Київ – Вінницький бізнесмен Петро Юрчишин позивається у суді до ЗМІ, які поширили, як він каже, недостовірну інформацію про нього. Йшлося про те, що Юрчишин нібито зруйнував раніше збудовану власним коштом дорогу в селі Рибчинці після того, як дізнався про програш на виборах. Сам Юрчишин нині запевняє, що його хотіли дискредитувати за рахунок чорного піару.
Директор агропромислового науково-виробничого підприємства «Візит» Петро Юрчишин, який балотувався до Верховної Ради в одномандатному окрузі № 13, пов’язує свій програш із поширенням проти нього чорного піару.
«Я вже подав до суду на ІСТV. Телеканал мене опаплюжив, зробив «вбивцею». Я подаю до суду на три місцеві газети, які опублікували матеріали, не перевіривши фактів», – каже Петро Юрчишин. За його словами, в подальшому буде видно, як розгортатиметься ситуація у судах, хоча, як вважає Юрчишин, домогтися справедливості і щось довести у судах зараз дуже важко.
Натомість Олександр Зуб, заступник головного редактора програми «Надзвичайні новини», які виходять на телеканалі ІСТV, відкидає будь-які претензії. Він вважає, що сюжет, у якому йдеться про Юрчишина, не порушує прописних журналістських принципів.
«Я хочу запевнити, що слово «кримінал» щодо пана Юрчишина в нашому сюжеті не звучало, і про причетність до якихось кримінальних структур теж не йшлося», – наголошує Олександр Зуб.
За його словами, журналісти зверталися з проханням про коментар до представників Юрчишина, і все це було показано. У кожному сюжеті «Надзвичайних новин», як наголошує заступник головного редактора, обов’язково присутні точки зору двох сторін, бо якщо присутня одна позиція, цей сюжет не виходить в ефір.
Медіарейтинги чи етика?
Інформація про те, що, дізнавшись результати голосування, Петро Юрчишин начебто зруйнував побудовану своїм же коштом дорогу, викликала значний резонанс. Її підхопило чимало видань, не кажучи вже про соціальні мережі. І ось тепер на різних сайтах починають з’являтися спростування цього факту.
Медіа-експерт Наталя Лігачова нагадує про такий стандарт журналістики, як перевірка будь-якої інформації. Вона наголошує: коли редакторам чи журналістам здається, що ця новина може мати рейтинг, що вона підсилить увагу або слухачів, або читачів чи глядачів до ресурсу, то вони її залюбки ставлять.
«А необхідно найперше перевірити інформацію і вислухати другу сторону. Часто ми стикаємося з тим навіть на поважних ресурсах, що другу сторону навіть не бажають вислуховувати. Це, перш за все, стосується новин, які можуть мати успіх. Ми бачили, як маніпулювали свідомо інформацією, що стосувалася соціологічних замірів, інформацією, що стосувалася заяв спостерігачів під час виборчої кампанії в Україні», – каже експерт.
«Зазвичай буває дуже важко вирізнити, де технологія, а де бажання заробити рейтинг на цікавій інформації, яка приковує увагу аудиторії», – додає Наталя Лігачова. На її думку, коли подібне трапляється перед виборами, то є підстави бачити в цьому технології, а якщо після виборів, то, перш за все, – бажання заробити рейтинги.
Повірили в «зруйновану дорогу», бо так могло бути
Політтехнолог Сергій Гайдай стверджує: коли почув про те, що один із кандидатів зруйнував зведену власним коштом дорогу, не повірив. За словами експерта, це – недобрий, не дуже законний, але дуже характерний для українських реалій жарт. На думку Сергія Гайдая, журналіст у такій ситуації виступає резонатором суспільних настроїв.
Як наголошує політтехнолог, подібної інформації під час цьогорічних виборів було багато. «Наприклад, щодо одного з кандидатів поширювали інформацію, що він начебто помер після важкої хвороби. Це стало звичним, на жаль», – зазначає Сергій Гайдай.
«Але всі ці жарти, дезінформації відображають настрій людей і суспільства сьогодні. В цьому випадку це все трималося довго, і всі в це вірили, бо інформація влучила в суспільний настрій і в ситуацію. Всі повірили, що так може бути», – додав експерт.
