Уго Чавес, президент Венесуели, відомий соціалістичний лідер, перебуває, як повідомляють, на межі смерті після декількох операцій, зроблених у кубинській лікарні. Інформації про фактичний стан Чавеса не подають, але його близький приятель і союзник, болівійський президент Іво Моралес заявив, що стан здоров’я венесуельського лідера «вельми поганий» і що його життя можуть врятувати молитви.
Президент Болівії Іво Моралес змалював ситуацію досить промовисто, але уряд Венесуели й далі тримає у таємниці факти щодо хвороби Уго Чавеса. Можливо, це робиться за давньою традицією соціалістичних режимів, включно з радянським.
У демократичних країнах інформацію не приховують. Останній приклад – хвороба державного секретаря США Гілларі Клінтон.
Про її тромбоз і процес лікування відомо все до подробиць. У четвер, наприклад, газета The New York Times подала навіть схему тромбу у головному мозку пані Клінтон. Це нормально.
Стан здоров’я вождя як державна таємниця
За соціалістичних чи комуністичних режимів, коли вмирає вождь, якому належалося б жити вічно, інформацію подають скупо, мовляв, помер «після тривалої й тяжкої хвороби». Йди, здогадуйся – від якої саме хвороби він помер.
Між тим, відомо, що Чавес переніс чотири операції у гаванській клініці. Перша була влітку 2011 року. Оперували на Кубі, бо Чавес – близький приятель Фіделя Кастро.
Були повідомлення, що в Чавеса кубинські лікарі видалили ракову пухлину, але де і як – невідомо.
«Уряд не повинен приховувати інформацію, яку мусить оприлюднити, – вимагає Рамон Авеледо, лідер венесуельської опозиції, керівник коаліції «Демократичне єднання». – Віце-президент сам сказав, що зобов’язується казати правду, якою б вона не була. Отож, він повинен подати правду про стан здоров’я президента, бо від цього залежить безпека й певність, що їх країна потребує».
Принагідно варто нагадати, що Чавес був генералом у венесуельській армії. 1999 року він захопив владу наслідком військового перевороту. Режим встановив на кшталт кубинського.
Чавес проголосив соціалістичний курс, націоналізував нафтову промисловість, але населення животіє у злиднях попри нафтове багатство країни.
Правління Чавеса, яке явно добігає кінця, жодним чином не поліпшило життя народу, після нього людям залишаються самі лише прогресивні гасла.
Президент Болівії Іво Моралес змалював ситуацію досить промовисто, але уряд Венесуели й далі тримає у таємниці факти щодо хвороби Уго Чавеса. Можливо, це робиться за давньою традицією соціалістичних режимів, включно з радянським.
У демократичних країнах інформацію не приховують. Останній приклад – хвороба державного секретаря США Гілларі Клінтон.
Про її тромбоз і процес лікування відомо все до подробиць. У четвер, наприклад, газета The New York Times подала навіть схему тромбу у головному мозку пані Клінтон. Це нормально.
Стан здоров’я вождя як державна таємниця
За соціалістичних чи комуністичних режимів, коли вмирає вождь, якому належалося б жити вічно, інформацію подають скупо, мовляв, помер «після тривалої й тяжкої хвороби». Йди, здогадуйся – від якої саме хвороби він помер.
Між тим, відомо, що Чавес переніс чотири операції у гаванській клініці. Перша була влітку 2011 року. Оперували на Кубі, бо Чавес – близький приятель Фіделя Кастро.
Були повідомлення, що в Чавеса кубинські лікарі видалили ракову пухлину, але де і як – невідомо.
«Уряд не повинен приховувати інформацію, яку мусить оприлюднити, – вимагає Рамон Авеледо, лідер венесуельської опозиції, керівник коаліції «Демократичне єднання». – Віце-президент сам сказав, що зобов’язується казати правду, якою б вона не була. Отож, він повинен подати правду про стан здоров’я президента, бо від цього залежить безпека й певність, що їх країна потребує».
Принагідно варто нагадати, що Чавес був генералом у венесуельській армії. 1999 року він захопив владу наслідком військового перевороту. Режим встановив на кшталт кубинського.
Чавес проголосив соціалістичний курс, націоналізував нафтову промисловість, але населення животіє у злиднях попри нафтове багатство країни.
Правління Чавеса, яке явно добігає кінця, жодним чином не поліпшило життя народу, після нього людям залишаються самі лише прогресивні гасла.
