У Дніпропетровську, в музеї «Літературне Придніпров’я», розгорнули міні-виставку, присвячену українському поетові та правозахиснику, представникові руху шестидесятників Василю Стусові, повідомили сьогодні Радіо Свобода в літературному музеї.
За даними організаторів, на виставці представлені три світлини Василя Стуса з архіву його студентського товариша, пізніше дніпропетровського поета Володимира Міщенка (1937–2008). Упродовж п’яти років (1954–1959) вони навчалися в одній групі Сталінського педінституту (зараз Донецький університет), разом відвідували інститутську літстудію, на канікулах вирушали у діалектологічні експедиції у села біля Савур-Могили.
За словами музейних працівників, після закінчення інституту Василь Стус і Володимир Міщенко, які на той час уже вчителювали: один у Горлівці, інший у Дмитрівці – входили до творчого об’єднання «Обрій», що було по суті в Донецьку спілкою письменників, альтернативною офіційній.
Міщенко продовжував спілкуватися зі Стусом і в роки переслідувань останнього, коли той не міг друкуватись.
«На літературній сторінці Сіверськодонецької міської газети, куди Міщенко влаштувався працювати редактором після його звільнення з видавництва «Донбас», він видрукував вірші свого товариша «Сонет з веслами» і «В розкриллі». Публікація ще одного Стусового вірша «Тиша» стала своєрідним дружнім привітанням Стусові з його тридцятиліттям», – розказують дослідники.
На початку 1970-х років, під час процесу над Василем Стусом, Володимир Міщенко переїхав до Дніпропетровська і вів листування з ув’язненим товаришем. Щоправда, тих листів він нікому не показував.
Як зазначають дослідники дисиденства, на Дніпропетровщині публікації творів Василя Стуса стали з’являтися лише у кінці 1980-х років, коли у Дніпропетровськ після свого другого ув’язнення повернувся побратим Стуса, поет та правозахисник Іван Сокульський. Він став засновником і головним редактором громадсько-політичного і літературно-мистецького альманаху «Пороги», де активно друкував твори Василя Стуса та матеріали про нього.
На виставці в літературному музеї наразі демонструють унікальні примірники «Порогів» із віршами Стуса: кожен екземпляр – ручної роботи.
За даними організаторів, на виставці представлені три світлини Василя Стуса з архіву його студентського товариша, пізніше дніпропетровського поета Володимира Міщенка (1937–2008). Упродовж п’яти років (1954–1959) вони навчалися в одній групі Сталінського педінституту (зараз Донецький університет), разом відвідували інститутську літстудію, на канікулах вирушали у діалектологічні експедиції у села біля Савур-Могили.
За словами музейних працівників, після закінчення інституту Василь Стус і Володимир Міщенко, які на той час уже вчителювали: один у Горлівці, інший у Дмитрівці – входили до творчого об’єднання «Обрій», що було по суті в Донецьку спілкою письменників, альтернативною офіційній.
Міщенко продовжував спілкуватися зі Стусом і в роки переслідувань останнього, коли той не міг друкуватись.
«На літературній сторінці Сіверськодонецької міської газети, куди Міщенко влаштувався працювати редактором після його звільнення з видавництва «Донбас», він видрукував вірші свого товариша «Сонет з веслами» і «В розкриллі». Публікація ще одного Стусового вірша «Тиша» стала своєрідним дружнім привітанням Стусові з його тридцятиліттям», – розказують дослідники.
На початку 1970-х років, під час процесу над Василем Стусом, Володимир Міщенко переїхав до Дніпропетровська і вів листування з ув’язненим товаришем. Щоправда, тих листів він нікому не показував.
Як зазначають дослідники дисиденства, на Дніпропетровщині публікації творів Василя Стуса стали з’являтися лише у кінці 1980-х років, коли у Дніпропетровськ після свого другого ув’язнення повернувся побратим Стуса, поет та правозахисник Іван Сокульський. Він став засновником і головним редактором громадсько-політичного і літературно-мистецького альманаху «Пороги», де активно друкував твори Василя Стуса та матеріали про нього.
На виставці в літературному музеї наразі демонструють унікальні примірники «Порогів» із віршами Стуса: кожен екземпляр – ручної роботи.
