Прага – У Росії 21 листопада набув чинності закон, згідно з яким некомерційні організації, фінансовані з-за кордону, які проводять політичну діяльність, повинні за власною ініціативою реєструватися як «іноземні агенти». Якщо до 25 листопада ці організації, котрі виконують функції «іноземних агентів», не зареєструються добровільно, то – за російським законом – вони мають заплатити державі штраф від 100 до 500 тисяч рублів. Суперечливий закон вже викликав у Росії кампанію громадянської непокори, коли провідні російські правозахисні групи просто відмовляються його виконувати.
Цього тижня чимало провідних російських активістів із захисту прав людини оголосили, що вони мають намір порушити закон щодо реєстрації неурядових організацій у ролі «іноземних агентів», вимагаючи одночасно зміни закону як антиправового за своєю суттю.
Так, 85-річна Людмила Алексєєва, засновниця Московської Гельсінської групи, котра є однією зі старійшин серед правозахисників Росії, охарактеризувала цей закон як «абсурдний» і заявила, що вона не бажає йому підкорятися.
«Це перший випадок, коли правозахисники, загалом законослухняні люди, не діють у відповідності з буквою закону. Тому, що цей закон ставить нас у неможливий стан. Зареєструватися як «іноземні агенти», як того вимагає закон, ми не можемо, тому, що це буде означати надання неправдивих даних», – наголосила Людмила Алексєєва.
Стало відомо, що до кампанії громадянської непокори щодо цього закону приєдналася ціла низка неурядових організацій Росії. Це, зокрема: організація моніторингу за виборами «Голос», представництво Transparency International, яка бореться з корупцією, правозахисна організація «Агора», «Громадянська допомога», російське відділення Human Rights Watch.
Влада Росії попереджає, що закон буде діяти повністю
Чільники російської влади попереджають, що закон буде діяти у повному обсязі. «Я лише можу стверджувати, що закон був ухвалений і його мають дотримуватися», – сказав на початку цього тижня Сергій Наришкін, спікер Державної думи.
Згідно з цим законом влада може зупинити діяльність неурядових організацій упродовж 6 місяців, якщо вони не виконують вимог закону. Окрім детальної реєстрації, закон передбачає великі штрафи за його порушення і судові переслідування за непокору йому.
Представник російського «Меморіалу» Олег Орлов назвав цей закон «абсолютно незрозумілим» і не взявся пояснювати, як далеко зайде його бойкот.
Євген Архипов, фахівець у правозахисних справах, каже, що в законі є суперечності та що його впровадження буде базуватися на прецедентах. Він не висловлює якогось оптимізму щодо бойкоту цього закону.
«Я думаю, що варто очікувати, як виглядає, введення санкцій. Наші неурядові організації будуть штрафувати і (дійде) аж до кримінальної відповідальності. Думаю, що буде конфлікт. Розпочнуть притягувати до відповідальності», – зауважує Архипов.
Крайнім терміном реєстрації «іноземних агентів» було встановлено 20 листопада.
Закон ухвалили влітку цього року без огляду на протести опозиції, яка й вважає його скерованим передусім на боротьбу з антикремлівськими протестами. Експерти вважають, що влада буде діяти проти «порушників» цього закону по-різному: одні, що не реєструються, зазнають санкцій, інші, котрі підкоряться реєстрації як «іноземні агенти», будуть просто дискредитовані.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Tom Balmforth
Цього тижня чимало провідних російських активістів із захисту прав людини оголосили, що вони мають намір порушити закон щодо реєстрації неурядових організацій у ролі «іноземних агентів», вимагаючи одночасно зміни закону як антиправового за своєю суттю.
Так, 85-річна Людмила Алексєєва, засновниця Московської Гельсінської групи, котра є однією зі старійшин серед правозахисників Росії, охарактеризувала цей закон як «абсурдний» і заявила, що вона не бажає йому підкорятися.
«Це перший випадок, коли правозахисники, загалом законослухняні люди, не діють у відповідності з буквою закону. Тому, що цей закон ставить нас у неможливий стан. Зареєструватися як «іноземні агенти», як того вимагає закон, ми не можемо, тому, що це буде означати надання неправдивих даних», – наголосила Людмила Алексєєва.
Стало відомо, що до кампанії громадянської непокори щодо цього закону приєдналася ціла низка неурядових організацій Росії. Це, зокрема: організація моніторингу за виборами «Голос», представництво Transparency International, яка бореться з корупцією, правозахисна організація «Агора», «Громадянська допомога», російське відділення Human Rights Watch.
Влада Росії попереджає, що закон буде діяти повністю
Чільники російської влади попереджають, що закон буде діяти у повному обсязі. «Я лише можу стверджувати, що закон був ухвалений і його мають дотримуватися», – сказав на початку цього тижня Сергій Наришкін, спікер Державної думи.
Згідно з цим законом влада може зупинити діяльність неурядових організацій упродовж 6 місяців, якщо вони не виконують вимог закону. Окрім детальної реєстрації, закон передбачає великі штрафи за його порушення і судові переслідування за непокору йому.
Представник російського «Меморіалу» Олег Орлов назвав цей закон «абсолютно незрозумілим» і не взявся пояснювати, як далеко зайде його бойкот.
Євген Архипов, фахівець у правозахисних справах, каже, що в законі є суперечності та що його впровадження буде базуватися на прецедентах. Він не висловлює якогось оптимізму щодо бойкоту цього закону.
«Я думаю, що варто очікувати, як виглядає, введення санкцій. Наші неурядові організації будуть штрафувати і (дійде) аж до кримінальної відповідальності. Думаю, що буде конфлікт. Розпочнуть притягувати до відповідальності», – зауважує Архипов.
Крайнім терміном реєстрації «іноземних агентів» було встановлено 20 листопада.
Закон ухвалили влітку цього року без огляду на протести опозиції, яка й вважає його скерованим передусім на боротьбу з антикремлівськими протестами. Експерти вважають, що влада буде діяти проти «порушників» цього закону по-різному: одні, що не реєструються, зазнають санкцій, інші, котрі підкоряться реєстрації як «іноземні агенти», будуть просто дискредитовані.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Tom Balmforth
