Київ – Почуття патріотизму у молоді поступово зникає. Щороку соціологи декларують зменшення частки молодих людей, які вважають себе патріотами. Чому це відбувається і хто ж має шукати вихід із такої ситуації? Політики від завдання виховувати патріотів відхрещуються, мовляв, це справа кожного, молоді ж люди, навпаки, всю відповідальність із себе знімають, кажучи: спершу держава нам соціальні і політичні гарантії, лише тоді ми їй свою любов.
Молоді люди віком від 18 до 30 років переконані, що виховувати їх патріотами повинна сама держава. Такими є результати дослідження «Патріотизм у розумінні сучасної молоді».
Депутат-регіонал Вадим Колесніченко не погоджується із соціологами. Казати, що раніше у нас була більш патріотична молодь, а тепер вона стала менш патріотичною, як мінімум, не об’єктивно, вважає він. Просто, щоб проявляти патріотизм, потрібна нагода. За останні 20 років виховання патріотизму в Україні відбувалось навпаки, переконаний регіонал. Єдиним чинником для консолідації він називає спортивні і культурні події, такі, як Євро-2012 чи Євробачення, але аж ніяк не політичні чи історичні.
«Держава має піклуватися про виховання патріотизму, але самосвідомість і самовиховання нашої молоді – це найголовніше, а держава лише надає допомогу в самовихованні відчуття патріотизму та любові до Вітчизни», – наголошує депутат.
«Небезпека йде не від держави, а від влади»
Такі політики, як Колесніченко, Табачник, використовують термін патріотизм, але з метою деукраїнізації, щоб прищепити молоді і школярам у тому числі російський патріотизм, переконаний позафракційний депутат Олесь Доній. Але де є більшість, там завжди буде і меншість, каже він. На противагу споживацькій частині суспільства обов’язково знайдуться ті, кого не влаштовує засилля російських серіалів, які не хочуть читати журнали і книги російською. Саме ця меншість, скільки б цих молодих людей не було, і є сучасними патріотами, переконаний народний депутат.
Владу в Україні захопили російські націоналісти
Олесь Доній
«Оскільки владу в Україні захопили російські націоналісти, то зрозуміло, що вони прищеплюють свій погляд на історію, сьогодення, геополітику наступним поколінням. У цьому і є небезпека, яка йде не від держави, а від влади, яка є в цій державі. Кожна людина для себе сама вишукує моральних авторитетів і героїв, і якщо у людини нормальна родина, то перший моральний авторитет дитина знайте серед своїх батьків», – переконаний Доній.
Успіхи футбольної збірної для консолідації кращі за всі промови Президента – Жадан
А от письменник Сергій Жадан застерігає від зловживання самим поняттям патріотизму. Це слово, на його думку, в Україні настільки затерте, що, навіть не вдумуючись у його сенс, людина відчуває певну настороженість чи навіть відразу. Жадан переконаний: патріотизм не треба голосно декларувати. Просто, коли людина бачить, що разом з нею в країні живуть багато нормальних, самодостатніх, відкритих, щирих людей, то цього достатньо для того, щоб полюбити свою країну і відповідно стати патріотом.
Коли з телевізорів нам брешуть політики про свої успіхи, то це викликає роздратування і відразу
Сергій Жадан
«Якісь успіхи футбольної збірної діють на консолідацію значно ефективніше, ніж, скажімо, всі новорічні промови Президента разом узяті. Нас (молодь – ред.) цікавлять успіхи живих людей, їхня щирість, їхні емоції, тому так чи інакше ми починаємо відчувати гордість за свою країну. А коли з телевізорів нам брешуть політики про свої успіхи, то це викликає роздратування і відразу до них і до тих державних структур, які вони представляють», – каже письменник.
Де ж вихід із ситуації? Щоб утвердити і зберегти патріотичний дух молоді, на думку респондентів дослідження «Патріотизм у розумінні сучасної молоді», держава повинна піклуватися про кожного українця, відстоювати національні ідеї на міжнародній арені, піднести статус української мови, як єдиної державної, давати молоді можливість реалізувати себе, заохочувати до активного суспільного життя, надати реальне право на безкоштовну освіту, забезпечити житлом, якісним медичним обслуговування, допомогти і гарантувати працевлаштування, знищити корупцію в державних установах та бюрократію.
На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .
