Брюссель – Черговому саміту Росія-ЄС, який у п’ятницю проходитиме у Брюсселі, ані представники дипломатичних кіл, ані політичні експерти особливої продуктивності не прогнозують. Ніяких важливих угод за результатами зустрічей не підписуватимуть, заявляють у представництві Росії при євроустановах. Однак на саміті, вочевидь, йтиметься про економічні зв’язки, зокрема, щодо російського проекту розвитку Митного союзу та залучення України до цього об’єднання.
Напередодні саміту Росія-ЄС, у європейських дипломатичних колах вкотре наголосили, що стандарти й тарифи, які встановить Митний союз, будуть несумісні із засадами проекту зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Тому, на нинішній зустрічі російського президента Володимира Путіна із головою Європейської ради Германом Ван Ромпеєм та лідером Єврокомісії Жозе Мануелем Барозу, вочевидь, спробують прояснити ситуацію. Як зазначають європейські дипломатичні джерела, Євросоюз сподівається, що представники Росії нададуть пояснення щодо інтеграційних процесів, зокрема, планів розвитку євразійського простору та місця України у цьому процесі.
Загалом, які очікування від чергової російсько-європейської зустрічі на високому рівні, запитало Радіо Свобода у Еберхарта Райна, старшого радника з питань політики сусідства Європейського політичного центру?
«Я очікую небагато, бо надто велика кількість питань (російсько-європейських відносин) залишається відкритою, – відповідає експерт. – Щодо президента Путіна тут панує велика недовіра. Люди невдоволені його манерою ведення домашніх справ, тим, як він поводиться із опозицією. Все це не відповідає стандартам Організації з безпеки та співробітництва у Європі та вимогам Ради Європи. Так, Росія наш важливий економічний партнер, але я не бачу особливих ознак того, що угода про полегшення візового режиму, який дуже непокоїть Росію, буде підписана».
Підписувати нічого важливого не будуть
Постійний представник Російської Федерації при ЄС Володимир Чижов теж зазначає, що за результатами нинішнього двостороннього саміту не планують підписувати ніяких угод. Це ж Радіо Свобода кажуть і джерела у Європейській комісії, зазначаючи, що нинішній саміт – «робочий».
Тим часом, згаданий документ щодо віз все ще перебуває на стадії підготовки, яку гальмують розбіжності навколо скасування візових обмежень власникам російських службових паспортів.
Останні відвідини Брюсселя Володимиром Путіним відбулися у лютому 2011 року та були позначені його протистоянням із головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу через нові європейські закони, що обмежують впливи російського «Газпрому».
Права людини на задньому плані?
Як очікується, російсько-європейські дискусії будуть зосереджені на ситуації у Сирії, іранській ядерній програмі, а також навколо зон заморожених конфліктів – Придністров’я, Грузії та Нагірного Карабаху.
Лідери ЄС зазначають, що торкатимуться також проблем із засадничими правами, зокрема, свободою висловлювань та верховенством закону в Росії. Щоправда, цей пункт у програмі саміту знаходиться далеко не на першому місці. Напередодні зустрічей організація Amnesty International закликала лідерів Євросоюзу не оминати питань захисту прав людини в Російській Федерації, особливо, тиснути на російських лідерів змінити останні обмежувальні закони щодо громадянського суспільства, «на тлі зростаючого попиту на громадянські та політичні свободи».
Від початку нового президентського терміну пана Путіна чимало критики з боку Європейської співдружності викликала низка ініційованих ним законів. Йдеться про положення, які, зокрема, ускладнили діяльність громадянських організацій, включно із їх зарахуванням до категорії «іноземних агентів» через закордонні фінансування.
Напередодні саміту Росія-ЄС, у європейських дипломатичних колах вкотре наголосили, що стандарти й тарифи, які встановить Митний союз, будуть несумісні із засадами проекту зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Тому, на нинішній зустрічі російського президента Володимира Путіна із головою Європейської ради Германом Ван Ромпеєм та лідером Єврокомісії Жозе Мануелем Барозу, вочевидь, спробують прояснити ситуацію. Як зазначають європейські дипломатичні джерела, Євросоюз сподівається, що представники Росії нададуть пояснення щодо інтеграційних процесів, зокрема, планів розвитку євразійського простору та місця України у цьому процесі.
Загалом, які очікування від чергової російсько-європейської зустрічі на високому рівні, запитало Радіо Свобода у Еберхарта Райна, старшого радника з питань політики сусідства Європейського політичного центру?
«Я очікую небагато, бо надто велика кількість питань (російсько-європейських відносин) залишається відкритою, – відповідає експерт. – Щодо президента Путіна тут панує велика недовіра. Люди невдоволені його манерою ведення домашніх справ, тим, як він поводиться із опозицією. Все це не відповідає стандартам Організації з безпеки та співробітництва у Європі та вимогам Ради Європи. Так, Росія наш важливий економічний партнер, але я не бачу особливих ознак того, що угода про полегшення візового режиму, який дуже непокоїть Росію, буде підписана».
Підписувати нічого важливого не будуть
Постійний представник Російської Федерації при ЄС Володимир Чижов теж зазначає, що за результатами нинішнього двостороннього саміту не планують підписувати ніяких угод. Це ж Радіо Свобода кажуть і джерела у Європейській комісії, зазначаючи, що нинішній саміт – «робочий».
Тим часом, згаданий документ щодо віз все ще перебуває на стадії підготовки, яку гальмують розбіжності навколо скасування візових обмежень власникам російських службових паспортів.
Останні відвідини Брюсселя Володимиром Путіним відбулися у лютому 2011 року та були позначені його протистоянням із головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу через нові європейські закони, що обмежують впливи російського «Газпрому».
Права людини на задньому плані?
Як очікується, російсько-європейські дискусії будуть зосереджені на ситуації у Сирії, іранській ядерній програмі, а також навколо зон заморожених конфліктів – Придністров’я, Грузії та Нагірного Карабаху.
Лідери ЄС зазначають, що торкатимуться також проблем із засадничими правами, зокрема, свободою висловлювань та верховенством закону в Росії. Щоправда, цей пункт у програмі саміту знаходиться далеко не на першому місці. Напередодні зустрічей організація Amnesty International закликала лідерів Євросоюзу не оминати питань захисту прав людини в Російській Федерації, особливо, тиснути на російських лідерів змінити останні обмежувальні закони щодо громадянського суспільства, «на тлі зростаючого попиту на громадянські та політичні свободи».
Від початку нового президентського терміну пана Путіна чимало критики з боку Європейської співдружності викликала низка ініційованих ним законів. Йдеться про положення, які, зокрема, ускладнили діяльність громадянських організацій, включно із їх зарахуванням до категорії «іноземних агентів» через закордонні фінансування.
