Белград – У Сербії розпочалися урочистості з приводу 1700-ліття Міланського едикту. Римський імператор Костянтин Великий разом зі своїм тодішнім співволодарем Ліцінієм 313 року дав свободу християнам. Цей ювілей відзначатимуть і в Римі, Мілані, Єрусалимі, а також у Великій Британії, Франції та Туреччині – в місцевостях, пов’язаних із воєнною та політичною кар’єрою першого імператора, котрий став християнином.
Костянтин та його мати Олена народилися на території нинішньої Сербії. Урочистості в Сербії триватимуть до кінця року. Розпочалися вони в місті Ніші, неподалік котрого в третьому й четвертому столітті стояв царський палац. Саме там народився майбутній імператор. На той час на Балканах не було слов’ян. Серби й хорвати прибули в ці краї в VII столітті, християнську віру прийняли під кінець першого тисячоліття. Серби згодом стали православними, хорвати – католиками.
Ювілейні святкування разом організують держава й Сербська православна церква, за участю представників інших християнських конфесій. Хоча йдеться про подію, котра не належить до сербської історії, ювілей святкують з метою продемонструвати, що Сербія належить до сучасної європейської цивілізації і сприймає європейські й християнські цінності.
Президент Томислав Николич на відкритті урочистості в Ніші зазначив: «Громадяни Сербії мають Конституцією та гарантовану законами свободу віросповідання, або, як цар Костянтин зазначив у Міланському едикті, мають право сповідати й вірити без заборон. Міланський едикт для нас є філософією життя».
Дві легені християнства – візантійська та латинська
Патріарх Сербської православної церкви Іриней говорив переважно про церковний аспект річниці. Він наголосив: «Урочисте святкування цього ювілею дає нам поштовх для ще послідовнішого свідчення Господа Христа, щоб таким чином і інші, котрі бачать наші добрі діла, прославляли нашого Отця на небесах».
Апостольський нунцій у Сербії, архієпископ Орландо Антоніні говорив про екуменічний аспект ювілею і зауважив, що саме в цьому регіоні можна разом бачити дві легені, якими «дихає» християнська церква, – візантійську й латинську.
Імператор Костянтин охрестився перед самою смертю. Святим його вважають тільки східні, православні церкви. Великий ювілей відзначатимуть усі, оскільки Міланський едикт драматично змінив не лише релігійну, а й політичну та цивілізаційну картину Європи, Близького Сходу й південної Африки в першій половині четвертого століття, ставши підвалиною нової епохи.
Сербський міністр культури Братислав Петкович дивиться на ювілей ще й з практичного боку. «Це великий шанс для Сербії з усіх точок зору – від культурної до туристичної. Це шанс, щоб ми показали світові все, що маємо», – сказав Петкович.
У рамках ювілейного року у Сербії влаштовують наукові конференції, туристичні поїздки римськими шляхами, концерти, театральні й художні виставки.
Костянтин та його мати Олена народилися на території нинішньої Сербії. Урочистості в Сербії триватимуть до кінця року. Розпочалися вони в місті Ніші, неподалік котрого в третьому й четвертому столітті стояв царський палац. Саме там народився майбутній імператор. На той час на Балканах не було слов’ян. Серби й хорвати прибули в ці краї в VII столітті, християнську віру прийняли під кінець першого тисячоліття. Серби згодом стали православними, хорвати – католиками.
Ювілейні святкування разом організують держава й Сербська православна церква, за участю представників інших християнських конфесій. Хоча йдеться про подію, котра не належить до сербської історії, ювілей святкують з метою продемонструвати, що Сербія належить до сучасної європейської цивілізації і сприймає європейські й християнські цінності.
Президент Томислав Николич на відкритті урочистості в Ніші зазначив: «Громадяни Сербії мають Конституцією та гарантовану законами свободу віросповідання, або, як цар Костянтин зазначив у Міланському едикті, мають право сповідати й вірити без заборон. Міланський едикт для нас є філософією життя».
Дві легені християнства – візантійська та латинська
Патріарх Сербської православної церкви Іриней говорив переважно про церковний аспект річниці. Він наголосив: «Урочисте святкування цього ювілею дає нам поштовх для ще послідовнішого свідчення Господа Христа, щоб таким чином і інші, котрі бачать наші добрі діла, прославляли нашого Отця на небесах».
Апостольський нунцій у Сербії, архієпископ Орландо Антоніні говорив про екуменічний аспект ювілею і зауважив, що саме в цьому регіоні можна разом бачити дві легені, якими «дихає» християнська церква, – візантійську й латинську.
Імператор Костянтин охрестився перед самою смертю. Святим його вважають тільки східні, православні церкви. Великий ювілей відзначатимуть усі, оскільки Міланський едикт драматично змінив не лише релігійну, а й політичну та цивілізаційну картину Європи, Близького Сходу й південної Африки в першій половині четвертого століття, ставши підвалиною нової епохи.
Сербський міністр культури Братислав Петкович дивиться на ювілей ще й з практичного боку. «Це великий шанс для Сербії з усіх точок зору – від культурної до туристичної. Це шанс, щоб ми показали світові все, що маємо», – сказав Петкович.
У рамках ювілейного року у Сербії влаштовують наукові конференції, туристичні поїздки римськими шляхами, концерти, театральні й художні виставки.
