Донецьк – У Донецьк під Новий рік дійшла європейська мода на речі, зроблені вручну. Так званий хенд-мейд, який виставили на різдвяному ярмарку, продавався досить жваво. Однак, чи мають дизайнери аналогічний попит на свою продукцію у несвятковий сезон? І чи можливо такою творчістю заробити собі на життя в шахтарській столиці?
Якщо казати про моду на одяг, аксесуари та подарунки, то в Донецьку завжди у пошані були так звані «фірмові» речі перших європейських брендів із дорогих бутіків. Однак останнім часом ситуація почала змінюватися.
Переважно молоді люди стали обирати речі, які роблять своїми руками та в ексклюзивному єдиному варіанті місцеві кравці й дизайнери. Але якщо зробити свій стиль неповторним можна й завдяки одній-двом авторським речам, то з подарунками на свята важче.
Ольга Єфімова розповідала, чому на Новий рік дарує матері шарф від молодої донецької майстрині Юлії Льовочкіної.
«В її роботах відчувається якийсь стиль. Я купила шарф мамі – подарунок на Новий рік. Мені він сподобався, бо був одночасно теплий, але не щільний, він таким сніговим покривалом лягав», – каже вона.
«Я думаю, це не набагато дорожче, ніж шарфи, які можна купити в магазині брендів так званого першого класу. Але при цьому це ексклюзив та унікальна річ, якої не буде ні в кого іншого. До того ж, вона зроблена людиною, яка позитивно дивиться на світ», – додає донеччанка Ольга Єфімова.
Хоббі, яке приносить гроші
Сама дизайнерка Юлія Льовочкіна працює хатньою робітницею, хоч за фахом психолог. А те, чим вона займається у вільний час, – просто її хобі, яке іноді приносить гроші.
Про технологію своєї творчості майстриня розповіла: «Це достатньо давній промисел. Береться непрядена овеча вовна, розкладається тоненькими прядками залежно від виробу. Далі вона змочується мильною теплою водою, і починається процес такого собі тертя. Потроху, вовна має властивість сідати. З цього виходять різні красиві речі. Є ще один спосіб валяння – за допомогою голки».
«Ідеї приходять в різний час від різних речей, а сам процес достатньо важкий. Маленька квіточка – це два-три дні. Шарф можна зробити за день. Із сукнями ще важче», – розповідає майстриня.
Юлія займається цим вже майже п’ять років. Як не дивно, популярніша вона в американських споживачів, адже вироби реалізує через англомовний інтернет-магазин. Американці, за її словами, готові платити нормальні гроші за натуральний продукт із недешевих матеріалів, зроблений вручну та з любов’ю.
У той же час у Донецьку дизайнерка має проблеми з продажами. Здебільшого, її підтримують подруги та родички. А от у звичайних роздрібних крамничках одяг та вироби хенд-мейд залежуються через досить високу ціну.
Якщо казати про моду на одяг, аксесуари та подарунки, то в Донецьку завжди у пошані були так звані «фірмові» речі перших європейських брендів із дорогих бутіків. Однак останнім часом ситуація почала змінюватися.
Переважно молоді люди стали обирати речі, які роблять своїми руками та в ексклюзивному єдиному варіанті місцеві кравці й дизайнери. Але якщо зробити свій стиль неповторним можна й завдяки одній-двом авторським речам, то з подарунками на свята важче.
Ольга Єфімова розповідала, чому на Новий рік дарує матері шарф від молодої донецької майстрині Юлії Льовочкіної.
«В її роботах відчувається якийсь стиль. Я купила шарф мамі – подарунок на Новий рік. Мені він сподобався, бо був одночасно теплий, але не щільний, він таким сніговим покривалом лягав», – каже вона.
«Я думаю, це не набагато дорожче, ніж шарфи, які можна купити в магазині брендів так званого першого класу. Але при цьому це ексклюзив та унікальна річ, якої не буде ні в кого іншого. До того ж, вона зроблена людиною, яка позитивно дивиться на світ», – додає донеччанка Ольга Єфімова.
Хоббі, яке приносить гроші
Сама дизайнерка Юлія Льовочкіна працює хатньою робітницею, хоч за фахом психолог. А те, чим вона займається у вільний час, – просто її хобі, яке іноді приносить гроші.
Про технологію своєї творчості майстриня розповіла: «Це достатньо давній промисел. Береться непрядена овеча вовна, розкладається тоненькими прядками залежно від виробу. Далі вона змочується мильною теплою водою, і починається процес такого собі тертя. Потроху, вовна має властивість сідати. З цього виходять різні красиві речі. Є ще один спосіб валяння – за допомогою голки».
«Ідеї приходять в різний час від різних речей, а сам процес достатньо важкий. Маленька квіточка – це два-три дні. Шарф можна зробити за день. Із сукнями ще важче», – розповідає майстриня.
Юлія займається цим вже майже п’ять років. Як не дивно, популярніша вона в американських споживачів, адже вироби реалізує через англомовний інтернет-магазин. Американці, за її словами, готові платити нормальні гроші за натуральний продукт із недешевих матеріалів, зроблений вручну та з любов’ю.
У той же час у Донецьку дизайнерка має проблеми з продажами. Здебільшого, її підтримують подруги та родички. А от у звичайних роздрібних крамничках одяг та вироби хенд-мейд залежуються через досить високу ціну.