Брюссель – Україна у сфері цифрових технологій не має достатньо розвинених законодавчих рамок. Інтелектуальна власність захищена тільки частково, а швидкісним інтернетом може похвалитися далеко не кожен регіон. Однак, не зважаючи ні на що, там щодня зростає кількість користувачів новітніми цифровими та комунікаційними досягненнями. Тим часом, на Заході ця сфера економіки посіла чи не найголовніше місце: якщо інші галузі скорочуються, то у цифровому світі темпи зростають із вражаючою швидкістю. У вівторок у Європейській комісії оприлюднили пріоритети цифрової економіки, яка, на думку їхніх авторів, протягом найближчих років може спричинити справжній промисловий бум.
Інформаційно-цифрові технології стають чимраз потужнішим рушієм економіки, однак, Україна суттєво відстає від Західної Європи у розвитку та якості новітніх комунікаційних мереж. Проте, за підрахунками, скажімо, річний обіг електронних розрахунків на українському фінансовому ринку протягом декількох наступних років може сягнути 50 мільярдів гривень.
Тим часом, об’єднана Європа сміливо йде «цифровим» шляхом, ретельно готуючи законодавчу базу захисту інтелектуальної власності, кібернетичної безпеки, захисту приватних даних та – головне – розширює доступ до швидкісного широкосмугового інтернету.
«Ми плетемося десь позаду» – єврокомісар Крус
Нелі Крус, комісар ЄС із питань цифрових технологій, зазначає, що новорічним подарунком для неї була б надія на працевлаштування для величезної армії безробітних, особливо серед європейської молоді. І якраз інформаційно-цифрова сфера могла б стати для цього доброю стартовою площадкою.
«Ви повинні знати, що інтернет створює робочі місця, – зауважує вона. – Якщо ми впровадимо всі пункти нашого сьогоднішнього «цифрового» плану дій, то це може створити додаткових 4 мільйони робочих місць. Більше того: якщо європейці самі для себе створюватимуть роботу, то це буде справжнім успіхом. І завдяки інтернету це можливо. Нам потрібно якомога більше відважних людей, що скористалися б цією можливістю, адже ця сфера діяльності не має меж».
Про обсяги обігу цифрових товарів у Євросоюзі свідчить той факт, що ще два роки тому торгівля електронними версіями музики тут сягала майже 700 мільйонів євро.
Об’єднана Європа мусить рухатися в бік розширення своїх цифрових можливостей, бо вона може втратити свій шанс, застерігає єврокомісар Нелі Крус.
«Нам потрібна краща мережа, бо це питання життя і смерті, – каже вона. – Порівняно із Далеким Сходом – Кореєю, Японією чи Китаєм – ми плетемося десь позаду. Китай виглядає особливо амбіційно: за цей рік там під’єднали до швидкісного інтернету 36 мільйонів господарств. Нам треба перейти до тієї ж категорії, що й наші конкуренти».
Національні мури та недовіра громадян
Крім необхідності інвестування для створення нового високошвидкісного інтернет-середовища, Європейська комісія пропонує всі державні органи країн ЄС перенести на цифрову інфраструктуру. Це, за підрахунками, має заощадити щороку до 100 мільярдів євро. Згідно із наступною пропозицією, у європейській співдружності слід створити так звану, «широку коаліцію кваліфікованих працівників інформаційного сектору». При цьому Єврокомісія координуватиме державні та приватні ініціативи із навчання та стажувань молодих фахівців з інформатики, популяризуватиме їхню сертифікацію та обміни досвідом.
Щоб підвищити купівельну спроможність громадян, планується також прискорити розвиток так званих «хмарних технологій». На їх основі Брюссель має намір створити найбільший у світі цифровий ринок.
Хоча, для цього Єврокоміісї буде треба «пробитися» крізь мури національних інтересів окремих держав-членів. З іншого боку, треба буде перемогти настороженість людей та зламати негативні стереотипи, що панують навколо «хмарних технологій» серед пересічних споживачів.
Інформаційно-цифрові технології стають чимраз потужнішим рушієм економіки, однак, Україна суттєво відстає від Західної Європи у розвитку та якості новітніх комунікаційних мереж. Проте, за підрахунками, скажімо, річний обіг електронних розрахунків на українському фінансовому ринку протягом декількох наступних років може сягнути 50 мільярдів гривень.
Тим часом, об’єднана Європа сміливо йде «цифровим» шляхом, ретельно готуючи законодавчу базу захисту інтелектуальної власності, кібернетичної безпеки, захисту приватних даних та – головне – розширює доступ до швидкісного широкосмугового інтернету.
«Ми плетемося десь позаду» – єврокомісар Крус
Нелі Крус, комісар ЄС із питань цифрових технологій, зазначає, що новорічним подарунком для неї була б надія на працевлаштування для величезної армії безробітних, особливо серед європейської молоді. І якраз інформаційно-цифрова сфера могла б стати для цього доброю стартовою площадкою.
Якщо європейці самі для себе створюватимуть роботу, то це буде справжнім успіхом. Завдяки інтернету це можливо
Про обсяги обігу цифрових товарів у Євросоюзі свідчить той факт, що ще два роки тому торгівля електронними версіями музики тут сягала майже 700 мільйонів євро.
Об’єднана Європа мусить рухатися в бік розширення своїх цифрових можливостей, бо вона може втратити свій шанс, застерігає єврокомісар Нелі Крус.
Нам потрібна краща мережа, бо це питання життя і смерті
Національні мури та недовіра громадян
Крім необхідності інвестування для створення нового високошвидкісного інтернет-середовища, Європейська комісія пропонує всі державні органи країн ЄС перенести на цифрову інфраструктуру. Це, за підрахунками, має заощадити щороку до 100 мільярдів євро. Згідно із наступною пропозицією, у європейській співдружності слід створити так звану, «широку коаліцію кваліфікованих працівників інформаційного сектору». При цьому Єврокомісія координуватиме державні та приватні ініціативи із навчання та стажувань молодих фахівців з інформатики, популяризуватиме їхню сертифікацію та обміни досвідом.
Щоб підвищити купівельну спроможність громадян, планується також прискорити розвиток так званих «хмарних технологій». На їх основі Брюссель має намір створити найбільший у світі цифровий ринок.
Хоча, для цього Єврокоміісї буде треба «пробитися» крізь мури національних інтересів окремих держав-членів. З іншого боку, треба буде перемогти настороженість людей та зламати негативні стереотипи, що панують навколо «хмарних технологій» серед пересічних споживачів.
