Перемога Мілоша Земана на президентських виборах у Чехії дасть «потужний імпульс» чесько-українським відносинам. Таке сподівання висловив Президент України Віктор Янукович, вітаючи Земана з перемогою на виборах, які закінчилися минулої суботи. Сам Земан наразі не коментував відносин із офіційним Києвом, а чеські оглядачі очікують, що для новообраного президента головними будуть економічні проекти. Але тут є запитання, чиї інтереси буде відстоювати Мілош Земан.
Зовнішню політику Чехії визначає уряд, а президент представляє державу на міжнародній арені. Попри обмежені повноваження, оглядачі очікують, що новообраний президент Мілош Земан буде намагатися впливати на курс держави ще й тому, що вперше став президентом Чеської Республіки на прямих виборах.
Хоча міжнародні відносини були на другому плані під час нинішньої президентської кампанії в Чехії, Мілош Земан багато говорив про потребу залучати інвестиції в країну. Редактор «Українського журналу», чеський публіцист Богдан Копчак очікує, що у відносинах з Україною Земана також буде більше цікавити економічна складова.
«Для України обрання Мілоша Земана – це дуже добра вістка, тому що Мілош Земан, коли буде вибирати між економічною співпрацею і критикою, наприклад, прав людини, чи справи Тимошенко в Україні, то він спокійно про деякі справи мовчатиме, а акцент буде робити на економічну співпрацю», – зауважує публіцист.
Мілошу Земану, колишньому прем’єрові Чехії наприкінці 1990-х-початку 2000-х років, закидають тісні контакти з російським лобі. Земан це спростовує, але оглядачі далі мають запитання до оточення новообраного президента. Богдан Копчак звертає увагу на постать Зденка Збітка, який 20 років тому був командувачем танкової дивізії під Прагою і який, як кажуть його критики, був готовий придушити мирні демонстрації в чеській столиці (сам Збітек каже, що його невірно зрозуміли).
«Це сьогодні дуже впливовий бізнесмен, який має бізнесові зв’язки з Росією, Україною, Молдовою і, зокрема ці зв’язки, як кажуть, зацікавилася ними також Служба контррозвідки Чеської Республіки, бо ці зв’язки засновані на його колишніх контактах з різними представниками силових структур, людей з колишнього Радянського Союзу», – зауважив Богдан Копчак у коментарі Радіо Свобода.
Він не виключає, що коли дійде до українсько-російського протистояння, як це було під час газових криз, то Мілош Земан підтримуватиме саме позицію Москви.
Важко сказати, як змінилося ставлення Земана до України, але 2009 року на міжнародній конференції в Празі він – як екс-прем’єр, що відійшов від політики – повторив російські претензії, що Україна «краде газ». Він також заявляв, що в НАТО не варто приймати державу, де «дві чи три зграї воюють за прибутки з транзитних платежів за газ».
Під час нинішньої президентської кампанії в Чехії Земану також закидали, а він спростовував, що його позапарламентську партію фінансує російська енергетична компанія «Лукойл». Вже після виборів Земан пожартував, що готовий дати дозвіл росіянам відкрити заправку на Празькому граді (коло офісу президента), якщо вони продаватимуть бензин дешевше. Жарти жартами, але за першими кроками президента у російському напрямку будуть пильно стежити його опоненти і чеські ЗМІ.
Данилишин: Україна не використовує потенціалу Вишеградської групи
Якщо нинішній міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберґ, який програв вибори, підтримав надання притулку соратникам колишнього українського прем’єра Юлії Тимошенко, то Мілош Земан це питання досі не коментував. Радіо Свобода поцікавилося у біженця в Чехії, колишнього міністра економіки України Богдана Данилишина, чи він спілкувався з кимось із соратників Земана, щоб зрозуміти його ставлення до проблеми.
«Як сказав сам новообраний президент Чехії, всі свої програмні принципи він оголосить на інавгураційній промові, яка очікується 8 березня. Я очікую, що Чехія буде проводити дружню політику до України, захищати права людини, демократичні принципи розвитку держави», – відповів екс-міністр.
Чехія могла би стати «лобістом України не тільки в справі захисту демократії та прав людини, але й інтересів у межах Вишеградської групи» (за участі Чехії, Словаччини, Польщі, Угорщини), очікує Богдан Данилишин, який у Празі очолює громадську організацію «Українська європейська перспектива».
«Потенціал цього утворення ми майже не використовуємо, а це відкриває значні перспективи в межах освітнього та наукового просторів, – зазначає він. – Крім того, можна попрацювати щодо політики зони вільної торгівлі «плюс» в межах Вишеградської групи на принципах так званого норвезького статусу. Мені здається, що ми взагалі з Вишеградською групою не розвиваємо окремих економічних стосунків у цих напрямках».
Богдан Данилишин вважає, що товарообіг між Україною та Чехією може зрости до 5-7 мільярдів доларів на рік і сподівається, що цьому також сприятиме новий посол України в Чехії. «Я очікую значної активізації діяльності від нового українського посла Бориса Зайчука, якого я знаю давно як досвідченого керівника, дипломата і міжнародного діяча», – зауважив Данилишин.
