Дніпропетровськ – У Каліфорнії з ув’язнення 1 листопада вийшов український екс-прем’єр Павло Лазаренко, засуджений у США за фінансові махінації. Про те, що колишній голова українського уряду планує повернутися до України, повідомила днями його адвокат. Утім, експерти зазначають, що шансів на це у Лазаренка мало, і нагадують, що кримінальні справи, порушені проти нього Генеральною прокуратурою України, не закриті. 59-річного українського екс-прем’єра не забули на Дніпропетровщині (його малій батьківщині), хоча створена ним політична сила вже не має впливу ні на місцеві політичні, ані на бізнесові справи.
Ім’я Павла Лазаренка, уродженця Широківського району Дніпропетровщини, у владних структурах області не забули: його портрети – у холах обласної ради та облдержадміністрації, де він на різних керівних посадах працював із кінця 80-х до середини 90-х років. Він і досі є почесним громадянином Дніпропетровська.
Десятки прибічників Лазаренка, членів заснованої ним на початку 90-х років партії ВО «Громада», про яку на всеукраїнському рівні забули, на виборах 2006 року «в’їхали» на його імені до місцевих рад Дніпропетровщини. Їхні фракції були досить численні. Однак на останніх місцевих виборах 2010-го політсила Лазаренка зазнала провалу. Зараз в обласній раді представлені тільки двоє депутатів-громадівців, зокрема, молодший брат екс-прем’єра, Іван Лазаренко.
Лазаренко-молодший небагатослівний. Чи повернеться його брат в Україну та в українську політику? На це запитання Радіо Свобода він відповів так: «Не можу я Вам про це розповісти. Я думаю, що ні. Як з’явиться, Ви зможете йому самі поставити ці запитання».
Партія «Громада» брала участь і в нинішніх парламентських виборах, однак не здобула і 1% голосів (на відміну від 1998 року, коли політсила по суті з яскраво вираженим регіональним характером увійшла до Верховної Ради). У політичних колах краю той феномен «дніпропетровського лобі» досі пам’ятають.
«Хазяїн», який «обнулився» і перетворився на «невловимого Джо»
Між тим аналітики прогнозують, що Павло Лазаренко, навіть залагодивши всі юридичні формальності у США, повертатись в Україну не поспішатиме. Його тут не чекають ані колишні соратники, ані бізнес, вважає політолог Андрій Золотарьов, який особисто знав Лазаренка.
За словами аналітика, за 13 років у США Лазаренко перетворився на «невловимого ковбоя Джо» з відомого анекдоту, якого нікому й не потрібно ловити: він політично «обнулився».
«Ймовірно, він хоче повернутись в Україну, але розуміє, що дуже багато людей, які чекають його з недобрими намірами. В Україні у нього, окрім рідних та якихось старих знайомих, нікого немає. Все, що було, – партія «Громада» обнулилась, бізнес-активи «роздерибанили» колишні його побратими по бізнесу, до нього є питання по кримінальних справах. Якщо б його хтось із системних гравців «підібрав», то, можливо, по Дніпропетровській області ніщо б йому не завадило виграти мажоритарний округ, певні кошти у нього залишились, американські правники, гадаю, його витрусили не повністю. Але він вже не та політична фігура – «хазяїн», «батько», «бульдозер», як його називали у 90-ті, він «обнулився», і це треба розуміти. Я добре розумів його сильні сторони й вади як керівника і політика. Наприклад, він дуже не любив «книжних» людей, людей, які багато знали. Але, можливо, у нього було багато часу, щоб все обдумати, можливо, він змінився», – сказав у коментарі Радіо Свобода Андрій Золотарьов.
Дніпропетровці пам’ятають Лазаренка
Радіо Свобода поцікавилось у перехожих на вулицях Дніпропетровська, чи пам’ятають вони, хто такий Лазаренко.
– Чув. Це колишній депутат. Чув, що він мільйони накрав.
– Я знав його за радянських часів. Він був такий: от якщо він прийшов на будівництво, перевірив, якщо щось не зроблено, до дає завдання – до 10-го числа зробити. 10-го числа о 9-й нуль-нуль, як штик, перевіряє. Дуже обов’язковий, вимогливий був, суворий. Я думаю, він покаявся, якщо щось там десь і було…
– Ми пам’ятаємо, це був прем’єр-міністр. Але я особисто мало що чув про його дніпропетровське минуле, я живу тут всього 4 роки
– Він відомий тим, що приватизував тут все, що тільки міг. І поїхав до Америки. А там відбував покарання. Що його чекає? Якщо у нього гроші є, то він знову буде при владі. Це сто відсотків.
Ім’я Павла Лазаренка, уродженця Широківського району Дніпропетровщини, у владних структурах області не забули: його портрети – у холах обласної ради та облдержадміністрації, де він на різних керівних посадах працював із кінця 80-х до середини 90-х років. Він і досі є почесним громадянином Дніпропетровська.