Як сказав Радіо Свобода юрист Інституту масової інформації Роман Головенко, для того, щоб уникнути юридичних суперечок, журналістам необхідно подавати основні точки зору учасників події, а у випадку конфліктної ситуації – забезпечити баланс усіх учасників конфлікту, ну і, звичайно, адекватно подавати інформацію, забезпечивши її точність і достовірність.
Директор агропромислового науково-виробничого підприємства «Візит» Петро Юрчишин, який балотувався до Верховної Ради в одномандатному окрузі № 13, пов’язує свій програш із поширенням проти нього чорного піару.
«Я вже подав до суду на ІСТV. Телеканал мене опаплюжив, зробив «вбивцею». Я подаю до суду на три місцеві газети, які опублікували матеріали, не перевіривши фактів», – каже Петро Юрчишин. За його словами, в подальшому буде видно, як розгортатиметься ситуація у судах, хоча, як вважає Юрчишин, домогтися справедливості і щось довести у судах зараз дуже важко.
Натомість Олександр Зуб, заступник головного редактора програми «Надзвичайні новини», які виходять на телеканалі ІСТV, відкидає будь-які претензії. Він вважає, що сюжет, у якому йдеться про Юрчишина, не порушує прописних журналістських принципів.
«Я хочу запевнити, що слово «кримінал» щодо пана Юрчишина в нашому сюжеті не звучало, і про причетність до якихось кримінальних структур теж не йшлося», – наголошує Олександр Зуб.
За його словами, журналісти зверталися з проханням про коментар до представників Юрчишина, і все це було показано. У кожному сюжеті «Надзвичайних новин», як наголошує заступник головного редактора, обов’язково присутні точки зору двох сторін, бо якщо присутня одна позиція, цей сюжет не виходить в ефір.
Медіарейтинги чи етика?
Інформація про те, що, дізнавшись результати голосування, Петро Юрчишин начебто зруйнував побудовану своїм же коштом дорогу, викликала значний резонанс. Її підхопило чимало видань, не кажучи вже про соціальні мережі. І ось тепер на різних сайтах починають з’являтися спростування цього факту.
Медіа-експерт Наталя Лігачова нагадує про такий стандарт журналістики, як перевірка будь-якої інформації. Вона наголошує: коли редакторам чи журналістам здається, що ця новина може мати рейтинг, що вона підсилить увагу або слухачів, або читачів чи глядачів до ресурсу, то вони її залюбки ставлять.
«А необхідно найперше перевірити інформацію і вислухати другу сторону. Часто ми стикаємося з тим навіть на поважних ресурсах, що другу сторону навіть не бажають вислуховувати. Це, перш за все, стосується новин, які можуть мати успіх. Ми бачили, як маніпулювали свідомо інформацією, що стосувалася соціологічних замірів, інформацією, що стосувалася заяв спостерігачів під час виборчої кампанії в Україні», – каже експерт.
«Зазвичай буває дуже важко вирізнити, де технологія, а де бажання заробити рейтинг на цікавій інформації, яка приковує увагу аудиторії», – додає Наталя Лігачова. На її думку, коли подібне трапляється перед виборами, то є підстави бачити в цьому технології, а якщо після виборів, то, перш за все, – бажання заробити рейтинги.
Повірили в «зруйновану дорогу», бо так могло бути
Політтехнолог Сергій Гайдай стверджує: коли почув про те, що один із кандидатів зруйнував зведену власним коштом дорогу, не повірив. За словами експерта, це – недобрий, не дуже законний, але дуже характерний для українських реалій жарт. На думку Сергія Гайдая, журналіст у такій ситуації виступає резонатором суспільних настроїв.
Як наголошує політтехнолог, подібної інформації під час цьогорічних виборів було багато. «Наприклад, щодо одного з кандидатів поширювали інформацію, що він начебто помер після важкої хвороби. Це стало звичним, на жаль», – зазначає Сергій Гайдай.
«Але всі ці жарти, дезінформації відображають настрій людей і суспільства сьогодні. В цьому випадку це все трималося довго, і всі в це вірили, бо інформація влучила в суспільний настрій і в ситуацію. Всі повірили, що так може бути», – додав експерт.
Як сказав Радіо Свобода юрист Інституту масової інформації Роман Головенко, для того, щоб уникнути юридичних суперечок, журналістам необхідно подавати основні точки зору учасників події, а у випадку конфліктної ситуації – забезпечити баланс усіх учасників конфлікту, ну і, звичайно, адекватно подавати інформацію, забезпечивши її точність і достовірність.
