Сімферополь – Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв вважає, що Україна потребує суттєвої зміни виборчого законодавства для того, щоб етнічні меншини і корінні народи були реально представлені у владі, як цього вимагають міжнародні зобов’язання, що їх взяв на себе офіційний Київ. За його словами, кримські татари хочуть для повноцінної, в тому числі політичної, інтеграції гарантованого представництва у загальнонаціональному парламенті країни.
Лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв каже, що офіційний Київ має адекватно відреагувати на критику країн-партнерів та міжнародних інституцій стосовно чистоти нинішніх парламентських виборів. За його словами, це має стосуватися і досі ігнорованого в Україні принципу гарантованого представництва етнічних груп в загальнонаціональному парламенті, що є частиною міжнародних зобов’язань української влади і поширеною в Європі практикою.
«Будь-яка цивілізована держава має вживати заходів, щоб усі прошарки суспільства, щоб усі народи, що перебувають у чисельній меншості, складаючи українське суспільство, теж були гарантовано представлені у законодавчому органі країни. Наприклад, в Угорщині, Румунії, Словаччині для цього передбачені квоти. Скажімо, в Румунії живе лише близько 30 тисяч кримських татар, все одно, в парламенті для них є одне гарантоване місце. Крім того, вони можуть балотуватися ще й за списками партій», – зазначив лідер Меджлісу.
Мустафа Джемілєв був обраний до нового українського парламенту за списками «Батьківщини» в результаті політичної домовленості між Меджлісом та Об’єднаною опозицією. Попри очікування, Рефат Чубаров – другий представник Меджлісу кримських татар, які дали опозиції левову частку голосів у Криму, опинився на непрохідному 111-му місці. Окрім «Батьківщини», жодна інша політична партія не включила кримських татар до прохідної частини виборчого списку. Жоден із кримських татар не виграв вибори в мажоритарних округах, хоча у двох вони посіли другі місця з підтримкою від 15 до 19% виборців. Мустафа Джемілєв зазначає, що кримські татари продовжують відчувати дискримінацію у політичній сфері.
Чи достатньо представництва на регіональному рівні?
Лідер Меджлісу в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що заява Президента Януковича про готовність української сторони «працювати з міжнародною спільнотою, щоб виправити виявлені спостерігачами проблеми і забезпечити ще більшу демократичність майбутніх виборів», має стосуватися і змін в законодавстві щодо гарантованого представництва у Верховній Раді України етнічних спільнот, зокрема, кримських татар, які є корінним народом України.
Водночас, кримський політолог Нариман Джелял висловив сумнів, що за нинішньої політичної ситуації влада погодиться на запровадження квот, як це мають етнічні меншини в парламенті Румунії чи інших європейських країн. Він зауважує, що відсутня не лише політична воля керівництва держави, але й саме суспільство не готове до цього. Разом з тим, на рівні Криму чи деяких областей це зробити можна, вважає політолог.
«На регіональному рівні створити умови для представництва етнічних меншин в органах місцевого самоврядування для України цілком реально і не викличе якихось проблем», – зазначив Нариман Джелял. Він пригадує позитивний досвід 1994-98 років, коли кримські татари мали у парламенті автономії квоту – 14 місць із 98 і тоді вони суттєво впливали на вирішення багатьох проблем із облаштування репатріантів.
Кримський аналітик, політичний оглядач газети «День» Микола Семена ідею запровадження квот на регіональному рівні називає «назрілою, але недостатньою». За його словами, лише маючи своїх представників у загальнонаціональному парламенті, етнічні меншини зможуть реально інтегруватися в українське суспільство, що зміцнить українську державність.
Лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв каже, що офіційний Київ має адекватно відреагувати на критику країн-партнерів та міжнародних інституцій стосовно чистоти нинішніх парламентських виборів. За його словами, це має стосуватися і досі ігнорованого в Україні принципу гарантованого представництва етнічних груп в загальнонаціональному парламенті, що є частиною міжнародних зобов’язань української влади і поширеною в Європі практикою.
В Румунії живе лише близько 30 тисяч кримських татар, все одно, в парламенті для них є одне гарантоване місцеВолодимир Притула
«Будь-яка цивілізована держава має вживати заходів, щоб усі прошарки суспільства, щоб усі народи, що перебувають у чисельній меншості, складаючи українське суспільство, теж були гарантовано представлені у законодавчому органі країни. Наприклад, в Угорщині, Румунії, Словаччині для цього передбачені квоти. Скажімо, в Румунії живе лише близько 30 тисяч кримських татар, все одно, в парламенті для них є одне гарантоване місце. Крім того, вони можуть балотуватися ще й за списками партій», – зазначив лідер Меджлісу.
Мустафа Джемілєв був обраний до нового українського парламенту за списками «Батьківщини» в результаті політичної домовленості між Меджлісом та Об’єднаною опозицією. Попри очікування, Рефат Чубаров – другий представник Меджлісу кримських татар, які дали опозиції левову частку голосів у Криму, опинився на непрохідному 111-му місці. Окрім «Батьківщини», жодна інша політична партія не включила кримських татар до прохідної частини виборчого списку. Жоден із кримських татар не виграв вибори в мажоритарних округах, хоча у двох вони посіли другі місця з підтримкою від 15 до 19% виборців. Мустафа Джемілєв зазначає, що кримські татари продовжують відчувати дискримінацію у політичній сфері.
Чи достатньо представництва на регіональному рівні?
Лідер Меджлісу в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що заява Президента Януковича про готовність української сторони «працювати з міжнародною спільнотою, щоб виправити виявлені спостерігачами проблеми і забезпечити ще більшу демократичність майбутніх виборів», має стосуватися і змін в законодавстві щодо гарантованого представництва у Верховній Раді України етнічних спільнот, зокрема, кримських татар, які є корінним народом України.
Водночас, кримський політолог Нариман Джелял висловив сумнів, що за нинішньої політичної ситуації влада погодиться на запровадження квот, як це мають етнічні меншини в парламенті Румунії чи інших європейських країн. Він зауважує, що відсутня не лише політична воля керівництва держави, але й саме суспільство не готове до цього. Разом з тим, на рівні Криму чи деяких областей це зробити можна, вважає політолог.
На регіональному рівні створити умови для представництва етнічних меншин в органах місцевого самоврядування для України цілком реальноНариман Джелял
«На регіональному рівні створити умови для представництва етнічних меншин в органах місцевого самоврядування для України цілком реально і не викличе якихось проблем», – зазначив Нариман Джелял. Він пригадує позитивний досвід 1994-98 років, коли кримські татари мали у парламенті автономії квоту – 14 місць із 98 і тоді вони суттєво впливали на вирішення багатьох проблем із облаштування репатріантів.
Кримський аналітик, політичний оглядач газети «День» Микола Семена ідею запровадження квот на регіональному рівні називає «назрілою, але недостатньою». За його словами, лише маючи своїх представників у загальнонаціональному парламенті, етнічні меншини зможуть реально інтегруватися в українське суспільство, що зміцнить українську державність.
