Прага – Гостра політична боротьба точитиметься довкола американської імміграційної реформи у 2013 році. Наприкінці минулого місяця республіканська більшість у Палаті представників Конгресу США схвалила законопроект про перегляд щорічної імміграційної лотереї на отримання «ґрін-карт» (green card/зелена карта – так традиційно називають документ про дозвіл на постійне перебування у США), яка надавала тисячі постійних віз іммігрантам для проживання й праці в Сполучених Штатах. Натомість цю кількість вакансій хочуть зарезервувати для іноземців, які отримали в США наукові ступені в галузі науки і технологій. Експерти вважають, що навряд чи дійде до схвалення Конгресом відповідного закону, бо в Сенаті більшість за демократами, які виступають категорично проти таких змін.
245 голосів «за» і 139 «проти» – такий наслідок голосування в контрольованій республіканцям нижній палаті Конгресу США, згідно з яким вони підтримали резервування 55 тисяч постійних віз, які нині призначені для переможців лотереї на отримання «ґрін-карт», на майбутнє для іноземних дипломованих фахівців, котрі стали в американських університетах науковцями зі ступенями в галузі науки і технологій. Ухвалення такого закону загалом означало б ліквідацію програми лотереї про «ґрін-карти» у США та позбавлення щорічної можливості для отримання через лотерею імміграційних постійних віз громадянам із країн із низькими нормами імміграції, включно з країнами Африки, Східної Європи і, зокрема, з Україною.
Йилдиз Абилкасимова, яка родом із Киргизстану й працює бухгалтером у Вашингтоні, бо виграла «ґрін-карту» в лотерею у 2005 році, виступає проти перегляду річної лотереї. «Я вважаю, що це не справедливо. Наприклад, я приїхала сюди зі ступенем бакалавра з Бішкека та далі навчаюся тут. Я сподіваюся отримати ступінь магістра і стати професійним бухгалтером за пару років. Перемога в лотереї на «ґрін-карту» змінила наше життя однозначно, бо в Киргизстані без належності до якогось впливового клану ви не маєте шансів на працю. Це важливо для майбутнього мого сина і мого життя надалі», – сказала Радіо Свобода Абилкасимова.
І республіканці, й демократи схвально кажуть про підтримку іноземців із досвідом у галузі науки і технологій, щоб ті залишалися у США і сприяли інноваціям. Ламар Сміт, республіканець із Техасу, який і запропонував новий законопроект під назвою STEM – в українському варіанті – НТІМ (Наука, технології, інженерія і математика), заявив минулої п’ятниці перед голосуванням у Палаті представників, що закон необхідний, бо «не можна дозволяти собі навчати іноземних фахівців у США, а потім відправляти їх додому, щоб вони працювали на наших конкурентів».
Технологічне лобі США – за, а демократи – категорично проти
Представники демократів у Конгресі категорично засуджували голосування 30 листопада і наголошували, що законопроект оминає зусилля із всебічно обґрунтованої імміграції, принижує й ображає низькокваліфікованих іммігрантів, які відіграють життєво важливу роль в американській економіці. Хоча технологічне лобі Америки підтримує тут наміри республіканців.
Демократ із Іллінойсу Луїс Ґутьєррез назвав новий проект республіканців «ударом по основних цінностях і багатій традиції імміграції в США». «Ще ніколи на Елліс-Айленді (острові іммігрантів до США в Гудзоновій бухті Нью-Йорка) не було спеціальної черги для докторів філософії чи людей із науковими ступенями. На статуї Свободи немає ніякої зірочки, яка б означала примітку про те, що ваш інтелект має бути не нижчим від певного рівня для в’їзду в США», – наголосив представник демократів у Конгресі.
Білий дім перед цим голосуванням заявив, що не підтримує «вузьких заявок на просування такого законопроекту».
Експерти у Вашингтоні кажуть, що це голосування знаменує гарячі дискусії довкола імміграційного законодавства у 2013 році. Це вже стало гарячою темою дискусій під час листопадових президентських виборів у США, коли іспаномовні й інші меншини твердо підтримували президента Обаму, який обіцяв сприяти законодавчо трудовим мігрантам, щоб дати шанс багатьом із 11 мільйонів нелегалів на шляху до отримання громадянства США.
Республіканці також опинилися перед тиском меншин і обіцяють домагатися реформування імміграційного законодавства у більш вузькому змісті.
Починаючи з 1995 року, американська лотерея на отримання «ґрін-карт» давала десяткам тисяч із мільйонів охочих можливість постійної візи та громадянства в США. На 2013 рік вже є понад 12 мільйонів претендентів, серед яких і десятки тисяч з України. Претендент на участь в цій лотереї має мати середню освіту чи два роки спеціального навчання якійсь професії. Хоча експерти кажуть, що лотерея не є вже такою необхідністю, бо іммігранти мають багато інших можливостей для приїзду до США.
