Варшава – Польські установи, при яких діють так звані «вікна життя», стривожені намірами захисників прав дитини з Організації Об’єднаних Націй заборонити діяльність цих пунктів. У Польщі діє 50 «вікон життя». Це належно обладнані місця, де матері можуть анонімно залишати небажаних новонароджених дітей. За останні шість років у таких пунктах знайшли понад півсотні малюків. Організації, які утримують «вікна життя», твердять, що таким чином вони рятують життя приречених на смерть немовлят. Натомість Комітет з прав дитини ООН вважає, що «вікна життя» кривдять дітей. Мовляв, залишена дитина ніколи не знатиме своїх справжніх батьків.
У «вікно життя», що діє при одному з вроцлавських монастирів, новонародженого хлопчика підкинули в новорічну ніч. Почувши сигнал електричного дзвінка, черниці знайшли у спеціально обладнаному вікні чотириденне немовлятко. У сповитку була записка: «Самотня мати».
Сестра Єва, яка опікується «вікном життя», схвильована подією. «У вроцлавському вікні життя це вже п’ята дитинка, – розповідає вона. – Починаючи з 2006 року, коли у Кракові відкрили перше в Польщі «Вікно життя», таких дітей по цілій країні вже понад 50. Я бачу особливий символізм у тому, що саме в цей святковий різдвяний період у польських вікнах життя знайшли чотирьох дітей».
Залишила – не вбила, отже карати не потрібно
Польські вікна життя здебільшого діють при католицьких монастирях, а також при благодійній церковній організації «Карітас». Ці пункти влаштовані у таких місцях, де немовля можна залишити непомітно. Клямка, якою відчиняється рятівне для дитини віконце, розташована знадвору.
Згідно з польським законодавством, жінка, яка залишає свою дитину у «вікні життя», не переслідується правоохоронними органами. Мовляв, вона залишила дитинча у безпечному місці, не наразила його життя на хворобу чи смерть. Тому, каже закон, така особа не повинна відповідати за свій вчинок так, як це буває тоді, коли небажана дитина опиняється на смітнику.
Процедура всиновлення дитини, залишеної у «вікні життя», набагато швидша, ніж в інших випадках.
Право знати батьків важливе, та право на життя є важливішим – «Карітас»
Протилежної думки дотримуються в Комітеті з прав дитини ООН. Там вважають, що підкинута у віконце дитина фактично позбавлена права дізнатися у майбутньому про те, хто вона, хто її народив. Тому комітет ООН збирається запропонувати державам Європейського Союзу заборонити діяльність «вікон життя». Коли інформація про таку ініціативу дійшла до Польщі, в країні закипіли пристрасті.
Директор польського «Карітасу» Маріан Субоч заявив, що найголовніше право дитини – це право на життя, тож «вікон життя» не можна закривати. Сестра Самуела з Ґданського «Будинку самотньої матері», де також є «вікно житя» вважає, що такий пункт – це альтернатива смерті. «Якби таких «вікон життя» не було, то може трапитися, що таку дитину викинуть на якийсь смітник або ж у якесь інше жахливе місце, де немовля буде знищене, вбите», – наголошує черниця.
Ініціативу комітету ООН підтримали польські ліві середовища. Натомість католицькі організації Польщі провели низку заходів, спрямованих на захист «вікон життя». Вони закликають Європейський Союз не погоджуватися на пропозицію захисників прав дитини з ООН.
У «вікно життя», що діє при одному з вроцлавських монастирів, новонародженого хлопчика підкинули в новорічну ніч. Почувши сигнал електричного дзвінка, черниці знайшли у спеціально обладнаному вікні чотириденне немовлятко. У сповитку була записка: «Самотня мати».
Сестра Єва, яка опікується «вікном життя», схвильована подією. «У вроцлавському вікні життя це вже п’ята дитинка, – розповідає вона. – Починаючи з 2006 року, коли у Кракові відкрили перше в Польщі «Вікно життя», таких дітей по цілій країні вже понад 50. Я бачу особливий символізм у тому, що саме в цей святковий різдвяний період у польських вікнах життя знайшли чотирьох дітей».
Залишила – не вбила, отже карати не потрібно
Польські вікна життя здебільшого діють при католицьких монастирях, а також при благодійній церковній організації «Карітас». Ці пункти влаштовані у таких місцях, де немовля можна залишити непомітно. Клямка, якою відчиняється рятівне для дитини віконце, розташована знадвору.
Згідно з польським законодавством, жінка, яка залишає свою дитину у «вікні життя», не переслідується правоохоронними органами. Мовляв, вона залишила дитинча у безпечному місці, не наразила його життя на хворобу чи смерть. Тому, каже закон, така особа не повинна відповідати за свій вчинок так, як це буває тоді, коли небажана дитина опиняється на смітнику.
Процедура всиновлення дитини, залишеної у «вікні життя», набагато швидша, ніж в інших випадках.
Право знати батьків важливе, та право на життя є важливішим – «Карітас»
Протилежної думки дотримуються в Комітеті з прав дитини ООН. Там вважають, що підкинута у віконце дитина фактично позбавлена права дізнатися у майбутньому про те, хто вона, хто її народив. Тому комітет ООН збирається запропонувати державам Європейського Союзу заборонити діяльність «вікон життя». Коли інформація про таку ініціативу дійшла до Польщі, в країні закипіли пристрасті.
Директор польського «Карітасу» Маріан Субоч заявив, що найголовніше право дитини – це право на життя, тож «вікон життя» не можна закривати. Сестра Самуела з Ґданського «Будинку самотньої матері», де також є «вікно житя» вважає, що такий пункт – це альтернатива смерті. «Якби таких «вікон життя» не було, то може трапитися, що таку дитину викинуть на якийсь смітник або ж у якесь інше жахливе місце, де немовля буде знищене, вбите», – наголошує черниця.
Ініціативу комітету ООН підтримали польські ліві середовища. Натомість католицькі організації Польщі провели низку заходів, спрямованих на захист «вікон життя». Вони закликають Європейський Союз не погоджуватися на пропозицію захисників прав дитини з ООН.
