати про цих людей, бо вони врятували, я б сказав, совість людства. В рамках цього музею цій темі будемо приділяти багато-багато уваги», – розказує Арон Вайс.

У музеї Голокосту є дані про 2400 українців, визнаних «праведниками народів світу» за порятунок євреїв. Науковці впевнені: таких українців насправді було набагато більше, їхні імена слід відшукувати і пам’ятати.

«Будете знати, що своїм дітям розповідати»

Керівник центру позашкільної роботи Тамара Бузенко привела на екскурсію до музею своїх вихованців. Вона каже: про трагедії минувшини діти мають знати змалечку, незалежно від того, якої вони нації.

«Дуже рада, що діти в цьому музеї побачать. Вони зрозуміють, що живуть в інших обставинах, скільки життів відібрав період. Я вже побачила таку реакцію, діти фотографували, підходили до мене, запитували. Я впевнена, що в них залишиться певний погляд на все життя. Я на це їх націлювала, казала: ходімо подивимося, ви будете знати, що своїм дітям розповідати», – сказала Радіо Свобода педагог.

Музей Голокосту в Дніпропетровську не тільки розказує про трагедію, він включає ще й великий розділ, присвячений унікальній культурі єврейського народу. Експозиція цікава для представників різних національностей. Музей оснастили найсучаснішими аудіовізуальними та мультимедійними засобами – електронними картами, моніторами. В музеї відбуваються презентації наукових видань, працює Недільний університет з вивчення історії.

Євген, українець за походженням, – частий відвідувач музею. «Це зараз один із найцікавіших музеїв у Дніпропетровську. Вражає передусім сучасний підхід. Українські музеї теж мають багато цікавих експонатів, але не завжди вміють гідно їх представити. Ось у цьому музеї єврейській громаді це вдалось», – каже Євген.

Наразі творці музею Голокосту мають амбітні цілі – зробити заклад великим центром вивчення геноцидів різних народів світу, а також складних і болючих тем національної української історії. В експозиції вже є розділ «ОУН-УПА і євреї», готується розділ про Голодомор в Україні.