Десятки прибічників Лазаренка, членів заснованої ним на початку 90-х років партії ВО «Громада», про яку на всеукраїнському рівні забули, на виборах 2006 року «в’їхали» на його імені до місцевих рад Дніпропетровщини. Їхні фракції були досить численні. Однак на останніх місцевих виборах 2010-го політсила Лазаренка зазнала провалу. Зараз в обласній раді представлені тільки двоє депутатів-громадівців, зокрема, молодший брат екс-прем’єра, Іван Лазаренко.
Лазаренко-молодший небагатослівний. Чи повернеться його брат в Україну та в українську політику? На це запитання Радіо Свобода він відповів так: «Не можу я Вам про це розповісти. Я думаю, що ні. Як з’явиться, Ви зможете йому самі поставити ці запитання».
Партія «Громада» брала участь і в нинішніх парламентських виборах, однак не здобула і 1% голосів (на відміну від 1998 року, коли політсила по суті з яскраво вираженим регіональним характером увійшла до Верховної Ради). У політичних колах краю той феномен «дніпропетровського лобі» досі пам’ятають.
«Хазяїн», який «обнулився» і перетворився на «невловимого Джо»
Між тим аналітики прогнозують, що Павло Лазаренко, навіть залагодивши всі юридичні формальності у США, повертатись в Україну не поспішатиме. Його тут не чекають ані колишні соратники, ані бізнес, вважає політолог Андрій Золотарьов, який особисто знав Лазаренка.
За словами аналітика, за 13 років у США Лазаренко перетворився на «невловимого ковбоя Джо» з відомого анекдоту, якого нікому й не потрібно ловити: він політично «обнулився».
Певні кошти у нього залишились, американські правники, гадаю, його витрусили не повністюАндрій Золотарьов
«Ймовірно, він хоче повернутись в Україну, але розуміє, що дуже багато людей, які чекають його з недобрими намірами. В Україні у нього, окрім рідних та якихось старих знайомих, нікого немає. Все, що було, – партія «Громада» обнулилась, бізнес-активи «роздерибанили» колишні його побратими по бізнесу, до нього є питання по кримінальних справах. Якщо б його хтось із системних гравців «підібрав», то, можливо, по Дніпропетровській області ніщо б йому не завадило виграти мажоритарний округ, певні кошти у нього залишились, американські правники, гадаю, його витрусили не повністю. Але він вже не та політична фігура – «хазяїн», «батько», «бульдозер», як його називали у 90-ті, він «обнулився», і це треба розуміти. Я добре розумів його сильні сторони й вади як керівника і політика. Наприклад, він дуже не любив «книжних» людей, людей, які багато знали. Але, можливо, у нього було багато часу, щоб все обдумати, можливо, він змінився», – сказав у коментарі Радіо Свобода Андрій Золотарьов.
Дніпропетровці пам’ятають Лазаренка
Радіо Свобода поцікавилось у перехожих на вулицях Дніпропетровська, чи пам’ятають вони, хто такий Лазаренко.
– Чув. Це колишній депутат. Чув, що він мільйони накрав.
– Я знав його за радянських часів. Він був такий: от якщо він прийшов на будівництво, перевірив, якщо щось не зроблено, до дає завдання – до 10-го числа зробити. 10-го числа о 9-й нуль-нуль, як штик, перевіряє. Дуже обов’язковий, вимогливий був, суворий. Я думаю, він покаявся, якщо щось там десь і було…
– Ми пам’ятаємо, це був прем’єр-міністр. Але я особисто мало що чув про його дніпропетровське минуле, я живу тут всього 4 роки
– Він відомий тим, що приватизував тут все, що тільки міг. І поїхав до Америки. А там відбував покарання. Що його чекає? Якщо у нього гроші є, то він знову буде при владі. Це сто відсотків.
|
Павло Лазаренко очолював уряд України з червня 1996-го по липень 1997 року. У 1998-му він став народним депутатом і очолив фракцію «Громада». Лазаренко був заарештований у США в лютому 1999 року з панамським паспортом і провів у в’язниці в очікуванні процесу близько чотирьох років. У червні 2003 року його випустили з-за ґрат під домашній арешт під заставу у розмірі 65 мільйонів доларів, проте 1 жовтня 2008-го, як стверджували адвокати Лазаренка, екс-прем’єр нібито сам вирішив повернутися до американської в’язниці, заявивши, що побоюється за своє життя (насправді, за даними справи Лазаренка, які навела «Українська правда», його повернув за ґрати суд через порушення режиму домашнього арешту і через те, що він так і не виконав зобов’язання сплатити 65 мільйонів доларів застави). Лазаренко у листопаді 2009 року був засуджений до 97 місяців ув’язнення за вісьмома пунктами обвинувачення у змові з метою відмивання коштів та відмиванні коштів. За час ув’язнення у нього в США народилось троє дітей. У серпні 2012 року однопартійці висунули Павла Лазаренка кандидатом у народні депутати, однак Центральна виборча комісія відмовила в його реєстрації. Перший заступник Генерального прокурора України Ренат Кузьмін заявив, що Лазаренко буде відразу арештований, коли опиниться на території України. |
