Київ – Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем підвела підсумки боротьби з кіберзлочинністю в Україні за 2012 рік. Як виявилося, кількість зловмисних дій, у порівнянні з даними за 2011 рік, зросла втричі. Експерти кажуть, що надалі кіберзлочинність тільки зростатиме. Радіо Свобода поцікавилося у фахівців, як краще убезпечити свої гроші на пластиковій картці.
Першого лютого Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем оприлюднила торішні результати боротьби з кіберзлочинністю. У порівнянні з ситуацією 2011 року, кількість зловмисних дій, а саме зняття грошей з банківської картки сторонніми особами, зріс у три рази.
Зловмисники застосовують також скіммінг-пристрої – це так звані зчитувачі інформації з карток. Олеся Данильченко, керівник Міжбанківського форуму безпеки розрахунків з платіжними картками, заспокоює українців, мовляв, користуватися картками в Україні все одно безпечніше, ніж у Європі.
«Торік виявили 80 зчитувальних пристроїв на банкоматах. У 2011 році – 45. Тобто ріст становить 90%. Для порівняння, у Росії 2012 року виявили 2071 зчитувальний пристрій, а 2011-го – 397. Там ріст склав 422%. У Європі цей показник – 1 скіммінг на 500 банкоматів. В Україні ж – 1,5 пристроя на 10 тисяч банкоматів», – каже Олеся Данильченко.
Вона також розповіла, що кількість випадків шахрайства у торговельно-сервісних підприємствах у рази зменшилося. «Тепер шахраї проводять зловмисні ідеї в інтернеті. І кількість таких випадків побільшала в три рази», – зауважила Данильченко.
«Якщо казати про причини такого росту, то 70–80% витоків даних стаються через вірусне програмне забезпечення у клієнта. Нині банки проводять роз’яснювальні роботи щодо того, що картка безпечний інструмент, але є ризики від використання програм на комп’ютері», – додала Олеся Данильченко.
Шахрайство в системі «клієнт-банку»
Леонід Тимченко, заступник начальник управління боротьби з кіберзлочинністю України, вказує на ще одну проблему – шахрайство в системі дистанційного банківського обслуговування, в системі «клієнт-банку».
«Із 139 фактів, зафіксованих нами за 2012 рік, сума повернених коштів на банківські картки – більше ніж 87 мільйонів гривень. Сума заподіяних збитків – на 116 мільйонів гривень. Тобто, за даними МВС, відшкодовано більше ніж 75% коштів, і вони на сьогодні повернені на рахунки потерпілих сторін», – наголосив Тимченко.
Людина має бути особливо обережною, радить Олег Матата, начальник управління інформаційної безпеки банку. Коли підходите до банкомату, звірте картинку на екрані з дійсністю: якщо побачите зайвий об’єкт, якусь додаткову камеру чи прилад, не користуйтеся цим банкоматом.
«Я завжди ставлюся до своєї картки як до гаманця, де є гроші. Я ніколи не віддам його особі, яка мене обслуговує, і не скажу «Розрахуйте». Так само слід вчиняти з карткою. Не треба її віддавати комусь і вважати, що людина, яка пішла з нею, не зробить нічого протиправного. Для того, щоб отримати всю інформацію, треба людині запам’ятати інформацію, яка є на картці, або телефоном зробити фото з однієї і другої сторони. І тоді він отримує будь-яку потрібну інформацію, яка йому необхідна, щоб здійснити будь-яку операцію в інтернеті», – каже Матата.
Також експерт радить не писати пін-код на картці та в жодному разі не носити папірець із паролем разом із карткою. Матата каже, що після прибуття з-за кордону пластикову картку треба змінювати на нову. Також, каже фахівець, треба частіше змінювати паролі. Не важливо, на який пароль ви змінили, головне, що ви змінили його, сказав Матата.
