Київ – Чи справді «Газпром» вимагатиме від України штраф за недобір газу? Британська газета Financial Times із посиланням на джерела у «Нафтогазі» повідомила, що як штрафні санкції Москва вимагає від Києва 7 мільярдів доларів. Торік Україна купила у «Газпрому» 33 мільярди кубів палива. Згідно ж із контрактами від 2009 року, ця цифра мала б становити 52 мільярди. Що означає така ситуація для України, Радіо Свобода поцікавилося в експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута.
– У чинному контракті є умова, що Україна повинна оплатити 80% річного обсягу газу, закладеного у контракті. Що ж до того, попереджали чи не попереджали про скорочення споживання…Так, Україна попереджала, але ж у контракті інші умови. До середини року, а точніше – до першого липня сторони повинні узгодити змінений обсяг, чого зроблено не було. Одностороннє повідомлення за контрактом не вважається достатньою підставою для скорочення обсягів.
– А чи погодиться Україна платити цей штраф?
– По-перше, щоб заплатити, потрібні кошти, а у НАК «Нафтогаз», наскільки я розумію, таких коштів немає. Більше того, фінансовий стан «Нафтогазу» погіршується перманентно, особливо це відчутно останні три роки. Уряд неодноразово був змушений ухвалювати рішення про збільшення статутного фонду, тобто, збільшуючи власний капітал компанії, уряд покривав її збитки. Тому буде чи не буде «Нафтогаз» платити, залежатиме від того, чи готова Україна піти на радикальні кроки щодо зміни умов роботи не тільки «Нафтогазу», а взагалі у галузі, і чи будуть відбуватися системні реформи.
– А якою може бути реакція «Газпрому»?
– «Газпром» може вжити різних заходів: від звернення до Стокгольмського арбітражу, якщо Україна ніяк не буде реагувати на виставлений їй рахунок, до змін умов контракту, що дозволяють зменшити обсяги поставок газу або перейти на авансову оплату, тобто поставляти саме стільки, скільки Україна буде готова оплачувати через НАК «Нафтогаз».
– А якщо все-таки звернуться до Стокгольмського арбітражного суду, яким буде прогноз?
– Ми вже знаємо, як Україна може легко програвати такі спори. На прикладі «Росукренерго» ми бачили, як формувалася ця ситуація – не тільки з російського, а й з українського боку – як взаємовигідна така суперечка. Яку Україна, однак, програла. І я вважаю, що саме безвідповідальні дії з українського боку і спричинили програш тоді у Стокгольмському арбітражі.
– Україна купила менше газу, ніж спочатку домовлялись. Що, на Вашу думку, означає сьогодні скорочення споживання російського газу?
– Високі ціни на ринку природного газу, особливо у сегменті його промислового споживання, змушують скорочувати його закупівлю. Тому ще кілька років високих цін – і ми будемо бачити зовсім іншу картину.
– А як ситуація із рахунком, який «Газпром» начебто пред’явив Україні, взагалі може вплинути на українсько-російські відносини?
– Відносини між державами зараз на достатньо невисокому рівні, я маю на увазі те, що системний діалог відсутній, а розмови про ті чи інші форми взаємодії з Митним союзом не можуть приховати принципових суперечностей. Тобто Росія вважає, що Україна повинна якомога швидше, а за словами посла Росії в Україні Михайла Зурабова, упродовж найближчих півроку визначитись і стати однією з країн-учасниць. Ну, а Україна намагається знайти якусь лінію, тримаючись ближче до Європейського Союзу. Тому я думаю, що виставлений рахунок, а як наслідок – імовірний позов, будуть стимулювати українську владу до ухвалення відповідного рішення і демонстрації позиції, якою б вона не була.
– У чинному контракті є умова, що Україна повинна оплатити 80% річного обсягу газу, закладеного у контракті. Що ж до того, попереджали чи не попереджали про скорочення споживання…Так, Україна попереджала, але ж у контракті інші умови. До середини року, а точніше – до першого липня сторони повинні узгодити змінений обсяг, чого зроблено не було. Одностороннє повідомлення за контрактом не вважається достатньою підставою для скорочення обсягів.
– А чи погодиться Україна платити цей штраф?
По-перше, щоб заплатити, потрібні кошти, а у НАК «Нафтогаз», наскільки я розумію, таких коштів немає. Більше того, фінансовий стан «Нафтогазу» погіршується перманентно, особливо це відчутно останні три роки
– А якою може бути реакція «Газпрому»?
– «Газпром» може вжити різних заходів: від звернення до Стокгольмського арбітражу, якщо Україна ніяк не буде реагувати на виставлений їй рахунок, до змін умов контракту, що дозволяють зменшити обсяги поставок газу або перейти на авансову оплату, тобто поставляти саме стільки, скільки Україна буде готова оплачувати через НАК «Нафтогаз».
– А якщо все-таки звернуться до Стокгольмського арбітражного суду, яким буде прогноз?
– Ми вже знаємо, як Україна може легко програвати такі спори. На прикладі «Росукренерго» ми бачили, як формувалася ця ситуація – не тільки з російського, а й з українського боку – як взаємовигідна така суперечка. Яку Україна, однак, програла. І я вважаю, що саме безвідповідальні дії з українського боку і спричинили програш тоді у Стокгольмському арбітражі.
– Україна купила менше газу, ніж спочатку домовлялись. Що, на Вашу думку, означає сьогодні скорочення споживання російського газу?
– Високі ціни на ринку природного газу, особливо у сегменті його промислового споживання, змушують скорочувати його закупівлю. Тому ще кілька років високих цін – і ми будемо бачити зовсім іншу картину.
– А як ситуація із рахунком, який «Газпром» начебто пред’явив Україні, взагалі може вплинути на українсько-російські відносини?
– Відносини між державами зараз на достатньо невисокому рівні, я маю на увазі те, що системний діалог відсутній, а розмови про ті чи інші форми взаємодії з Митним союзом не можуть приховати принципових суперечностей. Тобто Росія вважає, що Україна повинна якомога швидше, а за словами посла Росії в Україні Михайла Зурабова, упродовж найближчих півроку визначитись і стати однією з країн-учасниць. Ну, а Україна намагається знайти якусь лінію, тримаючись ближче до Європейського Союзу. Тому я думаю, що виставлений рахунок, а як наслідок – імовірний позов, будуть стимулювати українську владу до ухвалення відповідного рішення і демонстрації позиції, якою б вона не була.
