Прага – Західні оглядачі наголошують, що після виборів до Верховної Ради 28 жовтня 2012 року в український парламент не лише пройшли націоналісти партії «Свобода», але й посилили свої позиції старі «екстремісти» з Комуністичної партії, які вже давно сидять у Верховній Раді. Оглядачі також не виключають, що українська опозиція може повернутися до варіанту відмови від мандатів у новому парламенті, щоб, згідно з Конституцією, нова Верховна Рада стала нелегітимною.
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung пише про нових і старих екстремістів у Верховній Раді України після парламентських виборів 28 жовтня. Газета зауважує, що одним із неочікуваних наслідків цих виборів до парламенту став суттєвий успіх націоналістичної партії «Свобода», яка є значною регіональною силою в західних областях України. Чимало зарубіжних аналітиків характеризують цю партію як крайню праву, націоналістичну, вороже наставлену до чужинців, а інколи й як антисемітську, цитує газета. Хоча, як зауважує видання з Цюриха, голова «Свободи» Олег Тягнибок стверджує інше – що його сила є державницькою, не вивищує українську націю над іншими та не є ні фашистською, ні шовіністичною. Газета також цитує тут лідера комуністів Петра Симоненка, котрий вважає проходження до парламенту ВО «Свобода» «трагедією для України». Але, як наголошує Neue Zürcher Zeitung, Петра Симоненка значно менше хвилює ще одна екстремістська сила, яка вже давно сидить в Верховній Раді, це саме Комуністична партія. Йдеться про відсутність самокритичності комуністів щодо злочинів комунізму, дотримання ними й сьогодні символіки та риторики старого марксистсько-ленінського зразка. Тому, як резюмує газета зі Швейцарії, посилення екстремістів обох мастей в Раді не є позитивом цих виборів в Україні і свідчить про дедалі більшу радикалізацію ситуації в державі.
Польська Gazeta Wyborcza інформує, що з оголошенням офіційних результатів парламентських виборів в Україні не завершилися суперечки опозиції з владою щодо фальшування виборів у деяких мажоритарних округах, і в експертів є сумніви щодо успішного початку роботи нового парламенту, бо сама владна Партія регіонів набрала лише 185 мандатів і не має поки що формальної більшості у 225 голосів. Хоча деякі аналітики вже прогнозують, що владну нині силу підтримають в новій Верховній Раді близько 40 самовисуванців, котрі перемогли в одномандатних округах, та понад 30 комуністів.
А московська «Независимая газета» стверджує, що офіційні підсумки парламентських виборів не вирішили кризової ситуації в Україні, і в понеділок увечері біля Центрвиборчкому в Києві планується мітинг опозиції та оголошення нею плану дій. Один із лідерів опозиції, Анатолій Гриценко, сказав газеті з Москви, що не виключає повернення опозиції до сценарію з відмовою від своїх мандатів у новому парламенті. Деякі з відомих в Україні правників не виключають, що такий демарш опозиції – відмова від щонайменше 150 мандатів – може зробити нову Верховну Раду недієздатною, без мінімуму в 300 мандатів. І у випадку втручання у ситуацію з боку Заходу в Україні виникне зовсім нова політична ситуація, вважають деякі з експертів, котрих цитує російське видання.
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung пише про нових і старих екстремістів у Верховній Раді України після парламентських виборів 28 жовтня. Газета зауважує, що одним із неочікуваних наслідків цих виборів до парламенту став суттєвий успіх націоналістичної партії «Свобода», яка є значною регіональною силою в західних областях України. Чимало зарубіжних аналітиків характеризують цю партію як крайню праву, націоналістичну, вороже наставлену до чужинців, а інколи й як антисемітську, цитує газета. Хоча, як зауважує видання з Цюриха, голова «Свободи» Олег Тягнибок стверджує інше – що його сила є державницькою, не вивищує українську націю над іншими та не є ні фашистською, ні шовіністичною. Газета також цитує тут лідера комуністів Петра Симоненка, котрий вважає проходження до парламенту ВО «Свобода» «трагедією для України». Але, як наголошує Neue Zürcher Zeitung, Петра Симоненка значно менше хвилює ще одна екстремістська сила, яка вже давно сидить в Верховній Раді, це саме Комуністична партія. Йдеться про відсутність самокритичності комуністів щодо злочинів комунізму, дотримання ними й сьогодні символіки та риторики старого марксистсько-ленінського зразка. Тому, як резюмує газета зі Швейцарії, посилення екстремістів обох мастей в Раді не є позитивом цих виборів в Україні і свідчить про дедалі більшу радикалізацію ситуації в державі.
Польська Gazeta Wyborcza інформує, що з оголошенням офіційних результатів парламентських виборів в Україні не завершилися суперечки опозиції з владою щодо фальшування виборів у деяких мажоритарних округах, і в експертів є сумніви щодо успішного початку роботи нового парламенту, бо сама владна Партія регіонів набрала лише 185 мандатів і не має поки що формальної більшості у 225 голосів. Хоча деякі аналітики вже прогнозують, що владну нині силу підтримають в новій Верховній Раді близько 40 самовисуванців, котрі перемогли в одномандатних округах, та понад 30 комуністів.
А московська «Независимая газета» стверджує, що офіційні підсумки парламентських виборів не вирішили кризової ситуації в Україні, і в понеділок увечері біля Центрвиборчкому в Києві планується мітинг опозиції та оголошення нею плану дій. Один із лідерів опозиції, Анатолій Гриценко, сказав газеті з Москви, що не виключає повернення опозиції до сценарію з відмовою від своїх мандатів у новому парламенті. Деякі з відомих в Україні правників не виключають, що такий демарш опозиції – відмова від щонайменше 150 мандатів – може зробити нову Верховну Раду недієздатною, без мінімуму в 300 мандатів. І у випадку втручання у ситуацію з боку Заходу в Україні виникне зовсім нова політична ситуація, вважають деякі з експертів, котрих цитує російське видання.