Та все ж експерти не виключають якихось законодавчих змін щодо проведення імміграційної лотереї на «ґрін-карти» у США. Це буде залежати від перебігу політичних дискусій та від домовленостей республіканців і демократів у наступному році, кажуть аналітики.
245 голосів «за» і 139 «проти» – такий наслідок голосування в контрольованій республіканцям нижній палаті Конгресу США, згідно з яким вони підтримали резервування 55 тисяч постійних віз, які нині призначені для переможців лотереї на отримання «ґрін-карт», на майбутнє для іноземних дипломованих фахівців, котрі стали в американських університетах науковцями зі ступенями в галузі науки і технологій. Ухвалення такого закону загалом означало б ліквідацію програми лотереї про «ґрін-карти» у США та позбавлення щорічної можливості для отримання через лотерею імміграційних постійних віз громадянам із країн із низькими нормами імміграції, включно з країнами Африки, Східної Європи і, зокрема, з Україною.
Йилдиз Абилкасимова, яка родом із Киргизстану й працює бухгалтером у Вашингтоні, бо виграла «ґрін-карту» в лотерею у 2005 році, виступає проти перегляду річної лотереї. «Я вважаю, що це не справедливо. Наприклад, я приїхала сюди зі ступенем бакалавра з Бішкека та далі навчаюся тут. Я сподіваюся отримати ступінь магістра і стати професійним бухгалтером за пару років. Перемога в лотереї на «ґрін-карту» змінила наше життя однозначно, бо в Киргизстані без належності до якогось впливового клану ви не маєте шансів на працю. Це важливо для майбутнього мого сина і мого життя надалі», – сказала Радіо Свобода Абилкасимова.
І республіканці, й демократи схвально кажуть про підтримку іноземців із досвідом у галузі науки і технологій, щоб ті залишалися у США і сприяли інноваціям. Ламар Сміт, республіканець із Техасу, який і запропонував новий законопроект під назвою STEM – в українському варіанті – НТІМ (Наука, технології, інженерія і математика), заявив минулої п’ятниці перед голосуванням у Палаті представників, що закон необхідний, бо «не можна дозволяти собі навчати іноземних фахівців у США, а потім відправляти їх додому, щоб вони працювали на наших конкурентів».
Технологічне лобі США – за, а демократи – категорично проти
Представники демократів у Конгресі категорично засуджували голосування 30 листопада і наголошували, що законопроект оминає зусилля із всебічно обґрунтованої імміграції, принижує й ображає низькокваліфікованих іммігрантів, які відіграють життєво важливу роль в американській економіці. Хоча технологічне лобі Америки підтримує тут наміри республіканців.
На статуї Свободи немає ніякої зірочки, яка б означала примітку про те, що ваш інтелект має бути не нижчим від певного рівня для в’їзду в СШАЛуїс Ґутьєррез
Демократ із Іллінойсу Луїс Ґутьєррез назвав новий проект республіканців «ударом по основних цінностях і багатій традиції імміграції в США». «Ще ніколи на Елліс-Айленді (острові іммігрантів до США в Гудзоновій бухті Нью-Йорка) не було спеціальної черги для докторів філософії чи людей із науковими ступенями. На статуї Свободи немає ніякої зірочки, яка б означала примітку про те, що ваш інтелект має бути не нижчим від певного рівня для в’їзду в США», – наголосив представник демократів у Конгресі.
Білий дім перед цим голосуванням заявив, що не підтримує «вузьких заявок на просування такого законопроекту».
Експерти у Вашингтоні кажуть, що це голосування знаменує гарячі дискусії довкола імміграційного законодавства у 2013 році. Це вже стало гарячою темою дискусій під час листопадових президентських виборів у США, коли іспаномовні й інші меншини твердо підтримували президента Обаму, який обіцяв сприяти законодавчо трудовим мігрантам, щоб дати шанс багатьом із 11 мільйонів нелегалів на шляху до отримання громадянства США.
Республіканці також опинилися перед тиском меншин і обіцяють домагатися реформування імміграційного законодавства у більш вузькому змісті.
Починаючи з 1995 року, американська лотерея на отримання «ґрін-карт» давала десяткам тисяч із мільйонів охочих можливість постійної візи та громадянства в США. На 2013 рік вже є понад 12 мільйонів претендентів, серед яких і десятки тисяч з України. Претендент на участь в цій лотереї має мати середню освіту чи два роки спеціального навчання якійсь професії. Хоча експерти кажуть, що лотерея не є вже такою необхідністю, бо іммігранти мають багато інших можливостей для приїзду до США.
Та все ж експерти не виключають якихось законодавчих змін щодо проведення імміграційної лотереї на «ґрін-карти» у США. Це буде залежати від перебігу політичних дискусій та від домовленостей республіканців і демократів у наступному році, кажуть аналітики.