Експерти також радять підписатися на смс-оновлення з банку про зняття коштів. У такому разі ви будете завжди в курсі, що з вашими грошима на картці. Крім того, дуже важливо встановити на картку обмеження в знятті коштів – якщо ви все ж загубите картку, зловмисник не зможе зняти грошей більше за граничну суму, яку ви вказали.
Першого лютого Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем оприлюднила торішні результати боротьби з кіберзлочинністю. У порівнянні з ситуацією 2011 року, кількість зловмисних дій, а саме зняття грошей з банківської картки сторонніми особами, зріс у три рази.
Зловмисники застосовують також скіммінг-пристрої – це так звані зчитувачі інформації з карток. Олеся Данильченко, керівник Міжбанківського форуму безпеки розрахунків з платіжними картками, заспокоює українців, мовляв, користуватися картками в Україні все одно безпечніше, ніж у Європі.
Торік виявили 80 зчитувальних пристроїв на банкоматах. У 2011 році – 45Олеся Данильченко
Вона також розповіла, що кількість випадків шахрайства у торговельно-сервісних підприємствах у рази зменшилося. «Тепер шахраї проводять зловмисні ідеї в інтернеті. І кількість таких випадків побільшала в три рази», – зауважила Данильченко.
70–80% витоків даних стаються через вірусне програмне забезпечення у клієнтаОлеся Данильченко
«Якщо казати про причини такого росту, то 70–80% витоків даних стаються через вірусне програмне забезпечення у клієнта. Нині банки проводять роз’яснювальні роботи щодо того, що картка безпечний інструмент, але є ризики від використання програм на комп’ютері», – додала Олеся Данильченко.
Шахрайство в системі «клієнт-банку»
Леонід Тимченко, заступник начальник управління боротьби з кіберзлочинністю України, вказує на ще одну проблему – шахрайство в системі дистанційного банківського обслуговування, в системі «клієнт-банку».
«Із 139 фактів, зафіксованих нами за 2012 рік, сума повернених коштів на банківські картки – більше ніж 87 мільйонів гривень. Сума заподіяних збитків – на 116 мільйонів гривень. Тобто, за даними МВС, відшкодовано більше ніж 75% коштів, і вони на сьогодні повернені на рахунки потерпілих сторін», – наголосив Тимченко.
Людина має бути особливо обережною, радить Олег Матата, начальник управління інформаційної безпеки банку. Коли підходите до банкомату, звірте картинку на екрані з дійсністю: якщо побачите зайвий об’єкт, якусь додаткову камеру чи прилад, не користуйтеся цим банкоматом.
Я завжди ставлюся до своєї картки як до гаманця, де є грошіОлег Матата
«Я завжди ставлюся до своєї картки як до гаманця, де є гроші. Я ніколи не віддам його особі, яка мене обслуговує, і не скажу «Розрахуйте». Так само слід вчиняти з карткою. Не треба її віддавати комусь і вважати, що людина, яка пішла з нею, не зробить нічого протиправного. Для того, щоб отримати всю інформацію, треба людині запам’ятати інформацію, яка є на картці, або телефоном зробити фото з однієї і другої сторони. І тоді він отримує будь-яку потрібну інформацію, яка йому необхідна, щоб здійснити будь-яку операцію в інтернеті», – каже Матата.
Також експерт радить не писати пін-код на картці та в жодному разі не носити папірець із паролем разом із карткою. Матата каже, що після прибуття з-за кордону пластикову картку треба змінювати на нову. Також, каже фахівець, треба частіше змінювати паролі. Не важливо, на який пароль ви змінили, головне, що ви змінили його, сказав Матата.
Експерти також радять підписатися на смс-оновлення з банку про зняття коштів. У такому разі ви будете завжди в курсі, що з вашими грошима на картці. Крім того, дуже важливо встановити на картку обмеження в знятті коштів – якщо ви все ж загубите картку, зловмисник не зможе зняти грошей більше за граничну суму, яку ви вказали.