Давнє намагання європейців якнайточніше узгодити календар із рухом Землі довкола Сонця означало низку календарних реформ. Оскільки це також накладалося на церковну та міждержавну політику, то процес ніколи не був простим. Як наслідок – Україна, наприклад, живе відразу за двома календарями: у повсякденному житті це Григоріанський календар, як і в більшості країн світу, а в церковному житті українські християни переважно зберегли вірність старішому Юліанському календарю.
Про день народження Ісуса Христа більшість українців та інші європейські християн мають дуже чітке уявлення. У цей день має іскритися сніг, в небі сяяти зорі, і мають лунати зимові колядки.
«Нині українці йдуть його вітати», – співають Скрябін, Тарас Чубай і друзі у своїй інтерпретації колядки «Нині рождество»…
Якою є справжня дата народження Ісуса Христа?
Той день, чи радше, ніч для українців випадає з шостого на сьоме січня. Але для християн у західному світі той самий день народження Ісуса Христа у календарі позначений приблизно двома тижнями раніше – 25 грудня. Хто має рацію? Чий день святкування ближчий до справжньої дати події, що сталася понад дві тисячі років тому?
«Мері, або ж Марія, народила хлопчика на день Різдва», – проголошує не менш відома англомовна пісня.
Теологи і дослідники біблійної історії можуть розчарувати традиціоналістів. Багато фахівців доходять висновку, що Ісус Христос не міг народитися ані на початку січня, ані наприкінці грудня, бо, наприклад, глибокої зими у Палестині досить-таки холодно і пастухи не могли ночувати з отарами на пасовищах, як про це розповідається у Біблії.
Суперечки про те, якою саме є справжня дата народження Ісуса, можна залишити прискіпливим дослідникам історії та релігії, бо насправді цей день має насамперед символічне значення і традиційну цінність.
Різдво західні християни святкують 25 грудня, а східні – 7 січня
Проте знову і знову виникає запитання: чому християнські церкви розходяться у святкуваннях цього символічного дня, поділивши його на два: 25 грудня для західних християн і 7 січня для східних?
Більшість українських християнських церков дотримуються так званого старого – юліанського, чи, як ще кажуть, православного календаря, який насправді також є римським, бо названий на честь римського імператора Юлія Цезаря.
Астрономи Римської імперії у 45 році до Христової ери запровадили 365 днів у році і високосний рік, щоб помістити додаткові години, що накопичувалися за кожні чотири роки. Але вони трошки помилилися з підрахунками, і помилка майже кожного століття зміщувала дати у календарному році у порівнянні з астрономічним роком.
Удосконалив юліанський календар Папа Римський Григорій Тринадцятий 1582 року. Поступово, упродовж кількох сотень років, на цей оновлений календар, що його назвали григоріанським, перейшли спочатку католицькі країни західного християнського світу, а згодом і майже всі держави світу.
Із багатьма винятками, звичайно ж. Навіть у Британії, яка перейшла на григоріанський календар ще у 18-му сторіччі, досі є місцевість, де святкують Новий рік «за старим стилем» – 13 січня. У репортажі британського телебачення про це валлійське село пролунало таке пояснення традиції: «Це сталося дуже давно, в 1752-му, коли Папа Григорій вирішив забрати 11 днів з середини вересня і змінити календар на Григоріанський. Людям у долині Ґван це не сподобалося. Вони вирішили і далі святкувати Новий рік 13 січня, і відтоді так і збереглося».
Українці ще довго можуть користуватися двома календарями?
Традиційні християнські церкви в Україні – і православні, і греко-католицька – досі дотримуються юліанського календаря, але про можливість переходу на григоріанський говорять щораз частіше. Адже чимало церков візантійського обряду, зокрема, Елладська (Грецька), таки перейшли на календар, який пракично збігається з григоріанським, так званий новоюліанський календар.
Нові технології зв’язку і сучасний транспорт зробили світ й, зокрема, Європу значно інтегрованішими. Цілком можливо, що питання того, коли українці святкуватимуть Різдво 25 грудня, то лише питання часу.
