Луганськ – Сучасне мистецтво на Донбасі – яким воно є і чи є воно взагалі? Адже дехто вважає, що на сході України є лише шахти, заводи та бандити. А ось культура та мистецтво залишається поза цією територією. Руйнувати міфи намагаються молоді митці з Луганська.
Вячеслав Бондаренко (творче ім’я – Слава Бо) минулого року прославився своєю іронічною роботою «Світоч», яку в народі назвали «Іконою Януковича». Також Вікторові Федоровичу луганський митець присвятив своє творіння – «Дурилка картонна».
«По-моєму, це нормально – реагувати на щось. Це поп-арт. Я відкликаюся на соціальні потреби суспільства. Це моє бачення, моя реакція на те, що відбувається», – розповів Вячеслав Бондаренко.
Роботи Слави Бо – здебільшого колажі та інсталяції. Художником він себе не називає, позаяк каже: малює посередньо, та й мистецтву приділяє увагу час від часу. Хоча саме Слава Бо є організатором міських виставок сучасного мистецтва під відкритим небом.
А в цьому році його номіновано на премію імені Казимира Малевича. На думку представників луганського літературного угруповання «СТАН», яке номінувало Славу Бо на премію, він «є найбільш прогресивним художником Луганська, що простежується у зв’язку між його творчістю та реальним життям»
Гроші на мистецтво
В місті вистачає людей, які займаються сучасним мистецтвом, проте вони існують у власному світі, окремо від офіційної мистецької тусовки, стверджує член літературного угруповання «СТАН» Ярослав Мінкін.
«Все офіційне має специфічний присмак, і просто молоді художники, музиканти, літератори виглядають відірвано. На пустому ґрунті радянського міста виникають зовсім сучасні види, прогресивні заходи», – каже Ярослав Мінкін.
Гроші на прогресивні заходи митці шукають за кордоном. Цьогорічний фестиваль сучасного мистецтва «Артодром» відбувся завдяки європейському гранту у 13 тисяч євро.
Масштабності мистецьких заходів у Луганську бракує, каже Ярослав Мінкін, але оригінальних ідей в місті вистачає.
Вячеслав Бондаренко (творче ім’я – Слава Бо) минулого року прославився своєю іронічною роботою «Світоч», яку в народі назвали «Іконою Януковича». Також Вікторові Федоровичу луганський митець присвятив своє творіння – «Дурилка картонна».
«По-моєму, це нормально – реагувати на щось. Це поп-арт. Я відкликаюся на соціальні потреби суспільства. Це моє бачення, моя реакція на те, що відбувається», – розповів Вячеслав Бондаренко.
Роботи Слави Бо – здебільшого колажі та інсталяції. Художником він себе не називає, позаяк каже: малює посередньо, та й мистецтву приділяє увагу час від часу. Хоча саме Слава Бо є організатором міських виставок сучасного мистецтва під відкритим небом.
А в цьому році його номіновано на премію імені Казимира Малевича. На думку представників луганського літературного угруповання «СТАН», яке номінувало Славу Бо на премію, він «є найбільш прогресивним художником Луганська, що простежується у зв’язку між його творчістю та реальним життям»
Гроші на мистецтво
В місті вистачає людей, які займаються сучасним мистецтвом, проте вони існують у власному світі, окремо від офіційної мистецької тусовки, стверджує член літературного угруповання «СТАН» Ярослав Мінкін.
«Все офіційне має специфічний присмак, і просто молоді художники, музиканти, літератори виглядають відірвано. На пустому ґрунті радянського міста виникають зовсім сучасні види, прогресивні заходи», – каже Ярослав Мінкін.
Гроші на прогресивні заходи митці шукають за кордоном. Цьогорічний фестиваль сучасного мистецтва «Артодром» відбувся завдяки європейському гранту у 13 тисяч євро.
Масштабності мистецьких заходів у Луганську бракує, каже Ярослав Мінкін, але оригінальних ідей в місті вистачає.