Київ – У «Мистецькому арсеналі» відкрили п’ятий Великий антикварний салон. Шедеври українських і європейських митців, різнобічні інсталяції та дивакуваті скульптури експонуватимуть в галереї до 16 грудня. Дехто з відвідувачів каже, що після низки невдалих виставок у музейному комплексі ця – наче ковток свіжого повітря.
Хол столичного «Мистецького арсеналу» заповнений вщент. Відвідувачі блукають великими залами. Хтось зупиняється біля картини – зблизька роздивляється її, хоче торкнутися, та на варті сторожі порядку. «Не можна», – гримить високочолий чолов’яга, і зацікавлений поспіхом відходить.
Відвідувачам подобається виставка. Кажуть, що відвідують антикварний салон щоразу.
«Це як ковток свіжого повітря. Життєстверджувальна виставка. Допоки є таке мистецтво – живі й ми», – каже один із відвідувачів.
Учасники виставки звезли антикваріат із Харкова, Ялти та Севастополя. Та переважна більшість власників антикваріату все ж зі столиці.
Ігор Гудзікевич, представник художньої галереї «Art-юг» із міста Ялти, наголошує, що Антикварний салон – виставка, яка об’єднує все найкраще під одним дахом. Отож, не потрібно блукати містами у пошуках шедеврів мистецтва.
«Можна за короткий термін побачити тенденції нинішнього антикварного ринку – у цьому «родзинка» цієї виставки», – зауважує Гудзікевич.
Серед експонатів переважає український живопис
У «Мистецькому арсеналі», окрім приватних та галерейних зібрань, демонструються експонати з чотирьох українських музеїв – чернігівського, полтавського та київського. Генеральний директор «Мистецького арсеналу» Наталя Заболотна зауважує, що більшість серед представлених експонатів – саме український живопис. І на запитання «чому» Заболотна відповідає, що такими є українці – живописними.
«Не просто було переконувати музеї взяти участь у цьому проекті. Але художники будь-яких століть творили не задля того, щоб їхні твори перебували в хороших умовах, але за лаштунками», – резюмує Заболотна.
Великий антикварний салон триватиме до 16 грудня. Відвідувачі також зможуть переглянути ретроспективу українського живописця Анатолія Лимарєва, мультимедійну інсталяцію пам’яті Миколи Вінграновського та твори українського живописця Олекси Новаківського із приватної колекції професора Миколи Мушинки.
Хол столичного «Мистецького арсеналу» заповнений вщент. Відвідувачі блукають великими залами. Хтось зупиняється біля картини – зблизька роздивляється її, хоче торкнутися, та на варті сторожі порядку. «Не можна», – гримить високочолий чолов’яга, і зацікавлений поспіхом відходить.
Відвідувачам подобається виставка. Кажуть, що відвідують антикварний салон щоразу.
«Це як ковток свіжого повітря. Життєстверджувальна виставка. Допоки є таке мистецтво – живі й ми», – каже один із відвідувачів.
Учасники виставки звезли антикваріат із Харкова, Ялти та Севастополя. Та переважна більшість власників антикваріату все ж зі столиці.
Ігор Гудзікевич, представник художньої галереї «Art-юг» із міста Ялти, наголошує, що Антикварний салон – виставка, яка об’єднує все найкраще під одним дахом. Отож, не потрібно блукати містами у пошуках шедеврів мистецтва.
«Можна за короткий термін побачити тенденції нинішнього антикварного ринку – у цьому «родзинка» цієї виставки», – зауважує Гудзікевич.
Серед експонатів переважає український живопис
У «Мистецькому арсеналі», окрім приватних та галерейних зібрань, демонструються експонати з чотирьох українських музеїв – чернігівського, полтавського та київського. Генеральний директор «Мистецького арсеналу» Наталя Заболотна зауважує, що більшість серед представлених експонатів – саме український живопис. І на запитання «чому» Заболотна відповідає, що такими є українці – живописними.
«Не просто було переконувати музеї взяти участь у цьому проекті. Але художники будь-яких століть творили не задля того, щоб їхні твори перебували в хороших умовах, але за лаштунками», – резюмує Заболотна.
Великий антикварний салон триватиме до 16 грудня. Відвідувачі також зможуть переглянути ретроспективу українського живописця Анатолія Лимарєва, мультимедійну інсталяцію пам’яті Миколи Вінграновського та твори українського живописця Олекси Новаківського із приватної колекції професора Миколи Мушинки.
