Нью-Йорк – Президент Сполучених Штатів Барак Обама вирішив не приймати запрошення російського колеги Володимира Путіна відвідати Москву навесні нинішнього року. Про це повідомила впливова газета «Нью-Йорк Таймз». За її даними, американський лідер готовий зустрітися у вересні, коли у Санкт-Петербурзі відбудеться саміт лідерів 20 економічно потужних держав світу. Тим часом, як стверджують працівники Білого дому у конфіденційних розмовах з журналістами, у США відносини з Росією вже не вважають пріоритетними. Такі висновки дають привід говорити про те, що так зване «перезавантаження» відносин, урочисто проголошене чотири роки тому, не дало бажаних результатів.
Нове охолодження експерти пояснюють цілою низкою кроків Москви – тут і вимушене припинення діяльності американських громадських організацій, що сприяють російським правозахисним осередкам, і заборона всиновлення американськими родинами російських сиріт у відповідь на американський «Акт Магнітського», який забороняє в’їзд до Сполучених Штатів російських посадовців-порушників прав людини, тут і заборона імпорту з Америки яловичини, бо за океаном, мовляв, худобу відгодовують штучними препаратами.
Різко негативно сприймають американці посилення політичних репресій в Росії, нарешті, вимоги переглянути Договір про скорочення ядерних озброєнь, що його Москва вважає невигідним для себе. Як зауважує Джо Сіріціоні, представник американської впливової неурядової Ради з питань закордонних справ, це все послідовні цілеспрямовані кроки російського уряду.
«Це є частиною зусиль Путіна створити якомога більше віддалення Росії від Заходу і більш-менш протистояти Сполученим Штатам. Це не є непоправною ситуацією. Тривають переговори про заміну попередніх угод, що дозволило б Росії знову повернутися до вигідніших позицій», – констатує Джо Сіріціоні.
«Холодне плече» щодо Москви
Так чи інакше, у Вашингтоні нині говорять про політику так званого «холодного плеча» щодо Москви.
Сполучені Штати вийшли з «Робочої групи з питань громадянського суспільства». Це одна з 20 спільних американо-російських груп, створених наслідком «перезавантаження відносин» 2009 року в рамках «Комісії Обами-Медведєва».
На цей крок мало хто звернув увагу, але ось ще один – важливіший. Сергій Лавров, російський міністр закордонних справ, з великою помпою, публічно в російських ЗМІ від імені президента Володимира Путіна запросив Барака Обаму відвідати Москву навесні цього року. Як правило, оголошенням у пресі передує обопільна домовленість. Як повідомляє газета «Нью-Йорк Таймз», президент Обама вирішив не приймати запрошення. Пояснення таке, що, мовляв, зустрінемося у вересні, коли у Санкт-Петербурзі відбудеться саміт лідерів 20 економічно потужних держав.
Стівен Коен, історик, професор Принстонського університету, з цього приводу застеріг: «Ми можемо прямувати до Холодної війни замість партнерства, якого ми всі сподівалися 20 років тому».
Тоні Блінкен, представник Ради національної безпеки при Білому домі, сказав журналістам: «У нас є реальні розходження (з Москвою), і ми їх не приховуємо. Ми розходимося щодо проблем прав людини й демократії». Блінкен висловив сподівання, що розходження можна буде подолати.
Тим не менше, у відповідь речник Путіна Дмитро Песков ніби демонструючи російське «холодне плече», сказав що Америка повинна стояти осторонь російських справ: «Ми є справжньою демократичною країною і можемо дати собі раду самі».
Нове охолодження експерти пояснюють цілою низкою кроків Москви – тут і вимушене припинення діяльності американських громадських організацій, що сприяють російським правозахисним осередкам, і заборона всиновлення американськими родинами російських сиріт у відповідь на американський «Акт Магнітського», який забороняє в’їзд до Сполучених Штатів російських посадовців-порушників прав людини, тут і заборона імпорту з Америки яловичини, бо за океаном, мовляв, худобу відгодовують штучними препаратами.
Різко негативно сприймають американці посилення політичних репресій в Росії, нарешті, вимоги переглянути Договір про скорочення ядерних озброєнь, що його Москва вважає невигідним для себе. Як зауважує Джо Сіріціоні, представник американської впливової неурядової Ради з питань закордонних справ, це все послідовні цілеспрямовані кроки російського уряду.
«Це є частиною зусиль Путіна створити якомога більше віддалення Росії від Заходу і більш-менш протистояти Сполученим Штатам. Це не є непоправною ситуацією. Тривають переговори про заміну попередніх угод, що дозволило б Росії знову повернутися до вигідніших позицій», – констатує Джо Сіріціоні.
«Холодне плече» щодо Москви
Так чи інакше, у Вашингтоні нині говорять про політику так званого «холодного плеча» щодо Москви.
Сполучені Штати вийшли з «Робочої групи з питань громадянського суспільства». Це одна з 20 спільних американо-російських груп, створених наслідком «перезавантаження відносин» 2009 року в рамках «Комісії Обами-Медведєва».
На цей крок мало хто звернув увагу, але ось ще один – важливіший. Сергій Лавров, російський міністр закордонних справ, з великою помпою, публічно в російських ЗМІ від імені президента Володимира Путіна запросив Барака Обаму відвідати Москву навесні цього року. Як правило, оголошенням у пресі передує обопільна домовленість. Як повідомляє газета «Нью-Йорк Таймз», президент Обама вирішив не приймати запрошення. Пояснення таке, що, мовляв, зустрінемося у вересні, коли у Санкт-Петербурзі відбудеться саміт лідерів 20 економічно потужних держав.
Стівен Коен, історик, професор Принстонського університету, з цього приводу застеріг: «Ми можемо прямувати до Холодної війни замість партнерства, якого ми всі сподівалися 20 років тому».
Тоні Блінкен, представник Ради національної безпеки при Білому домі, сказав журналістам: «У нас є реальні розходження (з Москвою), і ми їх не приховуємо. Ми розходимося щодо проблем прав людини й демократії». Блінкен висловив сподівання, що розходження можна буде подолати.
Тим не менше, у відповідь речник Путіна Дмитро Песков ніби демонструючи російське «холодне плече», сказав що Америка повинна стояти осторонь російських справ: «Ми є справжньою демократичною країною і можемо дати собі раду самі».
