Доступність посилання

ТОП новини

«Кінець тепла» настає через зношені мережі?


«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.

Київ – В найбільших українських містах припиняють теплопостачання під час морозів, щоб полагодити тепломережі. У багатьох маленьких населених пунктах їх демонтують. Чиновники запевняють, що вирішують проблеми, незважаючи на брак коштів. Проте експерти кажуть, що гроші на реконструкцію є і що тепломережі навмисне доводять до банкрутства, щоб продати.

484 будинки у Шевченківському районі Києва майже добу залишалися без тепла у 15-градусний мороз. Це сталося 20-21 грудня через ремонт магістральної тепломережі на вулиці Димитрівській. Мешканців попередили, що вони мають терпіти холод у квартирах. Вони рятувалися, як уміли. Як це було, Радіо Свобода розповів Віктор, мешканець Шевченківського району столиці.
Приходиш з роботи втомолений, а вдома холод, і гарячої води немає

«Я встиг умитися й піти на роботу. Коли повернувся, було дуже холодно, а скрізь висіли оці папірці з попередженнями, що тепла не буде. Грілися електрообігрівачами. Але до ранку все одно було дуже холодно. І навіть коли ввімкнули опалення, квартира повільно прогрівалася. Уявіть, приходиш з роботи втомолений, а вдома холод і гарячої води немає. Було дуже неприємно», – згадує киянин.

ПАТ «Київенерго», яке забезпечує столицю теплом, повідомляє, що ремонт був проведений за день, а не за два, як планувалося. І так само швидко реагуватимуть на подібні ситуації в майбутньому, наголосила у коментарі Радіо Свобода начальник відділу зовнішньої комунікації «Київенерго» Лілія Клочко.

«Фахівці «Київенерго» відновили теплопостачання всіх будинків Шевченківського району до 3 години ранку 21 грудня – оперативно і злагоджено, раніше ніж це було заплановано, – каже вона. – Аварійна бригада виконала довгострокові ремонтні роботи (тобто, ця ділянка мереж ремонту в найближчі роки не потребуватиме). Основні ремонтні роботи тривали всього чотири години. Відімкнення, звичайно, є, і робота з ремонту тепломереж відбувається оперативно і щодобово».

Труби – на брухт, міста – без води

Подібні проблеми виникли у Харкові – другому за розміром місті України. Через аварію на водогоні місто серед зими обходиться без гарячої води. Коли її ввімкнуть, невідомо.

Харків’янин Петро каже, що проблему можна було попередити.
Відсутність гарячої вроди – це закономірний результат діяльності нашої влади

«Відсутність гарячої вроди – це закономірний результат діяльності нашої влади. На водогоні відбулася аварія. Однак 4 роки тому, перед виборами, була демонтована дублююча лінія. Її здали на брухт, – розповів харків’янин. – Якби вона залишилася, то під час аварії водогін працював би, була б гаряча вода і проблеми не було б. Холодна вода залишається. Гріють її хто як може: хто на газовій плиті, хто на електричній».

У невеликих українських містах через аварійний стан тепломереж їх просто демонтували. І якщо в Ужгороді, Мукачеві, Коростені, Приазовському це відбулося без великих ускладнень (люди встановили індивідуальні котли, а найбіднішим влада допомогла), то, наприклад, у місті Овручі ще близько 300 квартир залишаються без опалення. Такі підрахунки навів Радіо Свобода місцевий житель, громадський активіст Сергій Корнійчук. Загалом, за повідомленням Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, в Україні близько 4 мільйонів українців перейшли на індивідуальне опалення. Тепломережі в їхніх містах або ж у районах міст демонтовані.

Для кого «дешевшають» київські тепломережі?

Майже дві третини тепломереж Києва є зношеними і потребують заміни, таких висновків дійшла компанія «ECHI» (Німеччина), яка виконала технічний аудит столичних теплових мереж на замовлення ПАТ «Київенерго». В інших містах частка аварійних систем теплопостачання ще більша. Причина – тепломережі будувалися ще в радянські часи, пояснив Радіо Свобода міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк.

