Прага – Європейські газети констатують, що у восьму річницю Помаранчевої революції в Україні її найважливіші гравці не мають впливу на політичне життя країни. Впливові експерти з лондонського центру The Economist Intelligence Unit визначили шкалу з 80 країн щодо якості життя, Україна – одна з найгірших, поруч із Кенією та Нігерією. Європейські газети також коментують заяви російських урядовців, із яких роблять висновок, що Росія лякає своїм газом не лише Україну, а й всю Європу.
«Мало що залишилося після тієї перемоги» вісім років тому, констатує оглядач польської Rzeczpospolita Тетяна Серветник українські реалії. Автор підсумовує, що «у восьму річницю Помаранчевої революції її найважливіші гравці не мають впливу на політичне життя». Колишній Президент Віктор Ющенко провів день 22 листопада у колі своєї родини і, за словами його дружини, вони молилися цього разу за той великий і радісний день, і пам’ятатимуть про нього завжди. Автор статті у варшавській газеті нагадує, що у повторенні другого туру президентських виборів 2004 року Віктор Ющенко набрав 52 відсотки голосів, а через 5 років лише – 5 відсотків, а 28 жовтня 2012 року партійна сила Ющенка, котра була 8 років тому в центрі Помаранчевої революції, набрала на парламентських виборах лише 1 відсоток голосів. Автор наводить думку експертів, депутатів, які вважають, що переможці 2004 року не змогли втримати ту перемогу в руках через відсутність реальної стратегії перетворень та послідовної політичної волі. Тут винні також і громадяни, які розійшлися після Майдану по домівках і забули контролювати тодішню революційну владу хоча б шляхом створення комітетів захисту демократії. Як додає до цього опозиційний депутат Володимир Філенко, кожна влада, навіть добра, вимагає контролю з боку суспільства. Експерти, яких цитує польська газета, прогнозують продовження політичної війни в Україні, і не лише в межах парламенту.
Лондонська The Telegraph публікує матеріал про результати дослідження аналітиками з лондонського центру The Economist Intelligence Unit рівня якості життя у різних країнах світу. При складанні шкали з 80 найтиповіших за рівнем життя країн світу згадані експерти використовували не лише ВВП країн, тривалість життя, а й рівень політичних свобод, гарантії зайнятості, клімат, гендерну рівність. Тут також враховані й економічні прогнози до 2030 року, коли стануть дорослими діти, які народяться наступного року. Швейцарія стала першою у цьому переліку, далі Австралія та Норвегія. Велика Британія лише 27-а, на 28-у місці Чехія та Іспанія, 26-а – Франція, а США разом з Німеччиною – на 16-му місці. На самому дні опинилися Україна, Кенія та Нігерія. Автори називають своє дослідження «чесною спробою визначити масштаби, за якими держава забезпечує кращі можливості для здорового, безпечного і успішного проживання на чимало років вперед». При цьому аналітики відзначили, що криза 2008 року та її наслідки досі залишають глибокий негативний вплив, особливо у єврозоні, а також й інших регіонах, де зростає безробіття, знижується особиста безпека.
Французька Les Echos інформує, що Москва підвищує голос у відповідь на розслідування в ЄС діяльності російського «Газпрому». Видання має на увазі, насамперед, заяву у четвер віце-прем’єра російського уряду Аркадія Дворковича про те, що якщо у Європі визнають «Газпром» винним у порушенні антимонопольного законодавства, то будуть наслідки для Європи. «Якщо через регулятивні ризики «Газпром» не зможе постачати необхідні обсяги, виходить, що ціни в Європі виростуть», – наголосив Дворкович. Газета також зауважує, що низка європейських країн чинять опір газовому тискові з боку Росії, але, зокрема, Україна, яка найбільше потерпає через високі ціни на газ, так і не спроможна поки що вилізти з газової кабали Москви, котра намагається таким чином, як пише газета, загнати Україну до Митного союзу.
«Мало що залишилося після тієї перемоги» вісім років тому, констатує оглядач польської Rzeczpospolita Тетяна Серветник українські реалії. Автор підсумовує, що «у восьму річницю Помаранчевої революції її найважливіші гравці не мають впливу на політичне життя». Колишній Президент Віктор Ющенко провів день 22 листопада у колі своєї родини і, за словами його дружини, вони молилися цього разу за той великий і радісний день, і пам’ятатимуть про нього завжди. Автор статті у варшавській газеті нагадує, що у повторенні другого туру президентських виборів 2004 року Віктор Ющенко набрав 52 відсотки голосів, а через 5 років лише – 5 відсотків, а 28 жовтня 2012 року партійна сила Ющенка, котра була 8 років тому в центрі Помаранчевої революції, набрала на парламентських виборах лише 1 відсоток голосів. Автор наводить думку експертів, депутатів, які вважають, що переможці 2004 року не змогли втримати ту перемогу в руках через відсутність реальної стратегії перетворень та послідовної політичної волі. Тут винні також і громадяни, які розійшлися після Майдану по домівках і забули контролювати тодішню революційну владу хоча б шляхом створення комітетів захисту демократії. Як додає до цього опозиційний депутат Володимир Філенко, кожна влада, навіть добра, вимагає контролю з боку суспільства. Експерти, яких цитує польська газета, прогнозують продовження політичної війни в Україні, і не лише в межах парламенту.
Лондонська The Telegraph публікує матеріал про результати дослідження аналітиками з лондонського центру The Economist Intelligence Unit рівня якості життя у різних країнах світу. При складанні шкали з 80 найтиповіших за рівнем життя країн світу згадані експерти використовували не лише ВВП країн, тривалість життя, а й рівень політичних свобод, гарантії зайнятості, клімат, гендерну рівність. Тут також враховані й економічні прогнози до 2030 року, коли стануть дорослими діти, які народяться наступного року. Швейцарія стала першою у цьому переліку, далі Австралія та Норвегія. Велика Британія лише 27-а, на 28-у місці Чехія та Іспанія, 26-а – Франція, а США разом з Німеччиною – на 16-му місці. На самому дні опинилися Україна, Кенія та Нігерія. Автори називають своє дослідження «чесною спробою визначити масштаби, за якими держава забезпечує кращі можливості для здорового, безпечного і успішного проживання на чимало років вперед». При цьому аналітики відзначили, що криза 2008 року та її наслідки досі залишають глибокий негативний вплив, особливо у єврозоні, а також й інших регіонах, де зростає безробіття, знижується особиста безпека.
Французька Les Echos інформує, що Москва підвищує голос у відповідь на розслідування в ЄС діяльності російського «Газпрому». Видання має на увазі, насамперед, заяву у четвер віце-прем’єра російського уряду Аркадія Дворковича про те, що якщо у Європі визнають «Газпром» винним у порушенні антимонопольного законодавства, то будуть наслідки для Європи. «Якщо через регулятивні ризики «Газпром» не зможе постачати необхідні обсяги, виходить, що ціни в Європі виростуть», – наголосив Дворкович. Газета також зауважує, що низка європейських країн чинять опір газовому тискові з боку Росії, але, зокрема, Україна, яка найбільше потерпає через високі ціни на газ, так і не спроможна поки що вилізти з газової кабали Москви, котра намагається таким чином, як пише газета, загнати Україну до Митного союзу.
