Київ – 24 листопада у різних країнах світу лунатимуть дзвони і звучатимуть молитви у пам’ять жертв Голоду 1930-х років в Україні. Цьогорічна кампанія охопить всю Україну та більш ніж тридцять держав світу. У вівторок у Києві Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору ухвалив відповідний план заходів.
Громадський комітет, до якого входять відомі українські науковці, правники, митці, пропонує 24 листопада о 16:00 за київським часом запалити свічу пам’яті і згадати загиблих всеукраїнською хвилиною мовчання.
Завдання цьогорічних заходів – згадати тих, хто рятував співвітчизників від голодної смерті. Відтак наукова громадськість запропонувала освітянам, школярам і студентам знайти та оприлюднити імена цих народних рятівників, повідомив голова Громадського комітету Іван Васюник. За його словами, саме молоде покоління українців, маючи доступ до сучасних засобів комунікацій, зможе віднайти імена українських праведників.
Ініціатори акцій 24 листопада сподіваються уникнути політизації під час вшанування пам’яті жертв Голодомору. Чи вдасться обійтися без політичних протистоянь? «Сподіваюся, незважаючи на важку післявиборчу ситуацію в Україні, представники тих політичних сил, які підтримують відзначення, прийдуть на наші акції насамперед як громадяни», – каже у коментарі Радіо Свобода член комітету, історик Володимир В’ятрович.
«Люди повинні приходити на відзначення цієї річниці не як представники тих чи інших політичних сил, а у першу чергу як українці, які пам’ятають про своїх загиблих предків», – вважає він.
Українські та закордонні науковці у вівторок звернулись до керівництва України з пропозицією продовжити на міжнародному рівні боротьбу за визнання Голодомору геноцидом українського народу.
Тим часом чинна влада у Києві ще не визначилась, як вшановуватиме пам’ять жертв Голодомору 24 листопада. У прес-службах Адміністрації Президента та уряду України інформації для преси наразі також немає. Раніше Президент Янукович назвав Голодомор «небаченою трагедією світового масштабу», але виступив проти визнання його геноцидом.
Як відзначатимуть у світі
У різних країнах світу у День пам’яті жертв Голодомору з ініціативи української спільноти люди запалюють свічки та моляться за «убієнних голодом». Цього року у столиці США Вашингтоні пам’ять жертв Голодомору буде вшановано на місці, де наступного року на гроші України постане Меморіал жертвам Голодомору. Про це у розмові з Радіо Свобода повідомив посол України у США Олександр Моцик.
«Затверджено проект скульпторки Лариси Курилас «Пшеничне поле». Мова іде про те, щоб починати будівництво пам’ятника. Воно буде розпочато на початку наступного року», – розповів посол.
Також до роковин Великого Голоду вийшли два нові дослідження. Зокрема, львівський історик Андрій Козицький представив свою нову книгу «Геноцид і політика масового винищення цивільного населення у двадцятому столітті». Як пояснив сам науковець у розмові з Радіо Свобода, на основі аналізу актів геноциду проти різних народів (українців, вірменів, євреїв) він дослідив і так званий «післягеноцидний синдром».
«Відсутність пам’яті про Голодомор у свідомості частини українців, спроби витерти з пам’яті родинні спогади про ті жахливі роки – це означає, що у нас наявний такий тип післягеноцидного синдрому», – каже Андрій Козицький.
Окрім того, у канадському університеті в Альберті видали англомовну «Хрестоматію Голодомору 1932–1933 років» (The Holodomor Reader), до якої увійшли численні архівні матеріали, які ніколи не видавались англійською мовою.
Автори «Хрестоматії» – професор політичних наук Ратґерського університету (США) Олександр Мотиль та заступник директора Канадського інституту українських наук Університету Альберти (Канада) Богдан Клід.
Громадський комітет, до якого входять відомі українські науковці, правники, митці, пропонує 24 листопада о 16:00 за київським часом запалити свічу пам’яті і згадати загиблих всеукраїнською хвилиною мовчання.
Завдання цьогорічних заходів – згадати тих, хто рятував співвітчизників від голодної смерті. Відтак наукова громадськість запропонувала освітянам, школярам і студентам знайти та оприлюднити імена цих народних рятівників, повідомив голова Громадського комітету Іван Васюник. За його словами, саме молоде покоління українців, маючи доступ до сучасних засобів комунікацій, зможе віднайти імена українських праведників.
Ініціатори акцій 24 листопада сподіваються уникнути політизації під час вшанування пам’яті жертв Голодомору. Чи вдасться обійтися без політичних протистоянь? «Сподіваюся, незважаючи на важку післявиборчу ситуацію в Україні, представники тих політичних сил, які підтримують відзначення, прийдуть на наші акції насамперед як громадяни», – каже у коментарі Радіо Свобода член комітету, історик Володимир В’ятрович.
«Люди повинні приходити на відзначення цієї річниці не як представники тих чи інших політичних сил, а у першу чергу як українці, які пам’ятають про своїх загиблих предків», – вважає він.
Українські та закордонні науковці у вівторок звернулись до керівництва України з пропозицією продовжити на міжнародному рівні боротьбу за визнання Голодомору геноцидом українського народу.
Тим часом чинна влада у Києві ще не визначилась, як вшановуватиме пам’ять жертв Голодомору 24 листопада. У прес-службах Адміністрації Президента та уряду України інформації для преси наразі також немає. Раніше Президент Янукович назвав Голодомор «небаченою трагедією світового масштабу», але виступив проти визнання його геноцидом.
Як відзначатимуть у світі
У різних країнах світу у День пам’яті жертв Голодомору з ініціативи української спільноти люди запалюють свічки та моляться за «убієнних голодом». Цього року у столиці США Вашингтоні пам’ять жертв Голодомору буде вшановано на місці, де наступного року на гроші України постане Меморіал жертвам Голодомору. Про це у розмові з Радіо Свобода повідомив посол України у США Олександр Моцик.
«Затверджено проект скульпторки Лариси Курилас «Пшеничне поле». Мова іде про те, щоб починати будівництво пам’ятника. Воно буде розпочато на початку наступного року», – розповів посол.
Також до роковин Великого Голоду вийшли два нові дослідження. Зокрема, львівський історик Андрій Козицький представив свою нову книгу «Геноцид і політика масового винищення цивільного населення у двадцятому столітті». Як пояснив сам науковець у розмові з Радіо Свобода, на основі аналізу актів геноциду проти різних народів (українців, вірменів, євреїв) він дослідив і так званий «післягеноцидний синдром».
Відсутність пам’яті про Голодомор у свідомості частини українців означає, що у нас наявний післягеноцидний синдромАндрій Козицький
«Відсутність пам’яті про Голодомор у свідомості частини українців, спроби витерти з пам’яті родинні спогади про ті жахливі роки – це означає, що у нас наявний такий тип післягеноцидного синдрому», – каже Андрій Козицький.
Окрім того, у канадському університеті в Альберті видали англомовну «Хрестоматію Голодомору 1932–1933 років» (The Holodomor Reader), до якої увійшли численні архівні матеріали, які ніколи не видавались англійською мовою.
Автори «Хрестоматії» – професор політичних наук Ратґерського університету (США) Олександр Мотиль та заступник директора Канадського інституту українських наук Університету Альберти (Канада) Богдан Клід.