Радіо Свобода також звернулося до штабу новообраного президента Чехії – прокоментувати відносини з Україною, але там обіцяють зробити це пізніше.
Зовнішню політику Чехії визначає уряд, а президент представляє державу на міжнародній арені. Попри обмежені повноваження, оглядачі очікують, що новообраний президент Мілош Земан буде намагатися впливати на курс держави ще й тому, що вперше став президентом Чеської Республіки на прямих виборах.
Хоча міжнародні відносини були на другому плані під час нинішньої президентської кампанії в Чехії, Мілош Земан багато говорив про потребу залучати інвестиції в країну. Редактор «Українського журналу», чеський публіцист Богдан Копчак очікує, що у відносинах з Україною Земана також буде більше цікавити економічна складова.
Для України обрання Земана – це дуже добра вісткаБогдан Копчак
«Для України обрання Мілоша Земана – це дуже добра вістка, тому що Мілош Земан, коли буде вибирати між економічною співпрацею і критикою, наприклад, прав людини, чи справи Тимошенко в Україні, то він спокійно про деякі справи мовчатиме, а акцент буде робити на економічну співпрацю», – зауважує публіцист.
Мілошу Земану, колишньому прем’єрові Чехії наприкінці 1990-х-початку 2000-х років, закидають тісні контакти з російським лобі. Земан це спростовує, але оглядачі далі мають запитання до оточення новообраного президента. Богдан Копчак звертає увагу на постать Зденка Збітка, який 20 років тому був командувачем танкової дивізії під Прагою і який, як кажуть його критики, був готовий придушити мирні демонстрації в чеській столиці (сам Збітек каже, що його невірно зрозуміли).
«Це сьогодні дуже впливовий бізнесмен, який має бізнесові зв’язки з Росією, Україною, Молдовою і, зокрема ці зв’язки, як кажуть, зацікавилася ними також Служба контррозвідки Чеської Республіки, бо ці зв’язки засновані на його колишніх контактах з різними представниками силових структур, людей з колишнього Радянського Союзу», – зауважив Богдан Копчак у коментарі Радіо Свобода.
Він не виключає, що коли дійде до українсько-російського протистояння, як це було під час газових криз, то Мілош Земан підтримуватиме саме позицію Москви.
Важко сказати, як змінилося ставлення Земана до України, але 2009 року на міжнародній конференції в Празі він – як екс-прем’єр, що відійшов від політики – повторив російські претензії, що Україна «краде газ». Він також заявляв, що в НАТО не варто приймати державу, де «дві чи три зграї воюють за прибутки з транзитних платежів за газ».
Під час нинішньої президентської кампанії в Чехії Земану також закидали, а він спростовував, що його позапарламентську партію фінансує російська енергетична компанія «Лукойл». Вже після виборів Земан пожартував, що готовий дати дозвіл росіянам відкрити заправку на Празькому граді (коло офісу президента), якщо вони продаватимуть бензин дешевше. Жарти жартами, але за першими кроками президента у російському напрямку будуть пильно стежити його опоненти і чеські ЗМІ.
Данилишин: Україна не використовує потенціалу Вишеградської групи
Якщо нинішній міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберґ, який програв вибори, підтримав надання притулку соратникам колишнього українського прем’єра Юлії Тимошенко, то Мілош Земан це питання досі не коментував. Радіо Свобода поцікавилося у біженця в Чехії, колишнього міністра економіки України Богдана Данилишина, чи він спілкувався з кимось із соратників Земана, щоб зрозуміти його ставлення до проблеми.
Очікую, що Чехія буде проводити дружню політику до України, захищати права людиниБогдан Данилишин
«Як сказав сам новообраний президент Чехії, всі свої програмні принципи він оголосить на інавгураційній промові, яка очікується 8 березня. Я очікую, що Чехія буде проводити дружню політику до України, захищати права людини, демократичні принципи розвитку держави», – відповів екс-міністр.
Чехія могла би стати «лобістом України не тільки в справі захисту демократії та прав людини, але й інтересів у межах Вишеградської групи» (за участі Чехії, Словаччини, Польщі, Угорщини), очікує Богдан Данилишин, який у Празі очолює громадську організацію «Українська європейська перспектива».
«Потенціал цього утворення ми майже не використовуємо, а це відкриває значні перспективи в межах освітнього та наукового просторів, – зазначає він. – Крім того, можна попрацювати щодо політики зони вільної торгівлі «плюс» в межах Вишеградської групи на принципах так званого норвезького статусу. Мені здається, що ми взагалі з Вишеградською групою не розвиваємо окремих економічних стосунків у цих напрямках».
Богдан Данилишин вважає, що товарообіг між Україною та Чехією може зрости до 5-7 мільярдів доларів на рік і сподівається, що цьому також сприятиме новий посол України в Чехії. «Я очікую значної активізації діяльності від нового українського посла Бориса Зайчука, якого я знаю давно як досвідченого керівника, дипломата і міжнародного діяча», – зауважив Данилишин.
Радіо Свобода також звернулося до штабу новообраного президента Чехії – прокоментувати відносини з Україною, але там обіцяють зробити це пізніше.
