Сланцевий газ на Дніпропетровщині: екологи б’ють на сполох

Дніпропетровськ – На Дніпропетровщині відновлюють геологічну розвідку родовищ сланцевого газу. Таким є рішення обласної ради. А екологи б’ють на сполох. Вони застерігають: видобуток сланцевого газу зашкодить сейсмічній ситуації, та й у довколишніх селах може повністю зникнути питна вода. Влада ж запевняє: рішення про видобуток газу ще не ухвалене, наразі мова йде тільки про дослідження.

За рішенням сесії обласної ради, сланцевий газ для видобутку шукатимуть на території кількох сільських районів області. Про родовища дізнались ще три десятиліття тому, однак тоді розробку вважали недоцільною. Наразі депутати погодили надання спеціального дозволу на користування надрами дочірньому підприємству національної компанії «Надра України» та одній з приватних фірм.

Інвестиції у розвідку родовищ сланцевого газу на території області складуть сотні мільйонів гривень, підрахували в облдержадміністрації. Але вчені та громадські активісти природоохоронних організацій б’ють на сполох: економічний ефект може бути перекреслений втратами для екології.

У зоні сейсмічної активності

Доктор геологічних наук, завідувач кафедри Дніпропетровського державного агроуніверситету Ольга Орлинська застерігає: родовища сланцевого газу в регіоні – у зоні сейсмічної активності, на межі Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини, і складно спрогнозувати наслідки великої кількості гідроударів, які знадобляться для видобутку ресурсу. Крім того, каже вона, незрозуміло, як потім очищуватимуть ту воду з піском, начинену хімічними реактивами, яку вприскуватимуть у товщі для витіснення газу .

«Де будуть створені резервуари для зберігання відпрацьованої води? Ці резервуари мають бути відповідним чином облаштовані. Мова йде про величезні обсяги води. Тобто резервуарами можуть бути зайняті величезні площі сільгоспземель. А що буде, якщо станеться прорив такого резервуара? Для прикладу: у Кривому Розі є об'єкт балка Свистунова, яка заповнена високомінералізованими шахтними водами. Коли там сталася аварія, то ареал поширення цих забруднених вод перевищив 50 кілометрів від джерела забруднення. Тобто не виключений такий самий варіант», – вважає геолог Ольга Орлинська.

Чимало запитань і у еколога, професора Дніпродзержинського державного технічного університету Дмитра Пікарні. Вчений зазначає: видобуток сланцевого газу на теренах області може призвести до проблем з питною водою.

«Катериненська газоносна площа. Геологічна будова така – це не сланець, а ущільнений піщаник, і застосовувати технологію гідроудару там дуже небезпечно. Піщаний крихкий, і там буде відбуватись змішування прісних і мінералізованих вод. У підсумку ми отримаємо те, що в цій зоні вода стане непридатною для пиття», – попереджає науковець.

У владних кабінетах заспокоюють: породи, перспективні для видобутку сланцевого газу, мають значну глибину залягання – від тисячі метрів. Тоді як водоносні горизонти, звідки п’ють воду мешканці, завглибшки тільки 65-80 метрів.

«Я підкреслюю: поки мова йде про дослідження»

Крім того, свердловини почнуть споруджувати після детального вивчення родовищ, екологічних експертиз і погодження проектів із відповідними державними інстанціями, сказав у коментарі Радіо Свобода начальник відділу з питань охорони навколишнього середовища обласної ради Валерій Рижинков.

«Ухвалення остаточного рішення щодо компанії, яка буде проводити роботи з геологічного вивчення родовищ, належить до повноважень Кабінету Міністрів. Обласна рада надає попереднє погодження. Поки що казати про якесь промислове видобування зарано. Геологічне вивчення триватиме щонайменше 2-3 роки. Я підкреслюю: поки мова йде про дослідження. Ми не можемо точно сказати ще, який там газ і в який спосіб він буде видобуватись. Сучасні технології дозволяють мінімізувати вплив на довкілля. Може статись так, що обсягів буде недостатньо, промисловий видобуток буде недоцільним», – сказав Радіо Свобода посадовець.

Тим часом громадські активісти наполягають на детальному вивченні світового досвіду видобутку сланцевого газу й розробці в Україні обмежувального законодавства.

«Найбільші запаси сланцевого газу у Франції, вона категорично заборонила застосування методу крекінгу на своїй території. Великі запаси в Ірландії та Великої Британії. Ірландія повністю заборонила, Велика Британія – частково. У США деякі штати вводять обмеження на видобуток сланцевого газу з кожним роком все більше і більше», – заявив голова екологічної громадської організації «Зелений фронт» Олег Перегон.