Міжнародна протикорупційна організація Transparency International оприлюднила черговий Індекс сприйняття корупції, в якому Україна знову пасе задніх: зі 176 досліджених цього разу країн чи територій вона 144-а, а її індекс – лише 26 при тому, що найкращий можливий визначається у 100. Transparency International наголошує, що її дані за попередні роки не можна порівнювати між собою, але обіцяє, що, починаючи від цього року, все зміниться.
Індекс сприйняття корупції за 2012 рік, уже 18-й, що його оприлюднює щороку Transparency International, свідчить: корупція продовжує руйнувати суспільства в усьому світі. Дві третини зі 176 досліджених цього року держав чи територій отримали індекс, менший від 50, за шкалою від 100 (сприйняття країни як нескорумпованої) до 0 (сприйняття як цілком скорумпованої). Це свідчить, що інституції державної влади і органів самоврядування мають стати прозорішими, а впливові посадовці більш підзвітними, наголошує організація.
Цього року найкращі дані – 90 – засвідчили Данія, Фінляндія і Нова Зеландія, які поділили між собою перші три місця. Три ж останні – 174–176-е – з 8 балами займають Афганістан, Північна Корея і Сомалі.
Україна ж має нині індекс сприйняття корупції 26. Вона зайняла 144–149-е місця разом із Бангладеш, Камеруном, Республікою Конго, Сирією і Центрально-Африканською Республікою.
Натомість Грузія, яка за попередньої її влади вела активну боротьбу з корупцією, має індекс у верхній половині шкали – 52 – і займає 51-е місце. Із післярадянських країн, крім держав Балтії, Україну випередили також Молдова, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Росія й Азербайджан – у всіх них рівень сприйняття корупції менший.
Високі рівні корупції, як їх відчувають люди, загрожують не тільки післярадянським, азійським чи африканським країнам: як звернули увагу в Transparency International, серед тих країн, які засвідчили цього року гірші показники, є й країни Євросоюзу з зони обігу євро, що найбільше уражені фінансовою й економічною кризою.
Нова методологія дасть змогу порівнювати ефективність боротьби з корупцією
Transparency International наголошує, що укладені цією організацією індекси вимірюють саме сприйняття рівня корупції в тій чи іншій країні, але не сам цей рівень, тому не можна сказати, що перші держави зі списку обов’язково найменш скорумповані, а останні найскорумпованіші у світі.
Дослідники також завжди звертали увагу, що порівнювати їхні дані сприйняття корупції за різні попередні роки не можна. Особливо це стосується цьогорічного індексу, методологія укладення якого зовсім інша, ніж раніше.
Водночас у Transparency International повідомили Радіо Свобода, що, починаючи з цього року й надалі, такі порівняння стануть можливі завдяки саме новій методології досліджень.
А тим часом в організації закликають уряди країн поєднувати свої заходи боротьби з корупцією з діями всього суспільства. Як заявила голова Transparency International Юґетт Лабель, серед пріоритетів мають бути уточнені норми лобіювання і фінансування політичних сил, прозоріші принципи здійснення бюджетних витрат і державних закупівель і поглиблення підзвітності державних і місцевих органів влади.
Індекс сприйняття корупції за 2012 рік, уже 18-й, що його оприлюднює щороку Transparency International, свідчить: корупція продовжує руйнувати суспільства в усьому світі. Дві третини зі 176 досліджених цього року держав чи територій отримали індекс, менший від 50, за шкалою від 100 (сприйняття країни як нескорумпованої) до 0 (сприйняття як цілком скорумпованої). Це свідчить, що інституції державної влади і органів самоврядування мають стати прозорішими, а впливові посадовці більш підзвітними, наголошує організація.
Цього року найкращі дані – 90 – засвідчили Данія, Фінляндія і Нова Зеландія, які поділили між собою перші три місця. Три ж останні – 174–176-е – з 8 балами займають Афганістан, Північна Корея і Сомалі.
Україна ж має нині індекс сприйняття корупції 26. Вона зайняла 144–149-е місця разом із Бангладеш, Камеруном, Республікою Конго, Сирією і Центрально-Африканською Республікою.
Натомість Грузія, яка за попередньої її влади вела активну боротьбу з корупцією, має індекс у верхній половині шкали – 52 – і займає 51-е місце. Із післярадянських країн, крім держав Балтії, Україну випередили також Молдова, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Росія й Азербайджан – у всіх них рівень сприйняття корупції менший.
Високі рівні корупції, як їх відчувають люди, загрожують не тільки післярадянським, азійським чи африканським країнам: як звернули увагу в Transparency International, серед тих країн, які засвідчили цього року гірші показники, є й країни Євросоюзу з зони обігу євро, що найбільше уражені фінансовою й економічною кризою.
Нова методологія дасть змогу порівнювати ефективність боротьби з корупцією
Transparency International наголошує, що укладені цією організацією індекси вимірюють саме сприйняття рівня корупції в тій чи іншій країні, але не сам цей рівень, тому не можна сказати, що перші держави зі списку обов’язково найменш скорумповані, а останні найскорумпованіші у світі.
Дослідники також завжди звертали увагу, що порівнювати їхні дані сприйняття корупції за різні попередні роки не можна. Особливо це стосується цьогорічного індексу, методологія укладення якого зовсім інша, ніж раніше.
Водночас у Transparency International повідомили Радіо Свобода, що, починаючи з цього року й надалі, такі порівняння стануть можливі завдяки саме новій методології досліджень.
А тим часом в організації закликають уряди країн поєднувати свої заходи боротьби з корупцією з діями всього суспільства. Як заявила голова Transparency International Юґетт Лабель, серед пріоритетів мають бути уточнені норми лобіювання і фінансування політичних сил, прозоріші принципи здійснення бюджетних витрат і державних закупівель і поглиблення підзвітності державних і місцевих органів влади.