«Держава Україна розуміє, що люди тут ні до чого, люди не винні, що такі мережі і що ми не вкладаємо кошти на оновлення цих мереж», – каже Близнюк.

Загалом в Україні налічується 33 тисячі кілометрів тепломереж. За підрахунками експертів, на їхній ремонт потрібно близько 34 мільярдів доларів – це 272 мільярди гривень. Для порівняння, дохідна частина цьогорічного бюджету склала 370 мільярдів.

Ще минулого року прем’єр Микола Азаров доручив низці міністерств розробити п’ятирічний план переоснащення галузі. Однак меншою частка аварійних труб не стала. Заступник міністра ЖКГ Олександр Аліпов заявив Радіо Свобода, що уряд розглядає механізм державно-приватного партнерства, яке, на його думку, дасть змогу і модернізувати мережі, і знижувати тарифи.

Представники київської влади заявляли раніше, що передача у концесію компанії «Київенерго», мажоритарним акціонером якої є ДТЕК Ріната Ахметова, об’єктів теплоенергетичного комплексу – це єдиний варіант залучення інвестицій на реконструкцію мереж. Проте восени заступник голови КМДА Олександр Мазурчак заявив, що відповідні переговори не ведуться, оскільки «громада міста не готова сприймати таку форму партнерства».

На думку ж директора Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка, тепломережі тримають у злиденному стані навмисне, з метою збагачення певних осіб.
Відбувається боротьба за те, хто отримає мережі у власність. Влада навмисне їх банкрутує
Олександр Сергієнко

«Якби влада мала намір зберегти тепломережі, вона б планомірно вкладала у це кошти. А так відбувається боротьба за те, хто отримає мережі у власність. Влада навмисне їх банкрутує, щоб майбутній власник купив за безцінь. Говорять про передачу труб у концесію. Але її досвід в Україні – це якась концесія навпаки: приватний партнер не вкладає гроші одразу, щоб отримати прибуток потім, а сідає на грошовий потік і викачує кошти», – зазначає Олександр Сергієнко.

Для того, щоб замінити половину тепломереж у Києві, потрібно 3 мільярди гривень, каже Олександр Сергієнко. Для прикладу, як компенсацію різниці у тарифах за минулий рік «Київенерго» отримає 2 мільярди 300 мільйонів гривень.

«Якщо в уряду є кошти, щоб виплатити цю компенсацію, тоді питається, чому в уряду немає коштів, щоб провести термінову необхідну заміну мереж», – риторично запитує експерт.

Утім, на переконання колишнього міністра ЖКГ Олексія Кучеренка, український бюджет не витримає навантаження щодо заміни усіх тепломереж. Також, на його думку, не реальним є капітальний ремонт за рахунок підвищення тарифів. За його словами, проблему можна було вирішити влітку, але це не було зроблено з незрозумілих причин.
Не модернізується інфраструктура, реформа як така не йде
Олексій Кучеренко

«На жаль, я дивлюся на цю зиму: це не 30 градусів морозу, а 15 градусів, і він стає вже аварійним режимом. І я розумію комунальників, які кажуть: якщо при такій температурі тиск ми будемо підвищувати, щоб довести теплоносії до відповідної температури, то мережа може не витримати. І комунальники роблять усе можливе, щоб запобігти цій аварії. Можна закликати перетерпіти, бо, дійсно, може бути гірше. Але, на превеликий жаль, переконаний: якщо ми ці дві доби перетерпимо, то далі буде тільки гірше, бо не модернізується інфраструктура, реформа як така не йде», – зауважує Кучеренко.

Місяць тому Президент Віктор Янукович підписав зміни до закону «Про природні монополії», що дозволяє закладати у тариф ремонт та закупку обладнання. Експерти наголошують, що наслідком буде не лише активніший ремонт мереж, а й зростання тарифів на тепло.


«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій . Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

  • Зображення 16x9

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG