Прага – Європейські газети підсумовують результати 49-ї міжнародної конференції з проблем безпеки, що відбулася в Мюнхені 1–3 лютого. Чимало видань цитують віце-президента США Джозефа Байдена, який запевнив, що США ніколи не забудуть і не залишать напризволяще своїх союзників у Європі. А лідери ЄС та НАТО, у свою чергу, закликали європейців і США до зміцнення співпраці, посилення обороноздатності Європи у рамках НАТО. В Мюнхені також ішлося про зміцнення енергобезпеки Європи та роль у цьому України. Світові видання також публікують оцінки відомими аналітиками перспектив та ймовірних наслідків переговорів МВФ в Києві. Тут переважають песимістичні прогнози.
Брюссельське видання EUObserver публікує звіт свого кореспондента Ендрю Реттмана з конференції в Мюнхені, де світові політики обговорювали проблеми безпеки. Тут звернуто увагу на виступ у столиці німецької Баварії генсекретаря НАТО Андерса Фоґа Расмуссена, котрий наголосив на проблемах бойової готовності НАТО, які проявилися, зокрема, під час операцій в Лівії та нещодавно в Малі. Расмуссен вважає, що європейці мають інвестувати у свої збройні сили, щоб подолати відставання в оборонних можливостях своїх військ в рамках НАТО. Зі свого боку, віце-президент США Джозеф Байден зауважив, що нинішній акцент США в Азії не означає, що Вашингтон «забуде про своїх союзників у Європі з часів Другої світової війни і доби «холодної війни». «Європа – це наріжний камінь нашої співпраці зі світом», – заявив Джозеф Байден в Мюнхені. Він також закликав Росію «повернутися на рейки співпраці» зі США. Німецький міністр оборони Томас де Мезьєр попередив під час конференції в Мюнхені, що не вірить у народження якоїсь окремої європейської армії і вважає, що не варто намагатися конкурувати з НАТО, а слід посилювати його можливості. Координатор закордонної політики ЄС Катрін Аштон, зокрема, заявила в Мюнхені, що ЄС у майбутньому має посилювати співпрацю зі США, зокрема, на теренах Білорусі, України та Ірану, щоб зміцнити там демократію.
Німецька Handelsblatt публікує інтерв’ю з радником з питань безпеки швейцарської компанії Sandfire Гайко Борхетом, який, реагуючи на дискусії під час 49-ї конференції з безпеки в Мюнхені, наголошує на ризиках енергетичної безпеки, коли Європі та США «в екстремальних ситуаціях необхідно буде застосовувати силу». Йдеться, зокрема, про загрози терористичних атак на енергетичні об’єкти в Алжирі, Південно-Китайському морі. Борхет вважає, що приватні охоронні компанії енергетичних об’єктів у світі мусять співпрацювати в тісному контакті з арміями США і Європи, з НАТО. Цей експерт також вважає, що найближчими роками «сланцева революція в США матиме фундаментальні наслідки і посилення ролі США в Європі, як експортера енергоносіїв». Гайко Борхет також вважає, що Захід має сприяти мирному полагодженню газового конфлікту між Росією та Україною, коли все можна вирішити «за допомогою узгодження ринкових варіантів».
Агентство France-Presse інформує, що нині Україна вибирає між МВФ і російським порятунком від економічного спаду. Йдеться про похмурі прогнози світових банків і аналітиків щодо складної ситуації для української економіки у 2013 році, яка може вилитися у спад. Про це свідчать невтішні результати 2012 року для України, коли зростання скоротилося до лише приблизно 0,2 відсотка на кінець року. Деякі зі світових банків не виключають, що у 2013 році в Україні буде відчутний економічний спад та девальвація гривні. Аналітиків хвилює, що «подвійне протистояння Києва з МВФ і Росією може вичерпати резерви Національного банку, що призведе не лише до девальвації гривні, а й до «протестів на вулицях». Агентство France-Presse також цитує експертів, котрі сумніваються у нинішніх успішних переговорах Києва з МВФ. «Ймовірно, що ці відвідини завершаться без досягнення угоди», – каже один із московських фахівців.
Брюссельське видання EUObserver публікує звіт свого кореспондента Ендрю Реттмана з конференції в Мюнхені, де світові політики обговорювали проблеми безпеки. Тут звернуто увагу на виступ у столиці німецької Баварії генсекретаря НАТО Андерса Фоґа Расмуссена, котрий наголосив на проблемах бойової готовності НАТО, які проявилися, зокрема, під час операцій в Лівії та нещодавно в Малі. Расмуссен вважає, що європейці мають інвестувати у свої збройні сили, щоб подолати відставання в оборонних можливостях своїх військ в рамках НАТО. Зі свого боку, віце-президент США Джозеф Байден зауважив, що нинішній акцент США в Азії не означає, що Вашингтон «забуде про своїх союзників у Європі з часів Другої світової війни і доби «холодної війни». «Європа – це наріжний камінь нашої співпраці зі світом», – заявив Джозеф Байден в Мюнхені. Він також закликав Росію «повернутися на рейки співпраці» зі США. Німецький міністр оборони Томас де Мезьєр попередив під час конференції в Мюнхені, що не вірить у народження якоїсь окремої європейської армії і вважає, що не варто намагатися конкурувати з НАТО, а слід посилювати його можливості. Координатор закордонної політики ЄС Катрін Аштон, зокрема, заявила в Мюнхені, що ЄС у майбутньому має посилювати співпрацю зі США, зокрема, на теренах Білорусі, України та Ірану, щоб зміцнити там демократію.
Німецька Handelsblatt публікує інтерв’ю з радником з питань безпеки швейцарської компанії Sandfire Гайко Борхетом, який, реагуючи на дискусії під час 49-ї конференції з безпеки в Мюнхені, наголошує на ризиках енергетичної безпеки, коли Європі та США «в екстремальних ситуаціях необхідно буде застосовувати силу». Йдеться, зокрема, про загрози терористичних атак на енергетичні об’єкти в Алжирі, Південно-Китайському морі. Борхет вважає, що приватні охоронні компанії енергетичних об’єктів у світі мусять співпрацювати в тісному контакті з арміями США і Європи, з НАТО. Цей експерт також вважає, що найближчими роками «сланцева революція в США матиме фундаментальні наслідки і посилення ролі США в Європі, як експортера енергоносіїв». Гайко Борхет також вважає, що Захід має сприяти мирному полагодженню газового конфлікту між Росією та Україною, коли все можна вирішити «за допомогою узгодження ринкових варіантів».
Агентство France-Presse інформує, що нині Україна вибирає між МВФ і російським порятунком від економічного спаду. Йдеться про похмурі прогнози світових банків і аналітиків щодо складної ситуації для української економіки у 2013 році, яка може вилитися у спад. Про це свідчать невтішні результати 2012 року для України, коли зростання скоротилося до лише приблизно 0,2 відсотка на кінець року. Деякі зі світових банків не виключають, що у 2013 році в Україні буде відчутний економічний спад та девальвація гривні. Аналітиків хвилює, що «подвійне протистояння Києва з МВФ і Росією може вичерпати резерви Національного банку, що призведе не лише до девальвації гривні, а й до «протестів на вулицях». Агентство France-Presse також цитує експертів, котрі сумніваються у нинішніх успішних переговорах Києва з МВФ. «Ймовірно, що ці відвідини завершаться без досягнення угоди», – каже один із московських фахівців.