Але поспішати в питаннях релігії й традицій не прийнято. Українці ще довго можуть користуватися двома календарями: григоріанським – у світському житті і юліанським – у церковному.
Про день народження Ісуса Христа більшість українців та інші європейські християн мають дуже чітке уявлення. У цей день має іскритися сніг, в небі сяяти зорі, і мають лунати зимові колядки.
«Нині українці йдуть його вітати», – співають Скрябін, Тарас Чубай і друзі у своїй інтерпретації колядки «Нині рождество»…
Якою є справжня дата народження Ісуса Христа?
Той день, чи радше, ніч для українців випадає з шостого на сьоме січня. Але для християн у західному світі той самий день народження Ісуса Христа у календарі позначений приблизно двома тижнями раніше – 25 грудня. Хто має рацію? Чий день святкування ближчий до справжньої дати події, що сталася понад дві тисячі років тому?
«Мері, або ж Марія, народила хлопчика на день Різдва», – проголошує не менш відома англомовна пісня.
Теологи і дослідники біблійної історії можуть розчарувати традиціоналістів. Багато фахівців доходять висновку, що Ісус Христос не міг народитися ані на початку січня, ані наприкінці грудня, бо, наприклад, глибокої зими у Палестині досить-таки холодно і пастухи не могли ночувати з отарами на пасовищах, як про це розповідається у Біблії.
Суперечки про те, якою саме є справжня дата народження Ісуса, можна залишити прискіпливим дослідникам історії та релігії, бо насправді цей день має насамперед символічне значення і традиційну цінність.
Різдво західні християни святкують 25 грудня, а східні – 7 січня
Проте знову і знову виникає запитання: чому християнські церкви розходяться у святкуваннях цього символічного дня, поділивши його на два: 25 грудня для західних християн і 7 січня для східних?
Більшість українських християнських церков дотримуються так званого старого – юліанського, чи, як ще кажуть, православного календаря, який насправді також є римським, бо названий на честь римського імператора Юлія Цезаря.
Астрономи Римської імперії у 45 році до Христової ери запровадили 365 днів у році і високосний рік, щоб помістити додаткові години, що накопичувалися за кожні чотири роки. Але вони трошки помилилися з підрахунками, і помилка майже кожного століття зміщувала дати у календарному році у порівнянні з астрономічним роком.
Удосконалив юліанський календар Папа Римський Григорій Тринадцятий 1582 року. Поступово, упродовж кількох сотень років, на цей оновлений календар, що його назвали григоріанським, перейшли спочатку католицькі країни західного християнського світу, а згодом і майже всі держави світу.
Із багатьма винятками, звичайно ж. Навіть у Британії, яка перейшла на григоріанський календар ще у 18-му сторіччі, досі є місцевість, де святкують Новий рік «за старим стилем» – 13 січня. У репортажі британського телебачення про це валлійське село пролунало таке пояснення традиції: «Це сталося дуже давно, в 1752-му, коли Папа Григорій вирішив забрати 11 днів з середини вересня і змінити календар на Григоріанський. Людям у долині Ґван це не сподобалося. Вони вирішили і далі святкувати Новий рік 13 січня, і відтоді так і збереглося».
Українці ще довго можуть користуватися двома календарями?
Традиційні християнські церкви в Україні – і православні, і греко-католицька – досі дотримуються юліанського календаря, але про можливість переходу на григоріанський говорять щораз частіше. Адже чимало церков візантійського обряду, зокрема, Елладська (Грецька), таки перейшли на календар, який пракично збігається з григоріанським, так званий новоюліанський календар.
Нові технології зв’язку і сучасний транспорт зробили світ й, зокрема, Європу значно інтегрованішими. Цілком можливо, що питання того, коли українці святкуватимуть Різдво 25 грудня, то лише питання часу.
Але поспішати в питаннях релігії й традицій не прийнято. Українці ще довго можуть користуватися двома календарями: григоріанським – у світському житті і юліанським – у церковному.
