Київ – День писемності та мови відзначають 9 листопада в Україні. І поки охочі писатимуть диктант національної єдності, політики готуються розіграти «мовну карту» у новому парламенті. Звернення до мови як інструменту поділу електорату виявиться в нагоді й перед президентськими виборами, вважають політологи.
Взятися за мову в новому скликанні Верховної Ради обіцяють різні політичні сили. Як повідомляє агентство УНІАН, свободівець Андрій Іллєнко називає однією з перших ініціатив цієї політичної сили у парламенті внесення на розгляд законопроекту про захист української мови, який начебто скасує закон «Про основи державної мовної політики».
Боротися за мову обіцяють і в опозиційному середовищі нинішньої Ради. На думку депутата Володимира Ар’єва, мовним законом регіонали нашкодили самі собі.
«Їм це нічого не дало, але багатьох захисників української мови мобілізувало, особливо якщо говорити про голосування на підтримку протилежних за поглядами, радикально налаштованих сил, таких, як ВО «Свобода», – зауважує Ар’єв.
Об’єднана опозиція, за словами політика, має намір ставити на порядок денний скасування мовного закону. Однак, як зауважує у коментарі Радіо Свобода один із ініціаторів закону, регіонал Вадим Колесніченко, нічого не вийде, тому що, за його словами, йдеться про права людини.
«Тому що одна справа – головою стіни лупити, а інша справа – з точки зору прав людини пояснити людям, що вони повинні відмовитися від права спілкуватися рідною мовою на користь чиїхось ідеологічних установок», – стверджує політик.
Політолог: мова – основа поділу електорату на «свій» і «чужий»
Тримати «мовну карту» у рукаві вигідно і владі, і опозиції, оскільки вона – основа поділу українського суспільства на «свій» і «чужий» електорат, вважає політолог Олексій Голобуцький. І актуалізується це питання напередодні президентських виборів – незалежно від того, хто вийде у другий тур.
«Тому що похвалитися з точки зору економічних реформ жодній із політичних сил нема чим, щодо виконання якихось програмових цілей – теж нема чим, – говорить Голобуцький.– Тому знову будуть акцентувати на питаннях, які найпростіше діють на електорат».
Проте скасування новим парламентом чинного закону, на думку політолога, малоймовірне: в опозиції не буде більшості. Так само – і обіцяна у програмі Партії регіонів двомовність: конституційну більшість для просування такої ініціативи вони не здобули.
Взятися за мову в новому скликанні Верховної Ради обіцяють різні політичні сили. Як повідомляє агентство УНІАН, свободівець Андрій Іллєнко називає однією з перших ініціатив цієї політичної сили у парламенті внесення на розгляд законопроекту про захист української мови, який начебто скасує закон «Про основи державної мовної політики».
Боротися за мову обіцяють і в опозиційному середовищі нинішньої Ради. На думку депутата Володимира Ар’єва, мовним законом регіонали нашкодили самі собі.
«Їм це нічого не дало, але багатьох захисників української мови мобілізувало, особливо якщо говорити про голосування на підтримку протилежних за поглядами, радикально налаштованих сил, таких, як ВО «Свобода», – зауважує Ар’єв.
Об’єднана опозиція, за словами політика, має намір ставити на порядок денний скасування мовного закону. Однак, як зауважує у коментарі Радіо Свобода один із ініціаторів закону, регіонал Вадим Колесніченко, нічого не вийде, тому що, за його словами, йдеться про права людини.
«Тому що одна справа – головою стіни лупити, а інша справа – з точки зору прав людини пояснити людям, що вони повинні відмовитися від права спілкуватися рідною мовою на користь чиїхось ідеологічних установок», – стверджує політик.
Політолог: мова – основа поділу електорату на «свій» і «чужий»
Тримати «мовну карту» у рукаві вигідно і владі, і опозиції, оскільки вона – основа поділу українського суспільства на «свій» і «чужий» електорат, вважає політолог Олексій Голобуцький. І актуалізується це питання напередодні президентських виборів – незалежно від того, хто вийде у другий тур.
«Тому що похвалитися з точки зору економічних реформ жодній із політичних сил нема чим, щодо виконання якихось програмових цілей – теж нема чим, – говорить Голобуцький.– Тому знову будуть акцентувати на питаннях, які найпростіше діють на електорат».
Проте скасування новим парламентом чинного закону, на думку політолога, малоймовірне: в опозиції не буде більшості. Так само – і обіцяна у програмі Партії регіонів двомовність: конституційну більшість для просування такої ініціативи вони не здобули.
