Прага – Провідні європейські видання анонсували сьогодні підписання в Давосі, де проходять щорічні збори Всесвітнього економічного форуму, чи не найбільш масштабної в Європі угоди з видобування сланцевого газу – між Україною і світовою енергетичною потугою Royal Dutch Shell. Тим часом російські експерти заявляють у Європі, що своїми претензіями на Грузію і Україну Росія проголошує наміри стати «великою світовою державою». Тоді як західні аналітики заявляють на сторінках преси про тяжкий вибір України «між європейськими обіймами і російською ведмежою хваткою».
Лондонська Financial Times анонсує ймовірне підписання в четвер у Давосі (Швейцарія), де проходять щорічні збори Всесвітнього економічного форуму, масштабної, понад 10-мільярдної в доларах США, угоди між Україною і світовою енергетичною потугою Royal Dutch Shell щодо видобування і переробки природного сланцевого газу. Газета називає очікувану угоду «найбільшою інвестицією сьогодення у розробку видобування «нетрадиційного» газу в Європі». Видання цитує міністра енергетики України Едуарда Ставицького, який вів переговори з Royal Dutch Shell і каже про очікування в Києві щонайменше 10 мільярдів іноземних інвестицій від цієї угоди. Представники Royal Dutch Shell відмовилися коментувати угоду перед підписанням, але підтвердили її затвердження в українському уряді. «Наступний крок – це підписання угоди відповідними сторонами», – заявили в компанії. Газета з Лондона також зазначила: «Угода, яка буде підписана в Давосі Президентом Віктором Януковичем і Петером Фозером, керівником Royal Dutch Shell, може стати, безумовно, найбільшою атакою іноземних інвесторів на колишню радянську республіку. Це потенційно великий крок у скороченні залежності України від постачання дороговартісного російського газу з «Газпрому», коли Київ є найбільшим клієнтом російського газового монополіста». Хорхе Зукоскі, президент Американської торгової палати в Києві, назвав цю угоду «зміною парадигми для України, головним кроком до енергетичної незалежності». Лондонське видання також зауважує, що деякі з опозиційних в парламенті України партій виступають проти «екологічних ризиків із видобуванням сланцевого газу в Україні», але «Янукович, як виглядає, має достатню підтримку в уряді та парламенті, щоб настирливо просунутися». Хоча і ослаблення енергетичної залежності від Росії, і зниження ціни на російський газ є однаково спокусливими для України», – зауважує лондонська газета. Тут також зазначено, що за оцінками, «Україна має треті за масштабами у Європі запаси сланцевого газу».
Австрійська Die Presse попереджає, що «Росія шукає власне місце у світі», що означає претензії Москви на статус великої держави в умовах все більшого хаосу в світі. Про нібито «зненацька пробудження Росії як важливого гравця на світовій сцені» заявив у Відні редактор прокремлівського видання «Росія в глобальній політиці» і радник Кремля Федір Лук’янов, котрий виступив у академії Міністерства оброни Австрії. Лук’янов наголосив тут, що «війна в Грузії 2008 року і гучне «Ні!» вступові України в НАТО» означають, що Москва «провела свої червоні лінії». Лук’янов також заявив, що Росія «не бажає бути «ніякою великою Польщею», як цього бажав би Захід, а шукає власне місце у світі та розробляє свої власні вартості».
Оглядач лондонської Financial Times Ніл Баклі вважає, що «ситуація нині змінилася, коли Київ постав перед реальним зовнішньополітичним вибором між двома конкретними пропозиціями, які виглядають взаємовиключними». Оглядач вважає, що для України є один можливий варіант у виборі між європейськими обіймами та ведмежою хваткою Росії – «зробити крок вперед і підписати угоду з ЄС». Але, на думку Баклі, «малоймовірно», що всі 27 держав ЄС ратифікують її, «поки Юлія Тимошенко залишається за ґратами».
Лондонська Financial Times анонсує ймовірне підписання в четвер у Давосі (Швейцарія), де проходять щорічні збори Всесвітнього економічного форуму, масштабної, понад 10-мільярдної в доларах США, угоди між Україною і світовою енергетичною потугою Royal Dutch Shell щодо видобування і переробки природного сланцевого газу. Газета називає очікувану угоду «найбільшою інвестицією сьогодення у розробку видобування «нетрадиційного» газу в Європі». Видання цитує міністра енергетики України Едуарда Ставицького, який вів переговори з Royal Dutch Shell і каже про очікування в Києві щонайменше 10 мільярдів іноземних інвестицій від цієї угоди. Представники Royal Dutch Shell відмовилися коментувати угоду перед підписанням, але підтвердили її затвердження в українському уряді. «Наступний крок – це підписання угоди відповідними сторонами», – заявили в компанії. Газета з Лондона також зазначила: «Угода, яка буде підписана в Давосі Президентом Віктором Януковичем і Петером Фозером, керівником Royal Dutch Shell, може стати, безумовно, найбільшою атакою іноземних інвесторів на колишню радянську республіку. Це потенційно великий крок у скороченні залежності України від постачання дороговартісного російського газу з «Газпрому», коли Київ є найбільшим клієнтом російського газового монополіста». Хорхе Зукоскі, президент Американської торгової палати в Києві, назвав цю угоду «зміною парадигми для України, головним кроком до енергетичної незалежності». Лондонське видання також зауважує, що деякі з опозиційних в парламенті України партій виступають проти «екологічних ризиків із видобуванням сланцевого газу в Україні», але «Янукович, як виглядає, має достатню підтримку в уряді та парламенті, щоб настирливо просунутися». Хоча і ослаблення енергетичної залежності від Росії, і зниження ціни на російський газ є однаково спокусливими для України», – зауважує лондонська газета. Тут також зазначено, що за оцінками, «Україна має треті за масштабами у Європі запаси сланцевого газу».
Австрійська Die Presse попереджає, що «Росія шукає власне місце у світі», що означає претензії Москви на статус великої держави в умовах все більшого хаосу в світі. Про нібито «зненацька пробудження Росії як важливого гравця на світовій сцені» заявив у Відні редактор прокремлівського видання «Росія в глобальній політиці» і радник Кремля Федір Лук’янов, котрий виступив у академії Міністерства оброни Австрії. Лук’янов наголосив тут, що «війна в Грузії 2008 року і гучне «Ні!» вступові України в НАТО» означають, що Москва «провела свої червоні лінії». Лук’янов також заявив, що Росія «не бажає бути «ніякою великою Польщею», як цього бажав би Захід, а шукає власне місце у світі та розробляє свої власні вартості».
Оглядач лондонської Financial Times Ніл Баклі вважає, що «ситуація нині змінилася, коли Київ постав перед реальним зовнішньополітичним вибором між двома конкретними пропозиціями, які виглядають взаємовиключними». Оглядач вважає, що для України є один можливий варіант у виборі між європейськими обіймами та ведмежою хваткою Росії – «зробити крок вперед і підписати угоду з ЄС». Але, на думку Баклі, «малоймовірно», що всі 27 держав ЄС ратифікують її, «поки Юлія Тимошенко залишається за ґратами».
